Інновація - це історично безповоротна зміна способу виробництва речей.
Й. Шумпетер


М.І. Туган-Барановський

Й.А. Шумпетер

М.Д. Кондратьєв

Галерея видатних вчених

UA RU EN

Обращаем внимание на инновацию, созданную на данном сайте. Внизу главной страницы расположены графики,  которые в on line демонстрируют изменения цен на мировых рынках золота  и нефти, а также экономический календарь публикации в Интернете важных мировых экономических индексов 

 
Публікації

Кузьменко В.П.

Підсумки антикризового саміту G8 в Аквілі: соціально-еколого-економічні аспекти (укр. яз.)

8-10 липня 2009 р. пройшов саміт керівників країн Великої вісімки (G8) в італійському місті Аквіла, враженому потужним землетрусом у квітні цього року. Протягом трьох днів роботи саміту у його різноманітних сесіях прийняли участь представники 40 країн і міжнародних організацій. Після землетрусу в Аквілі прем’єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі вирішив перенести саміт саме в місто-символ подолання кризових явищ, викликаних природними катастрофами. В  Аквілі було зруйновано багато середньовічних будівель, які до саміту G8 вдалось тільки частково відновити. Разом з тим сподівання Сильвіо Берлусконі на підтримку лідерами країн Великої вісімки зруйнуваного землетрусом міста справдились вже у перший день саміту, коли американський та російський президенти, які нещодавно зустрічались у Москві, а також канцлер ФРН зробили заяви про виділення фінансових коштів на відновлення ряду культових споруд міста Аквіла. Навіть перший в історії таких самітів прецендент, коли в екстремальних умовах періодичного повторення поштовхів землетрусу існували плани евакуації лідерів країн-учасників у більш небезпечне місце, а жили вони по двоє в одному помешканні разом із своїми обслугами в досить аскетичних умовах казарм, сприяв зближенню їх точок зору з різних проблем, серед яких на порядку денному саміту домінували, перш за все, питання подолання небезпечних кліматичних змін і кризи світової економіки та її соціальних наслідків.

Ще перед початком саміту до його учасників звернувся Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, який закликав їх протягом наступних дванадцяти місяців зосередити свою роботу на досягненні угоди з питань клімату у Копенгагені в грудні поточного року, а також на підтримці бідних країн, які особливо потерпають від кризи, перш за все, за рахунок «глобальної кризи продовольства». Окрім цього, серед найважливіших заходів, які мають сприяти виходу світової економіки з глобальної кризи, учасники саміту визначили протистояння протекціонізму, збереження та розвиток свободи ринків для торгівлі та інвестицій.

Прем’єр-міністр Великої Британії Гордон Браун, на альпійському курорті в Евіані напередодні саміту G8, запропонував президенту Франції Ніколя Сакрозі спільно боротися з так званими офшорами. «У світі не повинно залишитися сумнівів у тому, що час офшорних зон і «податкових оазисів» закінчився, де б вони не знаходилися! Отже сьогодні ми закликаємо позначити березень 2010 року як крайній термін для надання санкцій, які будуть введені відносно таких місць», — заявив Браун на зустрічі з Саркозі. У той же час президент Франції, торкнувшись сфери боротьби з потепленням клімату, запропонував «вийти за межі довгострокових цілей і більш активно діяти в межах середньострокових планів» зі скорочення шкідливих викидів у атмосферу. Лідери Великобританії та Франції підтвердили спільність позицій у заходах боротьби з наслідками світової економічної кризи, а також з питань зміни клімату та нелегальної імміграції. Адже на саміті в Аквілі в центрі уваги опинились саме питання виходу з рецесії, в якій перебувають зараз економіки США, Канади, Японії, Росії та усіх країн Європи – членів G8.

Одним із найважливіших досягнень першого дня саміту стала домовленість, згідно з якою промислово розвинуті країни збираються зменшити обсяги викидів на 80% до 2050 року в порівнянні з рівнем 1990 року. Це означає, що вперше найбільші й найбрудніші економіки погодилися не допустити потепління атмосфери більш ніж на 2 градуси Цельсія протягом найближчих 40 років, що є важливою метою боротьби з кліматичними змінами. Для інших країн частка скорочення викидів парникових газів до того ж терміну становить 50%. Така планка виявилася навіть більш високою, аніж очікувалося. На думку спостерігачів, в основному, це сталося завдяки зміні позиції з цього питання нової адміністрації США. Досягнута домовленість означає потребу переорієнтування інвестицій на будівництво нових електростанцій, які працюють не на видобутих копалинах, а використовують енергію вітру, сонця та інші відновлювані джерела. Окрім того, багатим країнам доведеться виділяти десятки мільярдів доларів на допомогу бідним країнам, щоб вони розвивалися з меншими викидами шкідливих речовин, ніж це робив промисловий світ останні 150 років. Проте, як повідомив прем’єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі, в розв’язанні цієї проблеми необхідна згода Індії та Китаю, оскільки без участі цих країн будь-яке скорочення викидів у Європі та США було б непродуктивним. Представники індійської делегації, які приєднуються до дискусій «вісімки», вже заявили, що боротьба з кліматичними змінами та скорочення викидів до атмосфери не повинні здійснюватися за рахунок зниження економічного зростання та вести до погіршення життя населення. Голова Китайської Народної Республіки (КНР) Ху Цзіньтао, який також повинен був брати участь у зустрічах, вирішив повернутися до Пекіна в зв’язку з заворушеннями на Північному Заході країни. Таким чином, вже в перший день саміту лідери країн G8 підписали Угоду про зменшення викидів вуглекислого газу на 80% до 2050 р. Окрім цього вони підписали Економічну декларацію з подолання глобальної кризи світової економіки у вигляді пакетів спільних антикризових заходів. Як і очікувалося, світові лідери підтвердили озвучені раніше дії виходу зі світової фінансової кризи, підтримки економіки та світових фінансових ринків. Зокрема, вони розглянули пропозиції італійської сторони щодо вироблення «Глобального стандарту» та домовилися про створення «Рамкової програми Лечче» для формування загальних принципів, яку було узгоджено на передуючій саміту нараді міністрів фінансів країн Великої вісімки.

Окрім того, лідери G8 взяли на себе зобов’язання з надання допомоги та забезпечення розвитку в бідних країнах Африки та подолання соціальних наслідків кризи. У прийнятому на саміті документі підкреслюється, що «вплив економічної кризи на ринки праці може призвести до підриву соціальної стабільності. Тому розумна макроекономічна політика повинна бути пов’язана з політикою в сфері зайнятості та з соціальною політикою, спрямованою на скорочення безробіття, створення умов для швидкого повернення працівників на ринок праці та недопущення соціальної ізоляції». Принцип «Люди на першому місці» також було затверджено з ініціативи італійської сторони на передуючій саміту зустрічі міністрів праці та соціальної політики в Римі.

Слід зазначити, що на даному саміті були використані й форми спілкування лідерів провідних країн світу з майбутнім нашої планети – з молоддю. Учасники юнацької «вісімки» — юнаки й дівчата віком від 14 до 17 років — зустрілися на саміті G8 в італійській Аквілі з лідерами 13 країн. На зустрічі були присутні всі глави держав і урядів Великої вісімки (Росії, Італії, Великої Британії, Франції, США, Японії, Німеччини та Канади), а також лідери Бразилії, Мексики, Індії, ПАР і Єгипту. Основними темами обговорення юнацької «вісімки» цього року, як і у лідерів G8, стали зміна клімату, фінансова криза та допомога африканським країнам. За підсумками зустрічі юні лідери передали главам держав підготовлений ними документ із обговорюваних проблем. Ідея зустрічі глав держав і урядів «великої вісімки» з молодим поколінням виникла ще 2005 року. Головуючий на саміті прем’єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі за підсумками другого дня роботи форуму заявив, що формат G14 є «вже консолідованою структурою». За його словами, саме в такому форматі можуть проводитися й нові саміти світових лідерів. Формат G14 включає в себе країни Великої вісімки, «Групи п’яти» (Китай, Індія, Бразилія, Мексика, ПАР) і Єгипет. «G14 структурований, консолідований і представляє 80% світової економіки, а отже, уможливлює справжню діалектику», — заявив італійський прем’єр. А впроваджена форма спілкування її лідерів з молоддю планети  надихають її населення на необхідний людям оптимізм та задають певну естафету поколінь, спямовану в їх посткризове майбутнє.

Лідери країн Великої вісімки в останній день саміту в Італії обговорили нову ініціативу щодо розподілу харчів. Розрахована на три роки ініціатива, вартість якої оцінюють у 20 млрд доларів, має змістити акцент з постачання допомоги заможними бідним країнам, особливо в Африці, на розвиток малого фермерства, аби бідні країни могли себе нагодувати. Поєднання двох факторів - нестачі харчів і фінансової кризи - призводить до того, що дедалі більше людей недоїдають. За підрахунками ООН, на планеті Земля сьогодні голодає 1 млрд людей. Є сподівання, що ця інціатива відкриє цілу низку менш масштабних можливостей для родин та громад і вони зможуть вирощувати власні харчі і стати самозабезпеченими. Багато допомогових агенцій привітали на саміті плани змістити акцент з надання харчової допомоги на розвиток фермерства в зубожілих країнах, що має допомогти людям прогодуватися. Андріан Ловетт, який очолює організацію "Врятуймо дітей", каже: "Ми сподіваємя, що ця інціатива відкриє цілу низку менш масштабних можливостей для родин та громад і вони зможуть вирощувати власні харчі і стати самозабезпеченими." Однак для багатьох обіцянки Великої вісімки виділити гроші, особливо для Африки, лунають порожньо. Деякі країни, включно з Великобританією, Німеччиною та США чують на свою адресу багато компліментів за оприлюднені сьогодні обіцянки. Однак, поведінку інших називають ганебною. Зокрема, Італію гостро критикують за скорочення на понад 50% бюджету, розрахованого на допомогу бідним країнам. Робота цього тижня у пошуку спільних засад показала, що розвинуті країни не розв'язали усіх проблем, не в усьому погоджувалися. Але вони продемонстрували, що разом можуть рухатися вперед і досягати реального і безпрецедентного прогресу.

Президент США Барак Обама привітав те, що він назвав історичним консенсусом, досягнутим на саміті G8 між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, у питанні кліматичних змін, які забов'язалися працювати разом над тим, щоб глобальне потепління не перевищило двох градусів Цельсія. Вкрай важливим вважають те, що найбільші економіки, що розвиваються, такі як Китай та Індія, погодилися з необхідністю суттєвого скорочення парникових викидів до 2050 року, що, за словами Барака Обами, зобов'язує їх діяти. На завершення триденного саміту президент Обама заявив, що зібрання зробило важливі кроки у розв'язанні соціально-економічних, екологічних і безпекових проблем. Президент США наголосив на важливості єдності у подоланні найгостріших проблем, які стоять перед світом: "Жоден куточок світу не може відгородитися від викликів ХХІ сторіччя або від потреб чи сподівань інших народів. Єдиний шлях вперед - це через спільні і наполегливі зусилля, щоб боротися з загрозами нашому світу, нашому процвітанню, нашим спільним людським цінностям. Робота у пошуку спільних засад показала, що ми не розв'язали усіх проблем, не в усьому погоджувалися. Але ми продемонстрували, що разом можемо рухатися вперед і досягати реального і безпрецедентного прогресу."

Фінансова криза розпочалася у країнах Великої вісімки, зокрема спочатку в Сполучених Штатах Америки ще три роки тому - з кризи їх ринку нерухомості. І більшість заходів для подолання цієї глобальної соціально-економічної кризи було вже вжито саме країнами Великої вісімки, які й повинні отримувати перші плоди від поступу на цьому шляху. Учасники саміту також закликали країни до завершення переговорів щодо лібералізації світової торгівлі. Втім, Велика вісімка - G8 вже не є беззаперечним головним форумом для обговорення глобальних проблем. Ширша за складом Велика двадцятка - G20 несподівано перебрала на себе - за упродовж менше року - ключову роль у розв'язанні й фінансової, й соціально-економічної кризи, яка особливо вразила країни, що розвиваються, та взагалі бідні держави. Щодо кліматичних змін, то активісти екологічних рухів сподівалися почути від учасників саміту чіткі зобов'язання не виходити за межі двовідсоткового підвищення температури за Цельсієм і вони їх дійсно почули. До того ж керівники головних країн, що розвиваються, які взяли участь у деяких дискусіях, прагнули більшої допомоги для покриття витрат, пов'язаних з адаптацією до кліматичних змін і зменшення парникових викидів у амосферу. І тут теж певні їх надії справдились. Взагалі саміт «вісімки» липня 2009 року з повним правом можна назвати «антикризовим». Він також запам’ятається його учасникам, як один із найбільш аскетичних за всю історію зустрічей керівників провідних країн світу. Адже глави держав і урядів жили у місті, яке в квітні цього року постраждало від руйнівного землетрусу, тому умови їхнього проживання не можна назвати інакше як спартанськими. І цей спартанський аскетизм цілком відповідає часу системної кризи, яку сьогодні переживає планета Земля, люди якої це добре розуміють.

Поряд з безперечними досягненнями саміту, слід зазначити, що лідери країн Великої вісімки не виробили єдиний погодженої стратегії по виходу зі світової фінансово-економічної кризи, залишивши антикризові заходи на розсуд національних урядів. У спільній заяві G8, прийнятій за підсумками першого дня саміту, говориться, що "ці стратегії виходу (exit strategies) будуть розрізнятися від держави до держави залежно від внутрішніх економічних умов і державних фінансів". Під проблемою exit strategies розуміється вироблення шляхів повернення держав до нормального, докризивого режиму підтримки своїх економік. Про цю проблему заговорили навесні 2009 р., коли ряд макроекономічних індикаторів і оптимізм, що повернувся на фондові ринки, сталі свідчити на користь того, що гостра фаза кризи остаточно минула. Тим не менш, лідери G8 попередили в спільному комюніке, що незважаючи на "деякі ознаки стабілізації" світова економіка як і раніше залишається в ослабленому стані, існують загрози його погіршення і урядам ще рано включати заходии фіскальної підтримки. "Економічна ситуація залишається невизначеною, залишаються значні ризики для економічної й фінансової стабільності", - уважають лідери країн Великої вісімки. В той же час на саміті в Аквілі досягнуто «великої єдності» всередині «групи восьми» з політичних питань, в т.ч. щодо ситуації в Ірані. Як повідомила італійська агенція АНСА, в зв’язку з цим президент Франції Ніколя Саркозі назвав «величезним кроком до одностайності» прийняття політичної заяви лідерів G8 щодо Ірану. За словами Саркозі, глави світових держав знову розглянуть ситуацію щодо Ірану на саміті G20 в американському Піттсбурзі 24—25 вересня. Якщо не буде прогресу до цього моменту, нам доведеться приймати ухвалу», — сказав президент Франції. За словами французького президента, лідери «вісімки» висловили серйозну заклопотаність у зв’язку з подіями, які відбуваються в цій країні після президентських виборів, що несуть загрози усьому світу. Учасники саміту підтвердили повагу до суверенітету Ірану, але, в той же час, засудили насильство після виборів, що призвело до загибелі людей. Лідери «вісімки» засудили президента Ірану Махмуда Ахмадінежада за заперечення Голокосту й закликали до дотримання ядерного нерозповсюдження. Учасники саміту також засудили запуск балістичних ракет і ядерні випробування, проведені Корейською Народно-Демократичною Республікою (КНДР). Вони також заявили, що дії Північної Кореї «загрожують миру та стабільності в регіоні та за його межами», і закликали цю країну уникати подальших порушень резолюцій ООН та взяти участь у шестисторонніх переговорах.

Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун, який ще напередодні саміту G8 зробив звернення до учасників, вже в час його роботи скритикував керівників Великої вісімки за те, що вони докладають недостатньо зусиль для подолання глобального потепління. Він назвав підписання глобальної угоди щодо кліматичних змін у Копенгагені в грудні своїм найголовнішимм пріоритетом. Як повідомив кореспондент Бі-Бі-Сі Джеймс Роббінс з італійського міста Аквіла, де відбувався саміт Великої вісімки, заява Пан Ґі Муна була різкою. Він сказав, що всі лідери країн Великої вісімки - найзаможніших та найбільш промислово розвинених - несуть історичну відповідальність за кліматичні зміни. За словами Генерального секретаря ООН, ці лідери повинні зараз взяти на себе роль керманичів і виявити політичну волю заради прориву в подоланні глобального потепління. Пан Ґі Мун привітав досягнуту напередодні домовленість про допустиме потепління на максимум два градуси Цельсія. Однак він вважає, що керівники вісімки мають визначити потужну й амбітну проміжну мету, що стосується парникових викидів до 2020-го року. Генеральний секретар ООН вважає, що досі вони цього не зробили. "Ми повинні працювати відповідно до науки. Це обов'язково і з політичної, і з моральної точки зору. Це - історична відповідальність керівників. І за майбутнє людства, і навіть за майбутнє планети Земля," - заявив Пан Гі Мун. Він сказав, що всі залучені до переговорів про обмеження глобального потепління повинні дивитися далі своїх кордонів.

Президент США Барак Обама, який головував на зустрічі керівників головних економік світу, заявив, що поступу досягти можливо ще до початку вирішальних переговорів, де в грудні в Копенгагені будуть підписувати нову угоду ООН про кліматичні зміни. Країни, які зберуться на тому форумі, разом виробляють більше 80% всіх викидів парникових газів. Особливо складними будуть переговори з Індією та Китаєм. Керівник КНР Ху Цзіньтао повернувся до Пекіну через сутички у Сіньцзяно-Уйгурскому автономному районі, а без нього китайська делегація діяла вкрай обережно при ухваленні будь-яких рішень. У свою чергу, представники Індії не задоволені тим, що визначені на 2050 рік цілі є занадто віддаленими в часі. Вони наполягали на ухваленні програми проміжних показників до 2020-го року. За словами прем’єр-міністра Італії, домовленість має бути всеосяжною. "Буде вкрай непродуктивно, якщо європейські країни, Японія, США та Канада ухвалять економічно невигідні обмеження, а решта країн, де проживає 5 млрд людей, будуть і далі працювати без таких обмежень," - заявив Сильвіо Берлусконі.

 

Висновки та пропозиції

1.                      Ще до початку роботи саміту Великої вісімки голова КНР Ху Цзіньтао перервав свій візит до Італії для участі у саміті і повернувся додому через етничні сутички у власній країні. Китайська інформаційна агенція Сіньхуа повідомила, що до такого кроку він вдався у відповідь на становище у Сіньцзян-Уйгурському автономному окрузі. Напередодні, у неділю, 156 осіб було вбито, 1080 отримали поранення у столиці цього краю - місті Урумчі - під час зіткнень між мусульманами- уйгурами і хан-китайцями. Було спалено 209 магазинів, два житлових будинки та понад 260 автомобілів, у тому числі 11 автомашин поліції. За даними BBC, масовим виступам передували запеклі сутички між уйгурами та етнічними китайцями, які сталися в червні на півдні Китаю. Населена переважно мусульманами, провінція Сіньцзян багато років є джерелом напруженості. Тут проживають близько восьми млн. уйгурів, і деякі кола хочуть домогтися їхньої незалежності. Подібні загрози треба вчасно відвернути в Україні, особливо в Криму. До того ж, саме в цей час, протягом майже тижня, наприкінці червня – початку липня поточного року продовжувалися зіткнення між українцями та вірменами у м. Марганець Дніпропетровської області, що призвели до загибелі українського міліціонера. Тому вже зараз відповідні служби швидкого реагування в Україні (СБУ, контрозвідка, МВС, МНС та інші) повинні бути готові до найгірших сценаріїв розвитку подій, які, можливо, вже написані в інших «доброзичливих» до України державах і тільки чекають вибухонебезпечної ситуації в нашій країні, особливо, напередодні виборів, із-за яких політична еліта України взагалі втрачає розум та забуває про небезпеки, що загрожують нашій вітчизні у цей складний час нарощування кризових явищ не тільки в глобальній та національних економіках, але й в природному середовищі, що нас оточує. Тому досить показовим стало проведення саміту країн G8 у враженій землетрусом Аквілі.

2.                      Проблема ліквідації офшорних зон, порушена ще перед самітом прем’єр-міністром Великобританії Гордоном Брауном, є вкрай актуальною й для України, для якої протягом вже більше десятиліття таким головним офшором стала Республіка Кіпр. Саме до неї за роки незалежності було вивезено більше українського капіталу, ніж надійшло в Україну іноземних інвестицій, серед яких помітну частку становлять саме вкладення з Кіпру, тобто, по суті, повернення коштів на батьківщину. В умовах потужної соціально-економічної кризи приплив інвестицій в Україну майже припинився і вкрай актуальним стало впровадження заходів, спрямованих на покращення інвестиційного клімату в нашій державі, в т.ч. податкових, а, головне, антикорупційних.

3.                      В контексті застережень, що висловлювалися на саміті щодо закриття ринків, використання Україною протекціоністських заходів щодо обмеження свободи ринків для торгівлі та інвестицій всупереч застереженням СОТ може призвести до застосування проти неї економічних санкцій, зокрема, закриття ринків для українського експорту, зниження припливу іноземних інвестицій, що негативно впливатиме на стан її економічної безпеки, який і так погіршився в умовах фінансово-економічної кризи. У цьому зв’язку доцільність застосовування таких заходів має бути вкрай зваженою і обґрунтованою детальними прорахунками можливих негативних наслідків.

4.                      Враховуючи зростання авторитету і значення зустрічей, подібних до саміту країн Великої вісімки, Україні варто опрацьовувати питання щодо участі українських лідерів у міжнародних форумах, присвячених вирішенню глобальних соціально-політичних, фінансово-економічних та екологічних проблем. Наступний саміт країн G-20, що відбудеться в Пітсбурзі, а також екологічний саміт у грудні 2009 р. в Копенгагені дають шанси для участі в них й представників України, роль якої в системі екологічної та енергетичної безпеки в Європі останнім часом підвищується. Особливо перспективною є участь України в розв’язанні глобальної продовольчої кризи, що є вагомим аргументом на користь залучення України до роботи зазначених форумів, які виконують роль центрів прийняття міжнародних політичних та економічних рішень. Натомість, неучасть України у роботі форумів такого рівня підсилює її міжнародну якщо не ізоляцію, то маргіналізацію і збільшує загрози національному суверенітету.

Вже після саміту G8 відомий американський економіст Нуріель Рубіні виказав точку зору, що найгірші моменти фінансової кризи залишились позаду. Ще в травні Рубіні, який завчасно передбачив нинішню фінансову кризу, заявив, що незважаючи на можливе припинення економічного спаду в США наприкінці цього року, можливе друге падіння економіки в наступному році. Тоді ж він сказав про небезпеку подвійного падіння або W-подібної рецесії наприкінці 2010 року. Це може бути спровоковано поєднанням росту цін на нафту, державного боргу та процентних ставок за кредитами. Подібні прогнози робили й інші аналітики, в т.ч. в Україні, якщо уважно подивитись на публікації сайту Інституту еволюційної економіки.

Рубіні вважає, що США потрібен додатковий пакет заходів фінансового стимулювання наприкінці поточного року. Він обгрунтував свій висновок тим, що рівень безробіття в країні швидко наближується до 10%. Розвинуті країни вже "торкнулись дна" або наближуються до нього, однак відновлення буде вкрай повільним. Рубіні рахує, що США будуть залишатися в стадії рецесії протягом поточного року. Щодо нового пакета заходів фінансового стимулювання економіст визначив можливу необхідну суму в розмірі $200-250 млрд,  яка, за думкою Рубіні, є "й не дуже великою, і не дуже малою". При цьому економіст попередив, що якщо виділити дуже багато коштів, то на фінансових ринках виникнуть небезпеки відносно фінансової стабільності США. Також Рубіні відзначив, що в той час як економіка розвинутих країн в середньому буде досить повільно відновлюватися, то країни, що розвиваються "знаходяться в кращій формі" для виходу з рецесії. На тлі заяви Рубіні фондові індекси в США різко пішли вгору, а котирування нафти вирвалось з мінуса й показало зростання. Так, Dow Jones industrial average виріс на 95,61 пункта, або 1,1%, до 8711,82, а Standard and Poor's 500 підвищився на 8,06 пункта, або 0,9%, до 940,74.

 

 

Опубліковано на сайті: 2009-08-02

Коментарі до цієї статті: