Інновація - це історично безповоротна зміна способу виробництва речей.
Й. Шумпетер


М.І. Туган-Барановський

Й.А. Шумпетер

М.Д. Кондратьєв

Галерея видатних вчених

UA RU EN

Обращаем внимание на инновацию, созданную на данном сайте. Внизу главной страницы расположены графики,  которые в on line демонстрируют изменения цен на мировых рынках золота  и нефти, а также экономический календарь публикации в Интернете важных мировых экономических индексов 

 
Публікації

Макаренко І.П.

I. Мakarenko, P. Kopka, O. Rogozin, V. Kuzmenko NATIONAL INNOVATION SYSTEM OF UKRAINE: PROBLEMS AND KEYSTONES OF ITS CONSTRUCTION

Institute of National Security Problems National Security and Defence Council of Ukraine

Institute of Evolutional Economy

  I. Мakarenko, P. Kopka, O. Rogozin, V. Kuzmenko   NATIONAL INNOVATION SYSTEM OF UKRAINE: PROBLEMS AND KEYSTONES OF ITS CONSTRUCTION


Інститут проблем національної безпеки Ради національної безпеки і оборони України

Інститут еволюційної економіки

 І.П. Макаренко, П.М. Копка, О.Г. Рогожин, В.П. Кузьменко НАЦІОНАЛЬНА ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ І ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ   


УДК 338.2:001.895](100:477)

ББК 65.9(4 УКР)-5

         H 35;  N 27

Рецензенти:

Кваснюк Борис Євгенович, д.е.н., професор, член-кореспондент НАН України

Саєнко Юрій Іванович, д.е.н., професор

Столяров Василь Феодосійович, д.е.н, професор

Крючкова Ірина Володимирівна, д.е.н.

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту проблем національної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України.

H 35  Національна інноваційна система України: проблеми і принципи побудови / Макаренко І.П., Копка П.М., Рогожин О.Г., Кузьменко В.П. / За наук. ред. І.П. Макаренка. - К.: Інститут проб-лем національної безпеки, 2007. – 520 с. - укр.; англ.: іл.

ISBN

Науковий редактор - канд. економ. наук І.П. Макаренко

Відповідальний редактор - П.М. Копка.

У монографії розглянуто проблеми формування і побудови національних інноваційних систем. Висвітлено теоретичні основи інновації та системних інноваційних процесів. Узагальнено зарубіжний досвід створення ефективних механізмів управління науково-технічним прогресом. Особливу увагу приділено європейській політиці конкурентоспроможності в рамках Лісабонської стратегії, а також особливостям інноваційної політики скандинавського макрорегіону. В контексті дослідження проблем управління та сприяння інноваціям викладено історію формування НІС США. Висвітлена роль інститутів та елементів інноваційної інфраструктури.

Інноваційні процеси досліджені в контексті теорій ринку, а також макроекономічних пропорцій соціально орієнтованої скандинавської моделі розвитку. Показано першорядну інформаційну функцію ринкових цін у визначенні корисних інноваційних пріоритетів. Наголошено на конструктивній ролі динамічного детермінованого хаосу і самоорганізації економічних систем. Показано, що практична успішність економічних моделей, особливо інноваційних, визначається ступенем збалансованості соціальної і економічної політики.

Розроблено пропозиції щодо створення НІС-Україна.

Монографія розрахована на фахівців з інноваційного менеджменту і управління економікою, науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх тих, хто цікавиться проблемами інноваційного розвитку.

ББК 65.9(4 УКР)-5

© Інститут проблем національної безпеки, м. Київ, 2007

© Інститут еволюційної економіки, м. Київ, 2007


Авторський колектив висловлює щиру подяку за допомогу в підготовці монографії:

д.е.н., професору Борису Санто (Угорщина)

д.е.н., професору Анатолію Степановичу Гальчинському

д.е.н., професору Валерію Михайловичу Гейцю, академіку НАНУ директору Інституту економіки та прогнозування НАНУ

д.е.н., проф. Юрію Миколайовичу Бажалу, зав. кафедрою Києво-Могилянської академії

д.е.н. В’ячеславу Павловичу Соловйову, заступнику директора ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАНУ, експерту Інституту еволюційної економіки

к.е.н. Ігорю Юрійовичу Єгорову, зав відділом ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАНУ, експерту Інституту еволюційної економіки

к.е.н. Олені Геннадіївні Пугачовій, доцентові Університету “Крок”

д.е.н., проф. Юрію Володимировичу Яковцю, академіку РАПН (Росія)

Володимиру Шарову, представнику фірми Intel в Україні на СНД 

Сергію Бойку, аспіранту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, системному адміністратору Інституту еволюційної економіки

Володимиру Бруньку, керівнику фірми “Інфінсервіс”, експерту Інституту еволюційної економіки

к.т.н. Михайлу Михайловичу Ворончуку, провідному науковому співробітнику РВПС НАНУ, експерту Інституту еволюційної економіки

Олегу Георгійовичу Бахтіярову, ректору Університету ефективного розвитку (м. Київ), експерту Інституту еволюційної економіки

к.е.н. Геннадію Олександровичу Андрощуку – консультанту Комітету з питань науки i освіти Верховної Ради України

рецензентам - за важливі й корисні зауваження, висловлені ними під час підготовки рецензій.


Зміст                                                                                                стор.

Вступ

8

Розділ І.  Інноваційні процеси в національній

економіці

 

15

1.1. Система поглядів на інноваційні процеси в світлі ідей         Й.Шумпетера

 

15

1.2. Адміністративні системи управління науково-технічним прогресом

 

27

1.3. Наукові дискусії про національні інноваційні системи (1987-2007 рр.)

 

33

1.4. Роль еволюційних процесів у формуванні НІС

39

1.5. Відмінність інноваційних і адаптивних процесів розвитку економіки

 

44

Розділ ІІ.  Розвиток і світові моделі національних інноваційних систем

 

49

2.1. Еволюція американської системи управління

інноваціями

 

49

2.2 Європейська інноваційна політика: економіка,

заснована на знаннях

 

74

2.3. Світові тенденції розвитку національних інноваційних систем

 

91

Розділ ІIІ.  Проблеми створення НІС в Україні

95

3.1. Зовнішні економічні ризики

95

3.2. Внутрішні проблеми-перешкоди на шляху до реформування української економіки

 

120

Розділ ІV.  Процеси самоорганізації економічних

систем як умова формування НІС

 

133

4.1. Неминучість структурних змін під час циклічних економічних криз

 

133

4.2. Теорія К-хвиль у контексті інноваційного розвитку

140

4.3. Самоорганізація соціально-економічних систем: синергетична парадигма

 

150

 

Розділ V. НІС як сприятливе середовище для

розвитку інноваційної діяльності

161

5.1. Роль ринку у формуванні механізмів самоорганізації інноваційних процесів

 

161

5.2. Інституційне середовище інноваційної діяльності та розвитку НІС

 

180

5.3. Інноваційна інфраструктура в складі НІС

196

Розділ VI. Роль соціального фактору в створенні

інноваційних структур: скандинавський досвід

 

204

6.1. Соціальна економіка, макроекономічний аспект: роль пропорцій для сприяння інноваціям

 

204

6.2. Становлення макротехнології та інфраструктури НІС на прикладі Фінляндії

 

213

Розділ VІІ. Концептуальні основи побудови НІС-Україна

 

232

7.1. НІС як система управління інноваційним

процесом

 

232

7.2. Роль держави у створенні НІС-Україна

244

7.3. Функції НІС в умовах України

250

7.4. Пропозиції щодо створення НІС-Україна

255

Список використаних джерел

265


Вступ

Всі країни прагнуть досягти підвищення продуктивності і посилення конкурентоспроможності на світовому ринку високотехнологічної продукції, стабільного довгострокового економічного розвитку. Рушійну силу економічного зростання вони вбачають у використанні й удосконаленні передових технологій, а стабільність економічної динаміки намагаються забезпечити через управління інноваційними процесами.

Інноваційні процеси, що забезпечують прогрес людства, відзначаються складністю і багатовимірністю. Інновація не може виникнути як ізольований товар чи окрема технологія, її створення завжди потребує формування структурованого комплексу допоміжних виробництв та сприятливого середовища. Тобто вимагає виконання безлічі обов’язкових умов, у тому числі розгортання інноваційного кластеру взаємопов’я-заних виробництв, спрямованих на розвиток нового технологічного укладу та його забезпечення відповідними ресурсами.

Інноваційні процеси потребують сприяння у вигляді фінансової та кредитної підтримки, цілеспрямованих префе-ренцій з боку держави, а також створення спеціальної інфраструктури. Успішна інноваційна діяльність передбачає належний захист власності, потоків інноваційного капіталу, інтелектуального капіталу. Щоб створити сприятливе середовище для саморозвитку інноваційних процесів, крім вжиття низки адміністративних заходів, доведеться сформувати багаторівневу систему ринків. Ринки мають виконати інформаційну функцію, забезпечити умови для визначення інноваційних пріоритетів, а також створити економічний механізм виведення застарілих виробництв на основі конкуренції (здійснити оновлююче руйнування традиційної економіки).

Проблема полягає не лише в тому, щоб створити сприятливі економічні та організаційні умови для розгортання інноваційних процесів. Зміцнившись та некеровано і надто швидко поширюючись, вони здатні викликати кризи, завдати шкоди економічній системі та соціо-гуманітарній сфері. Щоб цього не сталося, формування інноваційного сектору слід поєднувати з розвитком соціальної економіки на засадах зміцнення гуманітарних цінностей громадянського суспільства. Не варто посилювати протиборство Інновації і Традиції до кризових рівнів.

Стратегія інноваційного розвитку має бути спрямована на дотримання умов безпеки економічних трансформацій (особливо - на забезпечення особистої безпеки, честі і гідності, прав власності, інтелектуальної власності).

Як свідчить світовий досвід, на шляху до інноваційної економіки постає безліч різнопланових проблем. Зокрема, для генерування інновацій потрібне виконання низки умов: наявність суспільного усвідомлення потреби в інновації, достатня кількість активних учасників інноваційних процесів, наявність відповідної інфраструктури, включно з інформаційними системами, системами освіти, захисту інтелектуальної власності тощо [1, с. 370]. Крім того, це – проблеми, по-в’язані із: браком коштів на розвиток; складністю визначення правильних пріоритетів; невідповідністю реаліям обраної стратегії; формуванням інструментів управління інноваційними процесами; недостатністю правового та інституційного середовища економічної діяльності.

Українська економіка за рівнем ВВП на душу населення майже в 10 разів менша, ніж економіки європейських країн, співставних із нею за площею, кількістю населення та виробничим потенціалом. Це ставить її перед вибором одного з двох можливих сценаріїв подальшого розвитку: або забезпечити інноваційний прорив з виходом на прискорене економічне зростання й досягнення на цій основі високих соціальних стандартів, або піти шляхом підтримки та вдосконалення традиційних виробництв, посилюючи при цьому існуючі застарілі технологічні уклади та виробничі відносини. Сьогодні стихійно реалізується другий сценарій. Однак його реалізація неминуче призведе, як до гальмування економічного зростання вже у середньостроковій перспективі, так і до скорочення витрат на соціальні потреби. Тоді економіці України залишиться «самоврегулювати» чисельність населення до кількості, відповідної її невеликим можливостям щодо забезпечення цих потреб. За таких умов стає вірогідною реалізація третього, кризового сценарію.

Ситуація ускладнюється тим, що весь світ стоїть на порозі кризи внаслідок загострення протиборства традиційно сформованої економічної системи (конгломерату національних економічних систем) і глобальної економічної системи, яка складається в нову якість, утворює нову цілісність і непокоїть традиційну свідомість новими незвичними викликами. Немає сумніву, що результати цього протиборства стануть відомими вже в найближчі десятиліття. Тож стратегія розвитку України має врахувати ці зовнішні виклики, щоб не опинитися на периферії процесу у ролі країни, що вічно наздоганяє і запозичує чужі інновації, створені тими, хто своєчасно вибрав правильний вектор досягнення прогресу та сталого розвитку.

Досвід останніх десятиліть доводить, що успішно впоратися з проблемою управління системними інноваційними процесами може лише такий складний інструмент, як національна інноваційна система (НІС). Перші НІС остаточно сформувалися після ІІ світової війни і були ідентифіковані як економічний феномен відносно недавно (в 1990-тих роках), однак вже довели свою ефективність як рушія прогресу.

Для вирішення проблем, що стоять на заваді розгортанню та ефективному управлінню системними інноваційними процесами в Україні, також необхідно створити Національну інноваційну систему. НІС має стати монітором, який дозволить побачити інноваційні зміни навколишнього світу в мікро- та макроекономічному форматах. Розгортання НІС сприятиме створенню ринку актуальної наукової продукції, у тому числі прогнозів та форсайтів, що є критично важливим для вибору точних інноваційних пріоритетів і впевненого формування фінансових планів використання інвестиційних ресурсів держави, корпорацій та, головне, населення.

НІС-Україна має також сформувати максимально сприятливе (і, головне, безпечне) середовище й інфраструктуру для «вирощування» інновацій. В структурах НІС виховуватиметься нова категорія управлінців-новаторів, які знатимуть природу інноваційних процесів, їх тісний взаємозв’язок з механізмами саморозвитку економіки, й на практиці опанують навички управління ними в такому режимі, щоб забезпечити інноваційний прорив, не знищуючи водночас культурні цінності та гуманітарні надбання нації.

Альтернативою безперспективним для забезпечення сталого розвитку владним вертикалям є створення умов для самоорганізації й керованого саморозвитку економіки, що можливо лише за умови накопичення потужного соціального капіталу громадянського суспільства. Його накопичення найбільш ефективно забезпечує європейська версія християнської практичної етики, яка визнає за вищі цінності людину і її права в широкому розумінні.

Спільними для нього рисами є прагнення соціальної справедливості, гідного існування людини в суспільстві, вільному від насильства, гноблення та експлуатації, правове регулювання суспільних відносин, примат універсальних загальних прав над правами влади тощо. Саме тому європейська цивілізація сформувала розвинуте громадянське суспільство, функціонування якого закріплено правовими нормами [2, с. 68].

Для розгортання та управління системними інноваційними процесами соціальний капітал та етика, що забезпечує його накопичення, стають механізмами проривної сили так само, як базисні технологічні інновації спричиняють економічні прориви в цілих країнах та макрорегіонах глобальної економіки. За креативним потенціалом гуманітарні чинники є навіть більш потужними, ніж фінансові інструменти. І в цьому сенсі саме НІС має стати потужним накопичувачем соціального капіталу, який за певних обставин неможливо наростити в традиційній економіці через опір надмірно консервативних традицій.

Ще одна функція, яку повинна виконати НІС в Україні, пов’язана з необхідністю формування конкурентноздатної української економіки. Інноваційна діяльність може стати тією об'єднавчою ідеєю, що консолідує суспільство і спрямує його на досягнення цілей, які потребують спільних зусиль усієї нації.

Крім проблем економічного та гуманітарного характеру, в Україні існує ряд інших чинників, які ускладнюють створення НІС. Вони випливають із інерційності уявлень про науково-технічний прогрес (НТП), сформованих за часів колишнього Радянського Союзу. Внаслідок цього в інтелектуальному середовищі генеруються специфічні уявлення про інновації і відбувається підміна ряду ключових понять. Так, під інноваційним процесом розуміється НТП, управління новими проектами, проектний аналіз тощо. Цю обставину необхідно обов’язково враховувати під час розробки концептуальних основ створення НІС-Україна, оскільки відмінності трактування базових категорій суттєво впливають на формування інноваційних стратегій, визначають особливості інноваційного середовища і обумовлюють вибір інструментів управління та «вирощування» інновацій.

Для поліпшення ситуації, як підказує міжнародний досвід у сфері інноватики, необхідне застосування міждисциплінарного підходу, використання теоретичних і методичних результатів соціології праці, економічної соціології, соціальної психології, теорії менеджменту та інших дисциплін [1, c.370].

З виходом Указу Президента України №606/2006 від 11 липня 2006 р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2006 року «Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України»» розпочато підготовчі роботи зі створення НІС-Україна.

Оскільки наша дослідна група безпосередньо працює над вивченням питань створення НІС вже понад п’ять років, ми виклали своє бачення концептуальних основ формування НІС-Україна, яке пропонуємо покласти в основу стратегії її розгортання. Його обґрунтуванню за принципом «від загального до конкретного»присвячено цю монографію.

Метою нашого дослідження було дати ґрунтовний опис НІС як системи, її окремих складових, а також визначити фактори, що мають бути враховані під час її розбудови в конкретно-історичних умовах України.

В цьому контексті постали завдання:

-   висвітлити універсальні закономірності перебігу інноваційних процесів, спираючись на доробок австрійської економічної школи (особливо Й. Шумпетера); показати роль ринку, інформаційної функції ринкових цін різного рівня, зокрема, для визначення пріоритетів розвитку;

-   здійснити порівняльний аналіз ефективності процесів самоорганізації інноваційних процесів в ринковому середовищі та в умовах застосування адміністративно-фінансових схем їхнього прискорення (управління науково-технічним прогресом);

-   узагальнити досвід формування і функціонування успішних НІС (на прикладі США та скандинавських країн);

-   дослідити проблеми становлення НІС в європейських країнах в рамках Лісабонської інноваційної стратегії;

-   актуалізувати питання створення НІС в світлі посилення глобальних загроз безпеці та виживанню людства;

-   показати роль інноваційної інфраструктури та соціального капіталу для формування успішних НІС і реалізації інноваційних стратегій;

-   сформулювати основні принципи та пропозиції зі створення НІС-Україна.

В ході роботи було вивчено і використано понад дві з половиною тисячі інформаційних джерел, частина з яких у формі прямих посилань наведена в переліку літератури. На базі використаних інформаційних джерел було створено електронну бібліотеку з інтерфейсом віддаленого доступу електронної системи управління інформацією та знаннями. Це дозволило детально дослідити питання як загальнотеоретичного, так і прикладного характеру, висвітлити загальні та специфічні проблеми, які стали на заваді соціально-економічного розвитку України й відрізняють її від інших країн, вимагаючи унікальних принципів розбудови НІС, здійснити узагальнення зарубіжного досвіду впровадження інновацій, формування та розвитку інноваційних систем, подати матеріал в контексті формування ефективної системи національної безпеки.


 

Розділ І. Інноваційні процеси в національній

економіці

1.1. Система поглядів на інноваційні процеси в світлі ідей

Й. Шумпетера

...


контакти

Опубліковано на сайті: 2008-02-09

Коментарі до цієї статті:

Дата: 2010-04-24     Коментарий добавил(а): ИЭЭ

информация по тел.: 0662948780

Дата: 2010-04-24     Коментарий добавил(а): Ирина

Уважаемые коллеги, мне очень интересна Ваша работа, можно ли книгу где-либо купить? Или надежда только на библиотеки? Заранее благодарна за ответ

Дата: 2008-06-04     Коментарий добавил(а): ИЭЭ_админ

одна из презентаций книги состоится 05.06.08 на Форуме в Доме профсоюзов в 13.00

Дата: 2008-04-08     Коментарий добавил(а): Кузнецова Ирина

Уважаемые коллеги, будьте так любезны, дайте возможность ознакомиться с Вашей работой! Объясните, как можно купить Вашу книгу?
Запрос через "контакты", к сожалению, результата не принес, поэтому не обессудьте за открытое обращение.

Дата: 2008-02-13     Коментарий добавил(а): ИЭЭ

Контакты см. ссылку "Контакты" чуть выше рубрики "Обсуждение статьи"

Дата: 2008-02-13     Коментарий добавил(а): Yugen

К кому обращаться?