Інновація - це історично безповоротна зміна способу виробництва речей.
Й. Шумпетер


М.І. Туган-Барановський

Й.А. Шумпетер

М.Д. Кондратьєв

Галерея видатних вчених

UA RU EN

Обращаем внимание на инновацию, созданную на данном сайте. Внизу главной страницы расположены графики,  которые в on line демонстрируют изменения цен на мировых рынках золота  и нефти, а также экономический календарь публикации в Интернете важных мировых экономических индексов 

 
Автори публікацій

Лукінов Іван Іларіонович

Видатний український вчений (1927-2004)

Директор Інституту економіки НАН України протягом 1976 — 2003 рр., з лютого 2003 р. — почесний директор Інституту економіки, з 1 січня 2004 р. — Об’єднаного інституту економіки України. Одночасно в 1976 — 2004 рр. — він член Президії НАНУ; в 1979 — 1993 рр. — віце-президент НАНУ — голова секції Суспільних наук; в 1976 — 1980 рр. і в 1993 — 1998 рр. — академік секретар відділення економіки НАНУ. З травня 2004 р. — радник Президента НАНУ.

Автор близько 550 наукових праць, серед яких 5 індивідуальних і 25 колективних монографій, присвячених проблемам економічної теорії, економічних трансформацій та ін. до числа знакових відносяться такі з них: “Проблемы экономических взаимоотношений государства с колхозами” (К., 1974) (удостоєна в 1975 р. Премії ім. В.С.Нємчинова ВАСГНІЛ); “Воспроизводство и цены” (1977) (Державна премія УРСР у галузі науки і техніки, 1979 р.); “Аграрные проблемы развитого социализма” (К.;1979) (відзначена в 1983 р. премією ім. О.Г.Шліхтера АН УРСР); “Економічні трансформації наприкінці ХХ ст.” (К.;1997) (удостоєна премії ім. М.В.Птухи НАН України в 1998 р.); “Эволюция экономических систем” (М., 2002). Наукові праці І. І. Лукінова відомі не тільки в Україні. Чимало з них перекладено іноземними мовами. Вчений є також співавтором ряду підручників з політичної економії та економіки сільського господарства.

Народився І. І. ЛукІнов 5 жовтня 1927 року. 4 грудня 2004 р. на 78 році життя академік Іван Іларіонович Лукінов помер. Більше 50-ти років він віддав безпосередньо науці. Досягнення вченого дістали адекватне визнання як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Він обраний дійсним членом (академіком) восьми академій — Національної академії наук України (1976), АН СРСР (1984), Російської академії наук (1992), ВАСГНІЛ (1973), Російської академії сільськогосподарських наук (1992), Української академії аграрних наук (1991), Академії економічних наук України (1993), Шведської Королівської академії сільського та лісового господарства (1975).