Інновація - це історично безповоротна зміна способу виробництва речей.
Й. Шумпетер


М.І. Туган-Барановський

Й.А. Шумпетер

М.Д. Кондратьєв

Галерея видатних вчених

UA RU EN

Обращаем внимание на инновацию, созданную на данном сайте. Внизу главной страницы расположены графики,  которые в on line демонстрируют изменения цен на мировых рынках золота  и нефти, а также экономический календарь публикации в Интернете важных мировых экономических индексов 

 
Увага: прогнози ІЕЕ

Прогноз ІЕЕ # 7 (70). Вихід країн із кризи буде пов’язаний зі структурними змінами в економіці, падінням ролі металургійних корпорацій та інноваційним оновленням економіки за рахунок проривних галузей нового технологічного укладу


Світова фінансово-економічна криза та її вплив на Україну

Сучасна світова фінансова криза прогнозувалась нами (ІЕЕ) ще кілька років тому, виходячи із циклічних закономірностей, яким підкоряється розвиток світової економіки, та глобальної міграції капіталу, виявленим ще наприкінці ХІХ ст. видатним українським ученим Михайлом Туган-Барановським на прикладі дослідження динаміки промислових криз у господарстві найрозвинутішої країни того часу – Великої Британії, згідно яким послідовність фаз “розширення” - “розбухання” - "обвальне стиснення" є невідворотним. По суті, в останню третину ХХ ст. означився 9-10-річний цикл світових фінансових криз: світовій фінансовій кризі 1997-98 рр. передувала фінансова криза 1987-88 рр., коли тільки за один день (19 жовтня 1987 р.) індекс Dow Jones упав на 22,6%. Як стверджував ще в ХІХ ст. М.Туган-Барановський фінансова криза передує загальноекономічній, а в останні 30 років ХХ ст. між ними спостерігався приблизно трирічний інтервал циклу Кітчина (після глобальної фінансової кризи 1970-71 рр. відбулась рецесія – “нафтовий шок” 1973-74 рр., після фінансової кризи 1987-88 рр. – рецесія 1990-91 рр., фінансової кризи 1997-98 рр. – рецесія 2000-01 рр.). Між рецесіями динаміки світового ВВП теж спостерігався приблизно 9-річний інтервал циклу Жюгляра. Таким чином, у рамках цих закономірностей слід очікувати рецесію світової економіки в 2009-10 рр. Причому, у формі депресії світової економіки вона може затягнутись до 2011-2012 рр. в силу накладення на неї кризової фази великого циклу коньюнкутури Кондратьєва (К-хвилі), яка проявила себе ще на рубежі тисячоліть - у 2000-2001 рр., але замість перебудови господарств провідних країн світу на нову інноваційну К-хвилю, вони на чолі зі США та НАТО зосередили свою увагу на нових формах світових війн у Югославії, Афганістані, Іраку, які активізували ВПК різних держав світу та через міжгалузеві зв’язки пожвавили світову економіку. Тим самим вони відсунули глобальну світову економічну кризу на один цикл Жюгляра, але перебудова технологічного укладу за допомогою нової інноваційної К-хвилі так і не відбулась. Тому, незважаючи на певну амортизацію обвального спаду світової економіки на початку ХХІ ст., аналогічного депресії 30-х років ХХ ст., вона все ж  повинна пройти фазу інноваційного оновлення та осідлати нову К-хвилю. Країни, які встигнуть першими до “інноваційного лошака” дійсно можуть зробити інноваційний прорив, про який останнім часом багато говорилось в Україні, але мало що робилося. Саме невеликі держави, (наприклад, Фінляндія в Європі чи Південна Корея в Азії), що зроблять такі кроки першими, будуть спроможні швидко подолати депресію.    

Світова фінансова криза і рецесія економіки впритул наблизилися до України. Уряди США, країн ЄС та Росії вже розпочали реанімувати власні економіки. На викуп проблемних активів США спрямує 700 мільярдів доларів, а Росія – 20 мільярдів. Президент Франції Ніколя Саркозі на Європейському фінансовому антикризовому Саміті, що пройшов у Парижі в суботу 4 жовтня, відкинув чутки про те, що ЄС планує пакет допомоги банкам на суму 300 млрд. євро за зразком Сполучених Штатів. Тим не менш, британський уряд виділив 14 млрд. фунтів на порятунок банку Bradford and Bingley, а уряди Бельгії, Люксембургу та Голландії витратили приблизно 9 млрд. на банк Fortis. Центральні банки європейських країн пропонують понад 60 мільярдів доларів на підтримку фінансових ринків. По суті, ринки стурбовані браком послідовних скоординованих дій європейських урядів у відповідь на глобальну фінансову кризу. Міністр фінансів Німеччини заявив, що, можливо, буде потрібно більше грошей для порятунку одного з найбільших німецький іпотечних банків Hypo Real Estate. У неділю 5 жовтня було оголошено про угоду вартістю понад 70 мільярдів доларів для порятунку банку. За словами оглядача Бі-Бі-Сі з питань європейського бізнесу Бена Шора, на папері угода про порятунок німецького банку Hypo Real Estate становить 68 мільярдів доларів, але її фактична вартість значно більша. Позаяк вплив кризи змусив німецького канцлера Aнґелу Меркель, гарантувати всі приватні банківські депозити, зобов’язання, що може коштувати платникам податків понад 500 мільярдів доларів. Інші країни опинилися під тиском вдатися до подібних дій, аби європейські вкладники тепер не почали переводити гроші до, як вважатиметься, більш безпечних німецьких банків. У Франції банк BNP Paribas погодився купити 75% європейської фінансової групи Fortis у Бельгії та Люксембургу. У результаті такої угоди буде створено один із найбільших ощадних банків у Європі. Наприкінці позаминулого тижня влади Великобританії підвищили суму депозитів, що підпадають під страховку, з 35 тис. до 50 тис. фунтів. Британський уряд уже в середу 8 жовтня оприлюднив план порятунку проблемних банків країни. Пакет включає вливання мільярдів фунтів у банки, щоб у них було достатньо готівки для щоденних операцій. Раніше європейські міністри фінансів погодили мінімальну гарантію для банківських депозитів у всіх країнах ЄС у 50 тисяч євро, хоча й деякі країни сказали, що вони збільшуть ту цифру вдвічі. В останні дні Ірландія, Німеччина, Австрія та Данія запропонували безлімітний захист для заощаджень людей в банках. Але із проблем, від яких потерпають банки також в Італії та Ісландії, виникає уява, що європейська фаза глобальної фінансової кризи почала розвиватися в повну силу.

У середу 8 жовтня шість центробанків Заходу заявили про скоординоване зниження облікових ставок. Мета кроку - запобігти подальшому поглибленню економічної кризи. Про зниження облікових ставок на 0,5% заявили ФРС США, Банк Англії, ЄЦБ, а також центральні банки  Канади, Швейцарії і Швеції. Банк Англії скоротив ставки з 5% до 4.5%. ФРС з 2% до 1.5%, а ЄЦБ - з 4.25% до 3.75%. До них приєднався Народний банк Китаю (НБК), знизивши базову ставку до 6,93%. Це вже друге друге за три тижні зниження облікової ставки НБК. Банк Японії, напередодні зберігший ставку по одноденних кредитах на рівні 0,5% річних, повідомив, що буде підтримувати тісні контакти з іншими центральними банками, щоб забезпечити стабільність на ринках, відзначивши, що вартість запозичень у Японії й так дуже низька. Вже в четвер 9 жовтня центральні банки (ЦБ) Південної Кореї, Гонконгу й Тайваню знизили дисконтні ставки слідом за аналогічним скоординованим кроком ЦБ США, Європи й Китаю, початим напередодні. Так, центральний банк Південної Кореї понизив дисконтну ставку на 0,25 процентного пункту до 5% річних, ЦБ Гонконгу - на 0,5 процентного пункту до 2%, а центробанк Тайваню - на 0,25 процентного пункту до 3,25%. Таке скоординоване скорочення облікових ставок не має прецедентів в історії світової економіки: раніше центробанки ще ніколи не знижували облікових ставок згідно із взаємними домовленостями й одночасно. По суті, вони спрацювали як єдиний світовий центральний банк, якого поки що не існує на планеті. Європейські фінансові ринки позитивно відреагували на рішення скоротити облікові ставки, повернувши частину втрат, яких вони зазнали на ранкових торгах. Україні теж слід долучитися до антикризових заходів, що проводяться скоординовано ЦБ США, Канади, Китаю, Швейцарії, країн ЄС та інших держав світу. Наприклад, облікова ставка НБУ останній раз знижувалась 1 червня 2007 р. з 8,5 до 8%. У поточному році в цілях боротьби з інфляцією вона навпаки два рази підвищувалась: 1 січня – з 8 до 10% і 30 квітня – з 10 до 12%. Але тоді ще не було спаду промисловості України. Гостра політична криза, відсутність консолідації українського істеблішменту в подоланні кризових явищ різного характеру, включаючи й негативні наслідки потужної повені в західних областях, по суті, призвели до суттєвого запізнення України до участі в антикризових соціально-економічних заходах, якими займається зараз переважна частина країн світу. А зараз долати цю кризу потрібно ще й на тлі загострення політичної кризи. Запізніле реагування української влади на виклики світової фінансово-економічної кризи може привести до глибокої депресії економіки України, перед прірвою якої вона вже стоїть. До речі, 8 жовтня МВФ погіршив прогноз зростання ВВП України на 2009 рік з 4,2 до 2,5% і відповідно середньорічної інфляції з 15,7 до !8,8%.

Глава МВФ Домінік Стросс-Кан у четвер 9 жовтня заявив, що світову фінансову кризу можна подолати лише в разі як усі країни координуватимуть зусилля. Висловивши передбачення про майже нульовий приріст економік провідних країн світу, пан Стросс-Кан сказав, що світ опинився на межі рецесії. Така заява співпала зі зростанням акцій у Нью-Йорку та Європі. Ціни на акції на європейських ринках дещо зросли в четвер після того як потужні західні країни знизили облікові ставки й вклали у фінансові ринки значні кошти. Торги на Волл Стріті відкрилися зростанням курсу акцій на понад 1%. У результаті різкого зростання цін на московській біржі торги там було припинено на годину. Після понад 5-ти відсоткового падіння цін у середу в четвер зареєстроване зростання на лондонській фондовій біржі. У Парижі ціни зросли майже на 2% після початку торгів. Азійські ринки також вирівнялися – біржі в Гонконгу, Сінгапурі та Південній Кореї закрилися лише з незначним падінням. Однак в Індонезії було оголошено про припинення торгів після падіння на понад 10%. Наступного дня падіння відбувалось і на інших біржах світу. Тим часом влада в Ісландії оголосила, що перебирає контроль над останнім незалежним банком Kaupthing, який є найбільшою фінансовою інституцією країни. Це третє подібне рішення уряду за останні дні. Фінансові органи заявили, що такий крок необхідний для гарантування функціонування банківської системи країни й для захисту вкладників. Тим часом на біржі в Рейк’явіку оголошено про припинення торгів до понеділка. Після того як фінансова криза завдала нищівного удару по банківській системі країни висловлюють побоювання, що Ісландія загалом може збанкрутувати. Цього тижня уряд Ісландії націоналізував два інші великі банки.

Український уряд, поставлений у скрутне становище після оголошення парламентських виборів, і НБУ, на який залишились всі надії держави, поки що не вважають за потрібне суттєво втручатися в природні процеси ринкової економіки. Результати такого невтручання очевидні. Нерезиденти продовжують виводити валюту з української економіки, а Нафтогаз скуповує долари для розрахунків із Росією, після чого на міжбанківському ринку гривня “обвалюється.” Почалася і легка паніка серед вкладників банків. Клієнти Промінвестбанку – шостого в Україні за розмірами активів – минулого тижня кинулися забирати вклади, що змусило НБУ все ж виділити банку рефінансування в 5 мільярдів гривень. НБУ, зі свого боку, твердить, що банківська система України перебуває в чудовій формі і не потребує зовнішнього втручання. В будь-якому разі громадянам варто підготуватися до серйозних коливань. Адже в Україні розпочався тривалий період слабкої гривні, причому це стало лише першим випробуванням для української економіки на тлі глобальної економічної кризи. Перемога на конкурсах краси завжди таїть небезпеку для кар’єри недосвідчених дівчат. 19 вересня комісія МВФ визнала гривню найкрасивішою валютою світу, а вже через два тижня її курс різко обвалився. Цікаво, що окрім зовнішніх даних, члени комісії оцінювали стабільність, платоспроможність та банківське забезпечення конкурсанток. На швейцарське жюрі справила враження курсова стабільність від 2000 року, а також ігнорування гривнею впливів світової фінансової кризи. Напророчили! Початок конфузу поклала державна компанія Нафтогаз, яка наприкінці вересня безцеремонно влізла на валютний ринок і почала скуповувати по кілька десятків мільйонів доларів на день – для газових розрахунків із Росією перед опалювальним сезоном. Це співпало із заявами одразу кількох великих західних компаній про призупинку інвестиційних проектів в Україні. Вони стали скуповувати валюту для виведення капіталу. А тут ще й металурги, які раніше легко компенсували заявки на американську валюту грошима, заробленими на експорті, оголосили про кризу. Адже спад обсягів промислового виробництва в серпні 2008 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2007 р. становив 0,5%, у т. ч. у металургії - 8,6%, нафтохімії – 9,1%, легкій промисловості – 9,9%). А вже у вересні українські металурги скоротили виплавку чавуну на 21,3% у порівнянні із серпнем і на 29,5% у порівнянні з липнем 2008 року. Виробництво сталі також значно скоротилося - на 22,5% у порівнянні із серпнем і на 32,4% у порівнянні з липнем. У серпні фізичний обсяг експорту знизився на 26,5% у порівнянні з липнем (липень - 3080,2 тис. тонн, серпень - 2265,5 тис. тонн), а грошові надходження скоротилися на 22,2% (липень - 3046,8 млн. доларів, серпень -2369,3 млн. доларів). З 36 доменних печей України 17 призупинили свою роботу, що говорить про обвальний спад виробництва її головної експортоспроможної галузі держави.

Курси валют змінюються по кілька разів на день. На загальноекономічному рівні причина такого різкого злету долара одна – попит на “зелені” як у вітчизняних банків, так і у нерезидентів, які зараз активно знімають гривневі депозити, щоб потім перевести їх за кордон. Натомість, пересіченого українця, який бачить на табло обмінного пункту: купуємо долар по 5 гривень., а продаємо по 6, цікавить що це означає для нього особисто. Відповідь проста – не звертати уваги. Якщо ця рекомендація комусь здається занадто спрощеною, то варто згадати, як ще в травні-червні поважні фінансові аналітики запевняли, що зовсім скоро долар коштуватиме 3 гривні, а то й менше. Можна поспівчувати людям, які повірили цим рекомендаціям і здали доларові заощадження по 4-50 – поки ті зовсім не знецінилися. Цікаво, чи знайдеться поміж них хтось охочий знову поміняти гривні на долари за курсом 6 гривень? Світова фінансова криза викликала хвилю недовіри до активів та національних валют периферійних країн. Україна не стала винятком: високий попит на валюту на міжбанківському ринку призвів до зростання курсу долара до 5 гривень 60 копійок за долар, що моментально відбилося і на роздрібному курсу в обмінних пунктах. Подорожчання американської валюти боляче вдарить по українцях, які виплачують доларові кредити. Обслуговування кредиту стане значно дорожчим, а відтак, усе більше людей не зможуть сплатити свій борг перед банком.

Тривожним дзвінком для вітчизняної банківської системи стали й проблеми у шостого за розмірами активів банку країни – Промінвестбанку. Наприкінці вересня – початку жовтня вкладники банку були серйозно стурбовані чутками про наближення банкрутства кредитної установи. У Донецьку чутки переросли в паніку: клієнти масово намагалися зняти гроші у відділеннях та банкоматах банку. За словами голови ради НБУ Петра Порошенка, за тиждень із рахунків ПІБ було знято до 5 мільярдів гривень. Чи став Промінвестбанк першою жертвою кризи, або ж постраждав від рейдерської атаки? Ясно одне: вітчизняні кредитні установи дуже чутливі до інформаційних “викидів.” Тим більше, що зараз вони працюють в атмосфері світової кредитної кризи, а це означає, що всім без винятків українським банкам буде складніше залучати кошти на міжнародних фінансових ринках.

Наразі світова економічна криза поки що перебуває на ранній стадії, виявившись переважно у фінансовій сфері (дестабілізація фондових ринків, збитки банків, ріст інфляції, подорожчання капіталів). Найбільшою мірою від кризи постраждало національне господарство США, де спостерігається початок торговельної кризи й падіння промислового виробництва. У середу 1 жовтня Сенат, верхня палата Конгресу, схвалив план порятунку фінансової системи США Джорджа Буша, доповнений рядом популярних заходів, які підвищили шанси на проходження законопроекту в Палаті представників, де голосування відбулося, як й очікувалось, через дві доби. Урядовий план отримав підтримку 74-х сенаторів, у тому числі обох кандидатів у президенти США — Барака Обами й Джона Маккейна. У п’ятницю 3 жовтня ввечері Палата представників американського Конгресу нарешті ухвалила суперечливий план порятунку фінансової системи вартістю в 700 мільярдів доларів більшістю голосів із перевагою аж у 92 голоси (263-за, 171-проти). Через годину документ підписав Президент США Дж. Буш. Він привітав прийняття "плану порятунку" і назвав цей план "життєво необхідним для того, щоб допомогти американській економіці пережити фінансові потрясіння". Передбачається, що для фінансування викупу неліквідних активів повинні бути випущені нові державні зобов'язання. За масштабами ця операція буде еквівалентна чверті бюджету США. З огляду на раніше оголошені рішення: допомоги Fannie Mae і Freddie Mac, Bear Stearns і AIG, - загальний обсяг заявлених витрат на порятунок економіки США вже досяг $1 трлн. Однак за більшу частину цих грошей держава одержить активи, які мають певну вартість і які потім вона розраховує продати. У підсумковий законопроект на настійну вимогу законодавців увійшли пропозиції по введенню обмежень на заробітні плати менеджерів, якщо керовані ними структури вирішать продати неліквідні активи в рамках розробленого Мінфіном плану. Для цих керівників будуть скасовані будь-які нові "золоті парашути". Влада одержала право одержувати варранти на покупку частки в компаніях і банках (у вигляді привілейованих акцій або неголосуючих звичайних акцій), які реалізують державі зобов'язання, що знецінилися. Щоб забезпечити контроль за програмою, із запитаної Мінфіном суми в $700 млрд спочатку будуть виділені $250 млрд, потім - по запиту президента США - ще $100 млрд. Надання $350 млрд, що залишаться, теоретично може бути заблоковано Конгресом. Успішне друге голосування за тиждень у нижній палаті американського Конгресу з перевагою майже в сотню голосів трохи дивує, оскільки перше - в ніч з 29 на 30 вересня відхилило план з перевагою в 19 голосів (207-за, 226-проти). Тоді після багатогодинних дебатів Конгрес США відхилив “Акт про надзвичайну економічну стабілізацію 2008 року”. Більшість законодавців ураховували той факт, що багато американців вважає План допомоги Уолл-Стріт спробою врятувати банкірів за рахунок простих громадян США. Саме такі акценти пролунали у виступі спікера Палати представників Ненсі Пелосі, яка підкреслила, що “закінчилась ера безвідповідальності найкрупніших гравців фондових ринків, а також, що у керівників збанкрутілих інвестбанків ніколи не буде так званих “золотих парашутів”. Справа в тому, що ідея допомоги банківській системі шляхом масштабного вприскування грошей у фінансову сферу не нова. Але в ХІХ – першій третині ХХ ст. такі операції проводились приватними банками, що “скидувались”, щоб підтримати банківську систему в цілому. Вже в часи Великої депресії 30-х років ХХ ст. основним джерелом наданої ліквідності стала держава. Це значно ускладнило політичні проблеми, що пов’язані з подібними операціями, коли податкові гроші більшості громадян використовують для підтримки впливової меншості – банкірів та фінансистів. Удар по балансам банків може стати крахом усієї фінансово-економічної світобудови.

Зіштовхнувшись зі збитками по кредитам центробанки в будь-якій країні, включаючи й Україну, мають, як мінімум, два шляхи вийти зі скрутного положення: чи за допомогою інфляції, чи чекати рекапіталізації з боку платників податків. Обидва рішення є дуже важкими. Висока інфляція викликає всебічні диспропорції та неефективну структуру економіки, що мала Україна після гіперінфляції 1993 року, яка була подолана монетарними методами, але призвела до обвалу економіки на рівні спаду чверті ВВП України за один 1994 рік, коли українська промисловість зменшила обсяги виробництва на третину. Вихід із кризи за рахунок платників податків, з іншого боку, невідворотно ставить під загрозу незалежність центробанку в будь якій країні. Існує також питання елементарної справедливості. Адже фінансові сектори більшості країн світу останнім часом приносили нечувані прибутки. Виникає питання – чому за них повинні платити пересіченні громадяни різних країн, життя яких інколи й так проходило на грані виживання. І тому в зв’язку із цим можна згадати дискусію двох найвидатніших економістів ХХ ст. ще в часи Великої депресії, коли майбутній Нобелівський лауреат з економіки молодий австрійський вчений Фрідріх фон Гаєк на пропозиції Джона Мейнарда Кейнса державі рятувати фінансових невдах заперечував, що таким чином нею посилається абсолютно невірний макроекономічний сигнал у довгостроковій перспективі. На що Кейнс із притаманним йому англійським “чорним” гумором відповів: “У довгостроковій перспективі всі ми покійники. А жити потрібно зараз”.

Слідом за падінням попиту на американському ринку криза перекинеться на держави ЄС та „нові індустріальні країни”. Скорочення обсягів продажів і світового промислового виробництва приведе до нових обвалів на фондових ринках планети й переходу інфляції в стагфляцію, відбудеться подальше падіння цін на нафту, зросте число безробітних, відбудеться масштабне падіння споживання, яке, у принципі, вже почалось. Передбачувані строки розвитку кризи: 2008 рік - рецесія в США й початок промислового спаду в інших країнах, у т.ч. в Україні, 2009-2010 рр. - пік кризи (основне падіння обсягів виробництва), 2011-2012 рр. – світова економічна депресія, перебудова світової економіки для нового розвитку, яка подовжиться в наступні роки шляхом поступового освоєння країнами інноваційних технологій. Зроблений кризою вплив на економіку України залишається поки незначним і торкається переважно фінансової сфери. Прихід глобальної кризи в Україну ймовірно затримається й відбудеться пізніше ніж в „нових індустріальних країнах” та державах ЄС. Падіння світових цін на металопродукцію, на першому етапі призведе до кризового стану базових галузей національного господарства України, погіршення негативного сальдо торгівельного балансу, яке стрімко збільшується, падінню промислового виробництва, яке вже розпочалось, росту безробіття, посиленню інфляції. В умовах падіння доходів населення різко знизиться споживання. Але вихід країни із кризи буде пов’язаний зі структурними змінами в економіці і саме падінням ролі металургійних корпорацій та інноваційним оновленням економіки за рахунок проривних галузей нового технологічного укладу, який стане базисом чергової К-хвилі розвитку світової економіки.

Кузьменко В.П.

ІЕЕ

Опубліковано на сайті: 2008-10-13

Коментарі до цієї статті:

Додати новий коментар!

* – Поля обов'язкові для заповнення!

Ваше ім’я *:
Ваша e-mail адреса:
Ваше повідомлення *:
Введіть число *:
 
2017-04-28:
Прогноз ИЭЭ №1 (#94) Макроэкономический прогноз на 2017 г. Украина.

  

Наша оценка по основным макроэкономическим показателям почти не изменилась

2016-04-30:
Прогноз ИЭЭ №2 (#93). Экономическая динамика на 2016 год ч.2
Падение ВВП в реальном исчислении должно остановиться. Возможно его легкое повышение до 2%. Но в 2016 году экономика все ещё не восстановит значений показателей, утраченных по причине неадекватной монетарной политики. (Падение ВВП в долларовом исчислении достигало $  80 млрд cо $  185 млрд за один год.)
2016-02-29:
Прогноз ИЭЭ №1 (#92). Экономическая динамика на 2016 год ч.1

Падение ВВП в годовом выражении пока видится на уровне минус 2 %

 

2015-03-31:
Прогноз ИЭЭ №1 (#91). Экономическая динамика на 2015 год (ч.1)

Экономическая динамика на 2015 ожидается без существенных изменений. Прирост ВВП в годовом выражении превысит минус 9%

2014-04-18:
Прогноз ИЭЭ №3 (# 88) Анализ текущей ситуации и прогноз экономической динамики в странах с развивающимися рынками

Причины «внезапной остановки» потоков капиталов в странах БРИКС и влияние этих процессов на экономическую и политическую ситуацию в Украине

2014-02-26:
Прогноз ИЭЭ №2 (#87) Экономическая динамика (ВВП, инфляция, валютный курс…) на 2014 (ч.2)

  

По частичному завершению острых политических событий в Украине в феврале 2014 возникли новые тренды, изменившие течения процессов. С их учетом мы вносим некоторые поправки в наш прогноз №1 на 2014 год по Украине

2013-05-01:
Прогноз ИЭЭ №3 (#84). Экономическая динамика в Украине в 2013 (ч. 2)

     

прирост реального ВВП пока в пределах  «минус» 0,5 % – «минус» 1%;  инфляция – в пределах 2%-4%; рыночный валютный курс 8,1-8,2.

2013-03-13:
Комментарии ИЭЭ к прогнозу №3 (#81) 2013

дискуссия с посетителями сайта

2013-01-29:
Прогноз ИЭЭ №2 (#83). ЕС. Курс евро может измениться, но не существенно в марте 2013
27.01.2013 г.  было объявлено о погашении  529 млрд. евро и о досрочном погашении  30.01.2013 г. 137,2 млрд. евро в рамках LTRO
2012-11-12:
Прогноз ІЕЕ №1 (#79) Українська економіка вступає у фазу дефляційної депресії в 2012-2013

Прогноз дефляційної депресії економіки України вже є банальним. Її прояви стають очевидними ...

2012-10-12:
Протокол заседания Клуба Аналитиков от 11.10.2012

1)      основные макроэкономические показатели Украины на конец 2012 года;

2)      некоторые проблемы банковской и финансовой систем Украины;

3)      внешние факторы влияния на экономику Украины в контексте кризисных процессов

2011-09-03:
Протокол засідання Клубу Аналітиків від 03.08.2011 та його прогнози

03.08.2011 р. відбулося чергове засідання Клубу Аналітиків, в ході якого були розглянуті:
1) ймовірність виникнення нестабільності валютного курсу грн./дол. США в Україні в другій половині 2011 р.;
2) тривалість та поглиблення кризових процесів економіки США та ЄС;
3) можливість «жорсткої посадки» економіки Китаю.

2011-03-22:
Заготовки для прогнозов ИЭЭ на 2011 год
Анализ материалов, размещенных на сайте ИЭЭ
2010-10-24:
Прогноз инфляции в Украине на 2010
Работа слушателя Школы макроэкономического анализа и прогнозирования Ведерникова А.В.
2010-07-14:
Прогноз ИЭЭ #3 (75) Через пять-шесть лет мировая экономика радикально преобразится
Произойдет радикальное изменение развития топливно-энергетического комплекса в результате смены парадигм технико-экономического развития.
2010-04-16:
Прогноз ИЭЭ #1 (73) Курс доллара, гривны, а также инфляция и темпы прироста ВВП на 2010
Валютный курс в паре гривна доллар США достиг равновесного уровня в ...
2009-12-23:
Прогноз Клуба аналитиков #4 (7). Экономическая динамика в 2009
14 декабря состоялось заключительное в 2009 г. заседание Клуба аналитиков.
2009-10-14:
Аналіз поточної ситуації та прогноз ВВП України на 2009 рік від Чалої Ніни

Робота слухача Школи макроекономічного аналізу та прогнозування

2009-10-09:
Аналіз поточної ситуації та прогноз інфляції в Україні на 2009 рік від Васильєвої Даші

Робота слухача Школи макроекономічного аналізу та прогнозування

2009-10-06:
Анализ текущей ситуации и прогноз валютного курса на 2009 г. от Острокоморца Олега

Работа слушателя Школы макроэкономического анализа и прогнозирования

2009-08-14:
Прогноз ИЭЭ #3 (73). О валютном курсе на текущий момент и на осень 2009.

Мы прогнозируем экономический кризис, вызванный нарушением внешнеэкономического технологического баланса Украины. Но нынешний валютный кризис не имеет основ и является частично спровоцированным.

2009-04-15:
Прогноз Клуба аналитиков #1 (4). Экономическая динамика на 2009
14.04.09 состоялось очередное заседание Клуба аналитиков.
2009-03-31:
Прогноз ИЭЭ#1 (71). Мировая экономика вошла в фазу неустойчивого развития, которое продолжится в течение нескольких следующих десятилетий
Одновременно с этим развитием мы ожидаем ускорение эволюционных процессов в мировой валютно-финансовой системе
2008-10-09:
Прогноз ИЭЭ #6 (69). Мировая экономика получит импульс экономической активности в начале 2009
 среду 08.10.08 семь центробанков мира одновременно понизили учетные ставки на 0,5%
2007-04-12:
Прогноз ИЭЭ #7 (63). Прогноз политических событий в Украине на основе «закона времени» Велимира Хлебникова (Часть 4)
Ключевой датой конца разрешении накопившихся противоречий в Украине должен стать первый день зимы - 1 декабря 2007 г.
2007-03-02:
Прогноз ИЭЭ #5 (61). Китайский кризис: генеральная репетиция
Пока нет экономических предпосылок для глобального кризиса, хотя кризисный потенциал высок
2007-02-19:
Прогноз ИЭЭ #4 (60). Экономическая динамика глобальной экономики в 2007
В разрезе основных макроэкономических регионов (США, Еврозона, Азия)
2007-01-18:
Прогноз ІЕЕ #2 (58). Валютні тенденції на 2007 рік
Підбиваючи підсумки 2006 року помічаємо
2006-12-28:
Прогноз ІЕЕ #17 (56). Енергетичний ринок і світова економіка в 2007 р.
світовий ринок енергоресурсів може стабілізуватися, відреагувавши подальшим зниженням цін
2006-11-27:
Прогноз ИЭЭ #16 (55). Валютная политика может стать причиной напряженности
Отрицательное сальдо внешней торговли 2006 года, может ...
2006-11-22:
Прогноз ІЕЕ (№54). Економіка ЄС не взмозі вирішити проблему зайнятості найближчим часом
Негнучка монетарна політика ЕЦБ може викликати загострення економічних ризиків
2006-11-06:
Прогноз ІЕЕ14 (53). Перспективи економіки США в 2007 р.
Існує можливість зниження темпів економічного зростання в США в 2007 р
2006-09-17:
Прогноз ИЭЭ #12 (51). О валютном курсе, сентябрь 2006
Весной 2006 аналитики предполагали падение курса доллара от 30 до 45% в конце года
2006-09-16:
Прогноз ИЭЭ #11 (50) Развитие политических событий от «Універсала» до 2010 г.
с 31 июля 2010 г. развернется цепь событий экстремального характера
2006-09-03:
Прогноз ИЭЭ #10 (49). Об экономической динамике в Украине на вторую половину 2006 г.

По оптимистическому сценарию инфляция может быть значительно ниже 10%, а темпы экономического роста  8 ±2%

2006-06-25:
Прогнозы слушателей спецкурса (ИЭЭ) # 2. Захарова Валерия
В отсутствии системного инновационного процесса рост цен на традиционные ресурсы неизбежен
2006-06-08:
Прогнозы слушателей спецкурса (ИЭЭ) # 1. Деменчука Антона
В Украине накапливаются риски экономического кризиса по причине углубляющегося дисбаланса внешнеэкономических отношений в 2006 году
2006-04-22:
Прогноз ИЭЭ #8 (47). В политических отношениях между Ющенко и Тимошенко должны произойти неординарные события до мая 2006 (Прогноз по Хлебникову Часть 3)
Данный прогноз является продолжением прогноза Института эволюционной экономики, сделанного 13 декабря 2005 года
2006-04-08:
Прогноз ИЭЭ #7 (46). Европа: риски растут, а вместе с ними будет нарастать и социально-политическое напряжение
ИЭЭ в 2005 году уже прогнозировал нарастание рисков в экономике Европы
2006-03-27:
Прогноз ИЭЭ #6 (45). Валютные риски мира в 2006 году
Азиатский макрорегион станет оплотом мировой стабильности
2006-03-06:
Прогноз ИЭЭ #5 (44). Украина: общий прогноз на 2006 год – в экономике накапливается кризисный потенциал
Многофакторность экономических процессов 2006 года будет формировать основу для многосценарного развития событий
2006-02-20:
Прогноз ИЭЭ #4 (43). В условиях отсутствия системного инновационного процесса энергетический кризис будет усугубляться (укр. яз.)
Про перспективи економічного зростання у 2006-2007 роках в умовах підвищення цін на газ
2006-02-14:
Прогноз ИЭЭ # 3 (42). Рост цен на энергоносители может вызвать гораздо больший риск кризиса, нежели это представляется нашим политикам
Именно недостаточность инновации в нашей национальной экономике вызывает к жизни энергетичекий кризис
2006-02-05:
Прогноз ИЭЭ # 2 (41) В ближайшее время «Эпохи Возрождения» в Украине не будет (Часть 2)
 Настоящая революция, дающая свободу личности, произойдет не раньше 2012 года
2006-01-31:
Прогноз ИЭЭ #1 (40). Об экономической динамике на 2006 год и ее долговременных последствиях
В 2006 году экономика Украины эволюционно подойдет к своему первому естественному экономическому кризису. Темпы экономического роста замедлятся, усилятся инфляционные риски...
2005-12-13:
Прогноз ИЭЭ (38). Долгосрочный экономический прогноз в свете “Основного закона времени” Велимира Хлебникова. (Часть 1)
Только к 2025 году в Украине завершится переход от тоталитаризма к демократическому обществу, ощутимые изменения начнем наблюдать только после 2012 года
2005-11-14:
Прогноз ИЭЭ (35) О курсе евро на конец ноября 2005 г.
Нынешняя ситуация с падением курса евро отличается от ситуаций, неоднократно возникавших в нынешнем году.
2005-10-30:
Рекомендации ИЭЭ (3). Нефтяной «кризис» в Индонезии: уроки для Украины.
Более актуальным, нежели формирование экономических вертикалей, замыкающихся на государственный бюджет, является углубление институционального развития рынков
2005-10-17:
Прогноз ИЭЭ (34). Об инфляции в Украине в последние месяцы 2005 года.

Инфляция в Украине может и не достичь больших значений. Причиной этому может стать угнетение внутреннего спроса

2005-10-10:
Прогноз ИЭЭ (33). О валютном курсе на конец октября 2005 г.
Курс не изменится, чего нельзя сказать с уверенностью о валютных резервах.
2005-10-04:
Прогноз ИЭЭ (32). Экономическая динамика объединенной Европы будет зависеть от инструментов монетарной политики.
Требования к монетарной политике, как к инструменту защиты национальных экономических интересов за последнее время претерпели очень большие изменения
2005-09-25:
Прогноз ИЭЭ (31). За сентябрьскими именениями властных структур в Украине может последовать еще два

В последней прогнозной статье мы спросили наших читателей, что бы их могло заинтересовать в наших прогнозах. В ответ мы получили много писем с вопросами. Данной прогнозной статьей мы выполняем часть прозвучавших в них просьб.

2005-09-20:
Рекомендации ИЭЭ (2). Необходимо начать изучение вопроса и разработку мер антикризисной политики
Должна быть сформирована взвешенная антикризисная стратегия. И время для ее разработки с участием ведущих банков, как нам думается, настало.
2005-08-31:
Прогноз ИЭЭ (28). Этой осенью нас ожидают интереснейшие события
Нам известна модель этого кризиса - он будет намного спокойнее системного кризиса 90-х годов
2005-08-08:
Прогноз ИЭЭ (26). Понижение учетной ставки Банком Англии добавит устойчивости ее экономике
Понижение учетной ставки сделает экономику Англии более устойчивой и никакого отношения к терактам не имеет.
2005-08-04:
Прогноз ИЭЭ (25). Макроэкономические показатели ex ante Украины в 2006 бюджетном году рискуют получить политическую окраску

Для официальных аналитиков и прогнозистов, наступил ответственный период. 15 сентября – конституционный срок подачи Правительством Украины в Верховную Раду Украины проекта Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2006 год».

2005-07-27:
Прогноз ИЭЭ (24). О платежных балансах на текущий момент в связи с ревальвацией юаня
В отношении мировых валютных рынков, а также дефицитов торговых и платежных балансов нынешняя корректировка курса юаня существенных изменений не принесет
2005-07-15:
Прогноз ИЭЭ (23). Украина будет вынуждена усиливать административные рычаги управления экономикой
Может ли влиять на экономику изменение форматов и методов расчета макроэкономических показателей? - "Да", - отвечают авторы
2005-06-26:
Прогноз ИЭЭ (22). О мировом валовом продукте, ВВП стран мира в 2005 г. и судьбах Европы
Аналитический материал В. Кузьменко. Здесь вы также найдете материал о курсах гривны и доллара на конец 2005 года
2005-06-14:
Прогноз ИЭЭ (21). В европейской экономике в течение нескольких ближайших лет будут нарастать риски кризиса

О трех рисках для европейской экономики: валютном курсе, ценах на нефть и внешнеэкономической экспансии Китая

2005-05-30:
Прогноз ИЭЭ. Китай. Часть 3 (окончание)
Китай имеет потенциал до 2030 г. полностью адаптироваться к мировым инновациям и сделать свой вызов лидерам
(аналитический материал)
2005-05-25:
Прогноз ИЭЭ [19]. Китай. Часть 2 (продолжение)
Китай имеет потенциал до 2030 г. полностью адаптироваться к мировым инновациям и сделать свой вызов лидерам
(аналитический материал)
2005-05-22:
Прогноз ИЭЭ [18]. О росте рыночного курса доллара в Украине на текущий момент
Пока нет экономических предпосылок для снижения курса гривны, но есть все предпосылки для укрепления курса доллара
2005-05-19:
Прогноз ИЭЭ [17]. Китай. Часть 1.

Китай имеет потенциал до 2030 г. полностью адаптироваться к мировым инновациям и сделать свой вызов лидерам

2005-05-04:
Прогноз ИЭЭ [16]. Если в Украине не будут предприняты меры по активизации инновационных процессов, кризиса не избежать
После 2006 года экономика Украины начнет естественное вхождение в фазу своего первого серьезного экономического кризиса
2005-04-19:
Прогноз ИЭЭ (15). В 2005 году американская экономика, как мощный "насос" качнет в себя мировые капиталы
В феврале иностранцы приобрели у США долгосрочные ценные бумаги на сумму $1,3763 трлн., а продали -  $1,2780 трлн. Чистый поток капиталов составил $98,3 млрд.
2005-04-14:
Прогноз ИЭЭ (14). Рынок жилья может принести в экономику риски
Cлишком бурное развитие рынка недвижимости сигнализирует об отсутствии в стране действительно мощных инновационных процессов
2005-04-04:
Прогноз ИЭЭ (13). Инвестиции вне системных инноваций - инвестиции в "никуда": судьбы нефти и доллара
Мировые цены на нефть и курс доллара будут играть роль "клапана постоянного давления" для экономического роста мировой экономики.
2005-03-22:
Прогноз и комментарий ИЭЭ (II). Если учетная ставка будет повышаться, на доллар это будет оказывать укрепляющее воздействие
Хотя практически никто не сомневается в возможном решении ФРС повысить учетную ставку на 0,25%, весь мир аналитиков валютного рынка замер в ожидании
2005-03-21:
Прогноз и комментарии ИЭЭ. О внезапно возникшей проблеме "отмены обязательной продажи 50% валютной выручки"
В Украине не ослабевают политические риски в управлении экономикой, что уже в краткосрочной перспективе (после 2006 года) может спровоцировать экономический кризис
2005-03-16:
Прогноз ИЭЭ. Доллар, нефть, сталь и глобальная системная инновация будут влиять на мировую динамику

Факторы от которых в ближайшем будущем будет зависеть мировая экономическая динамика. (В этом материале см. также о ... "войнах" центральных банков)

2005-03-11:
Прогноз ИЭЭ. Германии не удастся в этом году реализовать программу занятости в полном объеме

ЕЦБ понизил прогнозы по росту ВВП еврозоны в 2005 и 2006 гг. по сравнению с их декабрьским прогнозом. В 2005 г. с 1,4% - 2,4% до 1,2% - 2,0% и в 2006 г. с 1,7% - 2,7% до 1,6% - 2,6%.

2005-03-01:
Прогноз ИЭЭ. Вероятнее всего экономика Украины и в 2005 г. останется чрезмерно зарегулированной инструментами экономической политики
Вероятнее всего и в 2005 г. не будут активизированы инновационные процессы, способные вывести Украину в лидеры по какой-либо товарной или технологической позиции
2005-02-23:
Прогноз ИЭЭ. Мировую экономику еще какое-то время полихорадит
Мировую экономику еще какое-то время полихорадят снижение производительности труда, рост потребления нефти в Китае, колебания цен на энергоносители, а затем мы все станем свидетелями небывалого и грандиозного инновационного проекта, который качественно перевернет всю мировую экономику, поглотит все свободные капиталы и поднимет долгосрочную доходность
2005-02-15:
Прогноз ИЭЭ: рост курса доллара может отозваться для Украины ростом внешнеэкономических рисков
Что касается внутренних факторов, компенсирующих действие указанных рисков, то к ним следует отнести значительный потенциал экономического роста за счет активизации внутреннего потребления. Речь идет об активизации факторов, снимающих ограничения на  путях роста доходов населения, мелкого и среднего бизнеса.
2005-02-07:
Прогноз ИЭЭ. В мировой экономике может возникнуть медленный экономический рост с кризисными периодами
Рост дефицита счета текущих операций США связан с плавным и глубоким понижением учетной ставки в начале 2000-х гг.
2005-01-19:
Прогноз ИЭЭ

Комитет Федеральной Резервной Системы (ФРС) США (FOMC)  повысит учетную ставку на 0,25 % доведя ее до значения  2,50 % на своем очередном заседании, которое состоится 1-2 февраля 2005 года.

2004-12-30:
ИЭЭ. В наступающем году цены на золото продолжат расти

Как результат роста дефицита счета текущих операций платежного баланса США в мире отмечается рост цены на золото

2004-11-30:
БІЗНЕС-КЛІМАТ
Природно, прогнози цікаві як прогнози, тобто до здійснення прогнозованих подій. Ми ж пропонуємо вашій увазі прогноз, що прозвучав біля року тому. Примітно, що з його 10 % економічного зростання для 2004 р. він виглядав надто сміливо. Однак і інші прогнозовані події ще й сьогодні можуть представляти для бізнесу цілком конкретний інтерес.