Інновація - це історично безповоротна зміна способу виробництва речей.
Й. Шумпетер


М.І. Туган-Барановський

Й.А. Шумпетер

М.Д. Кондратьєв

Галерея видатних вчених

UA RU EN

Обращаем внимание на инновацию, созданную на данном сайте. Внизу главной страницы расположены графики,  которые в on line демонстрируют изменения цен на мировых рынках золота  и нефти, а также экономический календарь публикации в Интернете важных мировых экономических индексов 

 
Увага: прогнози ІЕЕ

Прогноз ІЕЕ №2 (#80) Прогноз курсу долара (гривні) на 2012


     

Макаренко И.      Рогожин А.     

При полном или частичном использовании материалов прогноза ссылки на авторов, ИЭЭ и данный сайт обязательны. © Авторы, 2012


Історична довідка: події, що передували прогнозу

У 2009 році ми прогнозували рівноважний валютний курс на рівні 8,05 гривні за долар США. З урахуванням перехідних процесів, викликаних валютною кризою 2008-2009 років, ми скоригували свій прогноз щодо валютного курсу до 8,2 гривні за долар США  і з тих пір його не знімали аж до літа 2012 року.

У психологічному аспекті для нас, в контексті утримання прогнозу на заявленому рівні 8,2, особливо складним був 2011 рік, коли практично всі відомі аналітики країни прогнозували різкий обвал гривні, чим стимулювали ажіотаж на валютному ринку такої сили, що зазначений психологічний фактор уже сам по собі міг викликати «атаку» на валютний курс. Власне така «атака» відбулася, коли населення восени 2011 р. активно скуповувало іноземну валюту. Однак значних передумов для валютної кризи в той період за сукупністю факторів ми не очікували, і наш прогноз виправдався. Дотримуючись свого прогнозу, ми тоді ж виступили з різким засудженням такої поведінки аналітиків – прогнозистів, які, проводячи пряму аналогію з попередніми періодами, прогнозували «дзеркальний» повтор подій 2005 і 2008 років, нагнітали напругу на валютному ринку. За низкою факторів валютна «атака» (ажіотаж) була зупинена. В першу чергу, цьому сприяла рестриктивна політика Національного банку України (НБУ).

Слід звернути увагу, що фактор від’ємного сальдо поточного рахунку платіжного балансу в процесах курсоутворення в ці роки (крім 2009 року), залишався сильним, однак, крім валютного фактора, до його дії додалася дія політичного чинника, закладеного невдалими протоколами (умовами) вступу України в СОТ, а також «газовий» фактор.

У серпні 2012 року, залишаючи свій прогноз рівноважного курсу долара США відносно гривні на позначці 8,2, ми все ж внесли корективи (озвучивши їх під час обговорення прогнозу в колі аналітиків), знизивши його рівень до 8,4. Наш новий прогноз був заснований на урахуванні незначною «осідання» економіки за минулі три роки. Дане «осідання» було нами визначена евристично, виходячи з аналізу динаміки темпів розвитку економіки України.

Ми вважаємо, що для країн з ринками, що розвиваються, оптимальні темпи економічного зростання повинні перевищувати 7,5-8% і перебувати в межах між зазначеними та до 12% (тобто вище темпів приросту ВВП промислово розвинених країн на 5%). Так як за фактом темпи економічного розвитку України були на рівні розвинених країн, ми «перенесли» позначку рівноважного валютного курсу з 8,2 на 8,4 гривні за долар (це – «м’яке» перенесення, тому неважко підрахувати, що за два роки з урахуванням реального зростання «осідання» повинно було скласти близько 10%, що склало б близько 8,8). Однак, враховуючи фактор евристики, ми зробили поправку і «пом’якшили» це значення. У світі поки не існує ефективних моделей побудови і розрахунків рівноважного валютного курсу, тому, давши прогноз в 2009-10 рр., ми зберігали мовчання, чекаючи перевірки на практиці нашої гіпотези, оскільки попередній курс 8,2 ми визначили за кризовими процесами 2008 року. І хоча наша гіпотеза ще потребуватиме додаткових перевірок, вже сьогодні очевидно, що вона близька до істини.

Наша експертна оцінка зазначеного коридору значень заснована на тому, що економічний простір країн з економіками, що розвиваються, залишається «незаповненим», тоді як в країнах з розвиненими економіками він «заповнений» диверсифікованим виробництвом, а їх економіка відрізняється розвиненою структурою. Ця «наповненість» визначається нами за ступенем освоєння націями поточної парадигми інноваційного розвитку. Таку «наповненість» ми визначаємо на підставі власної методики оцінки, що включає показники розвиненості грошового та валютного ринків. У цій частині методики у нас вже гіпотез немає – результати підтвердилися не тільки нашими, але й закордонними дослідженнями.

Звідси ми вважаємо, що країни з ринками, що розвиваються, для заповнення неосвоєного інноваціями економічного («незаповненого») простору потребують підвищених темпів економічного зростання, що допускає невелике перевищення річних темпів і зростання ВВП, і зростання інфляції в порівнянні з розвиненими країнами. Так як цього перевищення за останні три роки в економіці України не спостерігалося, ми вважаємо, що економіка України «просіла», що й повинно було відбитися на рівноважному обмінному курсі. Внісши поправку, ми вийшли на курс 8,4.

Обидва ці значення були потім використані й іншими учасниками ринку. Сьогодні ми спостерігаємо плавне зниження ринкового валютного курсу (на міжбанку і в роздробі), однак його слід віднести до дії політичних інструментів, а не ринкових. Тим самим ми хочемо сказати, що курс 7,99 (офіційний) і 8,2 (рівноважний) міг бути підтриманий «політично» до кінця 2012 року, а зараз він змінився на ринку під тиском все тих же політичних інструментів.

і. По-перше, у НБУ «здали нерви» і він відступив перед тиском зниження валютних резервів. Однак, ми припускаємо, що НБУ не врахував циклічно повторюваного тиску на валютні резерви перед виборами. Він виникав у нас перед виборами щоразу – корпорації відкривали короткі валютні позиції, хеджуючи політичні ризики (їм начебто незрозуміло, хто прийде після виборів, а раптом…), багате населення теж «ховалося» у валюту (а раптом за результатами виборів потрібно буде пакувати валізи), але після виборів все поверталося на круги своя. Короткі позиції закривалися. Зараз НБУ не дочекався цього моменту, чим показав слабкість перед іншими фінансовими корпораціям і перед населенням, давши всім учасникам ринку відчути наближення вигоди від девальвації. А «перемога» НБУ була так близька (на носі – Новий рік, коли всі обмінюють долари, затоварюючись на Святки, очікувалося повернення долара ринку – жити то потрібно, оборот в гривні теж актуальний). Звичайно, аналітики і тут підлили олії у вогонь, дружно, спираючись лише на значення сальдо поточного рахунку, як і восени 2011 р., прогнозуючи девальвацію. В умовах низької макроекономічної культури не тільки суспільства, а й банкірів, виник серйозний додатковий психологічний тиск на валютний курс. Статистика з динаміки валютної ліквідності поза банками також свідчить про це. У підсумку НБУ пішов на «технічну» девальвацію, тобто не виходячи на міжбанк, відпустивши ринковий курс гривні, але залишивши при цьому офіційний рівень 7,99 гривні за долар США незмінним (?!).

іi. По-друге, офіційний курс на рівні 7,99 теж був «політичним», не ринковим, і забезпечував собою баланс між інтересами експортерів і банкірів (між зростанням доходів – надходженням валютної виручки і підвищенням витрат від зростання поганих активів комерційних банків ).

іii. По-третє, зниження валютного курсу пов’язане із застосуванням політичних інструментів Центральним банком, викликаним необхідністю отримання частини валютної виручки експортерів, які в очікуванні атаки на валютний курс ховалися в «тихій гавані» іноземної валюти. Це слабка позиція НБУ, тому слід було очікувати відповідного ходу від експортерів на підтримку своєї позиції та інтересів. У цій ситуації НБУ, не зробивши невеликої тактичної паузи до Нового року, достатньої для закриття коротких позицій фінансовими корпораціями, виявився без підтримки з боку банків, які, з одного боку, через погану структуру активів були зацікавлені в зміцненні національної валюти, але залишившись з короткими позиціями, коли здригнувся головний регулятор, відчули «запах прибутку» – можливість отримання додаткових доходів від девальвації на іноземній валюті. У підсумку НБУ залишився один на один з проблемою і адміністративними (силовими) інструментами впливу на ринок шляхом тиску на суб’єктів.

іiii. По-четверте, виконання важливої для України вимоги МВФ про перехід на плаваючий валютний курс НБУ розуміє занадто прямолінійно (як і вимоги щодо цін на газ і щодо комунальних платежів для населення). Перехід на плаваючий валютний курс потрібно було здійснювати вже давно. Однак «перехід» означає не формальний перехід, а розвиток інших ринків (фінансових, інвестиційних, грошових і т.д.), в напрямку яких НБУ і Уряд палець об палець не вдарили. Розвиток останніх неможливий без розвитку структури реального сектору економіки. А розвиток реального сектору економіки неможливий без інновацій. А ось з інноваціями та інноваційними пріоритетами у нас «напруга», ми захоплені виборами, владою і дискусіями на політичних телешоу. Тому спроби НБУ за відсутності в Україні дієвих інноваційних пріоритетів перейти на плаваючий валютний курс викликають подив, бо в умовах застою реформ це – спроба відібрати останню «тиху гавань» у вигляді стабільного курсу, останній інструмент збереження заощаджень від кризових ризиків економіки, що провалюється в кризу.

Це – небезпечна гра з соціальною напругою (в т.ч. з податком на валютні операції). Це – також проблема кадрів НБУ, «психологія» якого (інститути, неписані правила поведінки) «щеплена» кризовими діями 90-х років ХХ ст. і у якого немає «пам’яті», читай – «психології» (інститутів) управління динамічними процесами економічного зростання. У цьому відношенні апарат КМУ на голову вище апарату НБУ, чому сприяли часті зміни першого, які привели на вершину піраміди відносно стабільного і гнучкого лідера, але головне – його оточення.

МВФ як організація не входить в конституціональну структуру нашого суспільства, тому вона не вправі «наказувати» Україні, для цього в Україні є ВРУ, Президент, КМУ. І МВФ не тільки чудово це розуміє, але й, судячи з усього, поважає український суверенітет. Але коли Україна звертається до нього за кредитами, МВФ як фінансова організація стурбований їх поверненням, а значить і стурбований ризиками, захист від яких змушує його формувати вимоги до отримання у нього кредитів. Саме завдяки цим вимогам, їх виконанню, в Україні відбулися багато дуже важливих реформ і перетворень.

Наприклад, в 1990-і роки НБУ перестав фінансувати дефіцит держбюджету за рахунок сеньеража (прямої емісії центрального банку), освоїв інший інструмент – ОВДП, почав формувати валютні резерви відповідно до вимог безпеки економічних інтересів імпортерів, почав здійснювати цивілізовану антиінфляційну політику тощо. Він в період гострої фази кризи 2008 року навіть підтримав НБУ взагалі майже без будь-яких вимог, демонструючи перед Україною своє дружнє ставлення.

Але МВФ не має права не тільки втручатися у суверенні справи України, але й порушувати конкуренцію на світових ринках. Тому він і не підказує, якими інвестиціями або інноваціями піднімати економіку. Це – наші справи. А ми, за старою партійно-радянською звичкою, намагаємося виконати його вимоги буквально прямолінійно замість формування (головне – реалізації) стратегій і здійснення реформ.

іiiii. По-п’яте. В принципі вже догралися з переходом на плаваючий валютний курс, запізнилися. У 2013 році потрібно буде виплатити борг з валютних резервів, а тут – і відкриті валютні позиції, і величезні суми валютних коштів поза банками – неприємні проблеми. Ось і почали розмахувати девальвацією, як палицею, надаючи політичний тиск на осіб, що ухвалюють рішення з питання про введення обов’язкового продажу валютної виручки.

Що за цим стоїть?

1. Помилка в прогнозі економічного зростання на 2012 рік вплинула на бюджетний процес, коштувала касових розривів казначейству, затримки виплат бюджетникам. Можливий дефіцит держбюджету перекривався авансовими податковими платежами. Економіка виявилася затиснутою фіскальними лещатами. Доходи впали, тепер треба думати про те, за рахунок чого формувати базу зростання в 2013 році. Ми стоїмо перед небезпекою зростання держборгу і виникненням ризиків дестабілізації економіки на цій основі.

2. Боротьба за фіксований валютний курс, що вилилася в боротьбу з «зайвою» ліквідністю, призвела до скорочення темпів приросту грошової бази і грошової маси, виникнення в 2012 рік дефляції, зростання ставок відсотка, скорочення ділової активності, скорочення видачі нових кредитів. Економіка виявилася затиснутою монетарними лещатами. Відсутність необхідної прибутковості комерційних банків за інвестиційними кредитами, зниження ліквідності, змусили їх залучати під високий відсоток депозити, поступово перетворюючи банківську систему на лихварський систему. У банківській системі виникла фінансова піраміда, яка, поряд з великим відсотком «поганих» активів (більше 40%) становить серйозну небезпеку. У разі девальвації гривні більше 10% вона здатна стати спусковим гачком до дуже серйозних проблем. НБУ просто змушений буде утримувати гривню, щоб цього не сталося. В той же час падіння світових цін на ресурси вдарило по експортерах, які теж стали залежати від політики Національного банку, від девальвації нацвалюти, що є протилежним від інтересів фінансових корпорацій.

Високий рівень інвестицій на початку року був пов’язаний з будівництвом об’єктів для підготовки футбольного чемпіонату Євро-2012. Але коли закінчилася підготовка до чемпіонату, а на грошових ринках залишилися високими відсоткові ставки, інвестиційний процес став потроху втрачати сенс. У підсумку восени 2012 р. вільні кошти, замість реального сектору економіки та розвитку її структури, кинулися на валютний ринок, викликаючи загрозу його дестабілізації. Витративши валютні резерви до $29 млрд. НБУ почав вводити адміністративні заходи для його регулювання. Підігріті аналітиками очікування девальвації – і доходи, заощадження стали концентруватися в валюті, впало споживання вітчизняних товарів. НБУ став подумувати про введення податків на продаж валюти.

3. Економіка стала сповзати в дефляційну депресію. Доходи наблизилися до витрат у: виробництві бензину рентабельність знизилася – нафтопродукти стали обходити Україну; в комунікаціях – почалися перебої з мобільним зв’язком; проблеми у металургів і т.д. Відпускання монетарних лещат загрожує зростанням цін на ряд продукції, прибутковість від якої впала, наприклад, на нафтопродукти, на послуги мобільних операторів і т.д. – швидким зростанням інфляції. Вихід з дефляційної депресії набагато складніший, ніж вихід зі звичайної економічної кризи.

Девальваційний потенціал гривні наблизився до 30%. Це якраз той рубіж, з якого починається серйозна «атака» на валютний курс. Однак витрати від можливої девальвації можуть виявитися значно більшими, ніж аналогічні в результаті «атаки» на валютний курс в 2005-му і в 2008-му роках. У цьому контексті можна згадати, що ревальвація офіційного курсу гривні в 2005 році, здійснена головним регулятором, що стала «спусковим гачком» для «атаки» на курс, і наступне падіння національної валюти і могла б бути прирівняна до злочину, якби ми не знали про войовничо некомпетентні дії НБУ в 2005-му і в 2008-му роках, що двічі призвели до ефектів «раптових зупинок», а в 2012 році – до дефляції і депресії.

Прогноз

1. НБУ може втримати курс як на рівні 8,2, так і на рівні 8,4, але в підсумку це відіб’ється на: поглибленні бідності в цілому по країні, посиленні монополізації, згортанні індустріалізації (і, відповідно, інновацій), прискоренні переходу економіки в аграрний і сировинний придаток інших країн.

2. НБУ може відпустити валюту до рівноважного курсу (відповідає девальвації на 30%, тобто його рівень нижче 8,4); в середньостроковому періоді це може призвести до валютно-фінансової, банківської, валютної та економічної криз, вихід з яких залежатиме від уряду, від його готовності здійснити структурну реформу, успіх якої визначається наявністю дієвої стратегії.

Другий сценарій буде означати серйозні проблеми для банківської системи, розчищення «поганих» активів якої може коштувати чверті ВВП, якщо судити з аналогічних проблем інших країн.

Економічні передумови для соціальних потрясінь в Україні вже створені (їх порогові значення для України набагато нижчі від європейських), але соціальна та історична пам’ять народу (голод, війни і т.д.) поки не дозволяє йому піднятися з протестом, аналогічним європейським. Найбільша соціальна небезпека для бізнесменів і політиків в Україні полягає в бідності народу, що робить країну слабкою перед різними поглинаннями, а також у їх власних дітях.

3. Середній варіант між позначеними вище прогнозними сценаріями вимагає додаткового аналізу, але, як і в першому сценарії, несе ризики втрати самостійності аж до ризиків суверенітету, скорочення чисельності населення, погіршення його здоров’я, а також погіршення якості людського та соціального капіталів.

Вихід із патової ситуації можливий шляхом:

  • формування дієвої стратегії інноваційного розвитку структури економіки (а не модернізації всього застарілого);
  • формування здорового системного макроекономічного середовища, зниження відсоткових ставок і валютного курсу (переведення його в плаваючий режим) на основі: ліквідації відносин лихварського типу в банківській системі і переведення її в режим кредитування реального сектора економіки, інновацій; приведення в порядок податкової системи (можливо навіть шляхом відсторонення обраних депутатів від законотворчості, які явно та очевидно не мають ніякої макроекономічної культури, наділивши їх конституційним правом ухвалення законів і формування системи принципів і концепцій, віддавши вченим з НАНУ, професіоналам з КМУ і відомим аналітикам функцію удосконалення нормативно-правового поля для наведення в ньому елементарного порядку, очищення його від політичного лушпиння і створення збалансованого, узгодженого законодавства);
  • розвитку фондового, фінансового, грошового та валютного ринків;
  • створення на основі інноваційних пріоритетів регіональних та національної інноваційних систем;
  • розвитку та створення сучасної інноваційної технологічної інфраструктури (інформаційної, IT, виробничої…)
  • створення сучасної національної системи безпеки, особливо економічної безпеки;
  • скоординованої, злагодженої роботи НБУ і КМУ в частині: реалізації пріоритетів; утримання економіки від тригерного згортання в результаті виникнення ефекту «раптової зупинки» або від зовнішнього і внутрішнього інфікування кризою; планомірного і цілеспрямованого переведення економіки в режим плаваючого валютного курсу;
  • активної участі в глобальних інтеграційних процесах у всіх напрямках, що несуть Україні економічні і політичні стратегічні вигоди;

Україна має бути зацікавлена і у співпраці з МВФ в отриманні кредитів, і у співпраці з Росією в зниженні цін на газ.

На даний момент в Україні поки не видно ні політичної сили, ні політика-лідера, здатних очолити ці процеси або бути їх драйверами. Часу вже згаяно багато, тому, навіть при вдалих діях, потрібно бути готовим до певної здачі стратегічно важливих позицій.

Макаренко І.П.
Рогожин А.Г.

© ІЕЕ

Опубліковано на сайті: 2012-12-17

Коментарі до цієї статті:

Додати новий коментар!

* – Поля обов'язкові для заповнення!

Ваше ім’я *:
Ваша e-mail адреса:
Ваше повідомлення *:
Введіть число *:
 
2018-01-24:
Прогноз ВВП Украины на 2017-2018 гг.
Программа "Є така думка!"
2017-04-28:
Прогноз ИЭЭ №1 (#94) Макроэкономический прогноз на 2017 г. Украина.

  

Наша оценка по основным макроэкономическим показателям почти не изменилась

2016-04-30:
Прогноз ИЭЭ №2 (#93). Экономическая динамика на 2016 год ч.2
Падение ВВП в реальном исчислении должно остановиться. Возможно его легкое повышение до 2%. Но в 2016 году экономика все ещё не восстановит значений показателей, утраченных по причине неадекватной монетарной политики. (Падение ВВП в долларовом исчислении достигало $  80 млрд cо $  185 млрд за один год.)
2016-02-29:
Прогноз ИЭЭ №1 (#92). Экономическая динамика на 2016 год ч.1

Падение ВВП в годовом выражении пока видится на уровне минус 2 %

 

2015-03-31:
Прогноз ИЭЭ №1 (#91). Экономическая динамика на 2015 год (ч.1)

Экономическая динамика на 2015 ожидается без существенных изменений. Прирост ВВП в годовом выражении превысит минус 9%

2014-04-18:
Прогноз ИЭЭ №3 (# 88) Анализ текущей ситуации и прогноз экономической динамики в странах с развивающимися рынками

Причины «внезапной остановки» потоков капиталов в странах БРИКС и влияние этих процессов на экономическую и политическую ситуацию в Украине

2014-02-26:
Прогноз ИЭЭ №2 (#87) Экономическая динамика (ВВП, инфляция, валютный курс…) на 2014 (ч.2)

  

По частичному завершению острых политических событий в Украине в феврале 2014 возникли новые тренды, изменившие течения процессов. С их учетом мы вносим некоторые поправки в наш прогноз №1 на 2014 год по Украине

2013-05-01:
Прогноз ИЭЭ №3 (#84). Экономическая динамика в Украине в 2013 (ч. 2)

     

прирост реального ВВП пока в пределах  «минус» 0,5 % – «минус» 1%;  инфляция – в пределах 2%-4%; рыночный валютный курс 8,1-8,2.

2013-03-13:
Комментарии ИЭЭ к прогнозу №3 (#81) 2013

дискуссия с посетителями сайта

2013-01-29:
Прогноз ИЭЭ №2 (#83). ЕС. Курс евро может измениться, но не существенно в марте 2013
27.01.2013 г.  было объявлено о погашении  529 млрд. евро и о досрочном погашении  30.01.2013 г. 137,2 млрд. евро в рамках LTRO
2012-11-12:
Прогноз ІЕЕ №1 (#79) Українська економіка вступає у фазу дефляційної депресії в 2012-2013

Прогноз дефляційної депресії економіки України вже є банальним. Її прояви стають очевидними ...

2012-10-12:
Протокол заседания Клуба Аналитиков от 11.10.2012

1)      основные макроэкономические показатели Украины на конец 2012 года;

2)      некоторые проблемы банковской и финансовой систем Украины;

3)      внешние факторы влияния на экономику Украины в контексте кризисных процессов

2011-09-03:
Протокол засідання Клубу Аналітиків від 03.08.2011 та його прогнози

03.08.2011 р. відбулося чергове засідання Клубу Аналітиків, в ході якого були розглянуті:
1) ймовірність виникнення нестабільності валютного курсу грн./дол. США в Україні в другій половині 2011 р.;
2) тривалість та поглиблення кризових процесів економіки США та ЄС;
3) можливість «жорсткої посадки» економіки Китаю.

2011-03-22:
Заготовки для прогнозов ИЭЭ на 2011 год
Анализ материалов, размещенных на сайте ИЭЭ
2010-10-24:
Прогноз инфляции в Украине на 2010
Работа слушателя Школы макроэкономического анализа и прогнозирования Ведерникова А.В.
2010-07-14:
Прогноз ИЭЭ #3 (75) Через пять-шесть лет мировая экономика радикально преобразится
Произойдет радикальное изменение развития топливно-энергетического комплекса в результате смены парадигм технико-экономического развития.
2010-04-16:
Прогноз ИЭЭ #1 (73) Курс доллара, гривны, а также инфляция и темпы прироста ВВП на 2010
Валютный курс в паре гривна доллар США достиг равновесного уровня в ...
2009-12-23:
Прогноз Клуба аналитиков #4 (7). Экономическая динамика в 2009
14 декабря состоялось заключительное в 2009 г. заседание Клуба аналитиков.
2009-10-14:
Аналіз поточної ситуації та прогноз ВВП України на 2009 рік від Чалої Ніни

Робота слухача Школи макроекономічного аналізу та прогнозування

2009-10-09:
Аналіз поточної ситуації та прогноз інфляції в Україні на 2009 рік від Васильєвої Даші

Робота слухача Школи макроекономічного аналізу та прогнозування

2009-10-06:
Анализ текущей ситуации и прогноз валютного курса на 2009 г. от Острокоморца Олега

Работа слушателя Школы макроэкономического анализа и прогнозирования

2009-08-14:
Прогноз ИЭЭ #3 (73). О валютном курсе на текущий момент и на осень 2009.

Мы прогнозируем экономический кризис, вызванный нарушением внешнеэкономического технологического баланса Украины. Но нынешний валютный кризис не имеет основ и является частично спровоцированным.

2009-04-15:
Прогноз Клуба аналитиков #1 (4). Экономическая динамика на 2009
14.04.09 состоялось очередное заседание Клуба аналитиков.
2009-03-31:
Прогноз ИЭЭ#1 (71). Мировая экономика вошла в фазу неустойчивого развития, которое продолжится в течение нескольких следующих десятилетий
Одновременно с этим развитием мы ожидаем ускорение эволюционных процессов в мировой валютно-финансовой системе
2008-10-09:
Прогноз ИЭЭ #6 (69). Мировая экономика получит импульс экономической активности в начале 2009
 среду 08.10.08 семь центробанков мира одновременно понизили учетные ставки на 0,5%
2007-04-12:
Прогноз ИЭЭ #7 (63). Прогноз политических событий в Украине на основе «закона времени» Велимира Хлебникова (Часть 4)
Ключевой датой конца разрешении накопившихся противоречий в Украине должен стать первый день зимы - 1 декабря 2007 г.
2007-03-02:
Прогноз ИЭЭ #5 (61). Китайский кризис: генеральная репетиция
Пока нет экономических предпосылок для глобального кризиса, хотя кризисный потенциал высок
2007-02-19:
Прогноз ИЭЭ #4 (60). Экономическая динамика глобальной экономики в 2007
В разрезе основных макроэкономических регионов (США, Еврозона, Азия)
2007-01-18:
Прогноз ІЕЕ #2 (58). Валютні тенденції на 2007 рік
Підбиваючи підсумки 2006 року помічаємо
2006-12-28:
Прогноз ІЕЕ #17 (56). Енергетичний ринок і світова економіка в 2007 р.
світовий ринок енергоресурсів може стабілізуватися, відреагувавши подальшим зниженням цін
2006-11-27:
Прогноз ИЭЭ #16 (55). Валютная политика может стать причиной напряженности
Отрицательное сальдо внешней торговли 2006 года, может ...
2006-11-22:
Прогноз ІЕЕ (№54). Економіка ЄС не взмозі вирішити проблему зайнятості найближчим часом
Негнучка монетарна політика ЕЦБ може викликати загострення економічних ризиків
2006-11-06:
Прогноз ІЕЕ14 (53). Перспективи економіки США в 2007 р.
Існує можливість зниження темпів економічного зростання в США в 2007 р
2006-09-17:
Прогноз ИЭЭ #12 (51). О валютном курсе, сентябрь 2006
Весной 2006 аналитики предполагали падение курса доллара от 30 до 45% в конце года
2006-09-16:
Прогноз ИЭЭ #11 (50) Развитие политических событий от «Універсала» до 2010 г.
с 31 июля 2010 г. развернется цепь событий экстремального характера
2006-09-03:
Прогноз ИЭЭ #10 (49). Об экономической динамике в Украине на вторую половину 2006 г.

По оптимистическому сценарию инфляция может быть значительно ниже 10%, а темпы экономического роста  8 ±2%

2006-06-25:
Прогнозы слушателей спецкурса (ИЭЭ) # 2. Захарова Валерия
В отсутствии системного инновационного процесса рост цен на традиционные ресурсы неизбежен
2006-06-08:
Прогнозы слушателей спецкурса (ИЭЭ) # 1. Деменчука Антона
В Украине накапливаются риски экономического кризиса по причине углубляющегося дисбаланса внешнеэкономических отношений в 2006 году
2006-04-22:
Прогноз ИЭЭ #8 (47). В политических отношениях между Ющенко и Тимошенко должны произойти неординарные события до мая 2006 (Прогноз по Хлебникову Часть 3)
Данный прогноз является продолжением прогноза Института эволюционной экономики, сделанного 13 декабря 2005 года
2006-04-08:
Прогноз ИЭЭ #7 (46). Европа: риски растут, а вместе с ними будет нарастать и социально-политическое напряжение
ИЭЭ в 2005 году уже прогнозировал нарастание рисков в экономике Европы
2006-03-27:
Прогноз ИЭЭ #6 (45). Валютные риски мира в 2006 году
Азиатский макрорегион станет оплотом мировой стабильности
2006-03-06:
Прогноз ИЭЭ #5 (44). Украина: общий прогноз на 2006 год – в экономике накапливается кризисный потенциал
Многофакторность экономических процессов 2006 года будет формировать основу для многосценарного развития событий
2006-02-20:
Прогноз ИЭЭ #4 (43). В условиях отсутствия системного инновационного процесса энергетический кризис будет усугубляться (укр. яз.)
Про перспективи економічного зростання у 2006-2007 роках в умовах підвищення цін на газ
2006-02-14:
Прогноз ИЭЭ # 3 (42). Рост цен на энергоносители может вызвать гораздо больший риск кризиса, нежели это представляется нашим политикам
Именно недостаточность инновации в нашей национальной экономике вызывает к жизни энергетичекий кризис
2006-02-05:
Прогноз ИЭЭ # 2 (41) В ближайшее время «Эпохи Возрождения» в Украине не будет (Часть 2)
 Настоящая революция, дающая свободу личности, произойдет не раньше 2012 года
2006-01-31:
Прогноз ИЭЭ #1 (40). Об экономической динамике на 2006 год и ее долговременных последствиях
В 2006 году экономика Украины эволюционно подойдет к своему первому естественному экономическому кризису. Темпы экономического роста замедлятся, усилятся инфляционные риски...
2005-12-13:
Прогноз ИЭЭ (38). Долгосрочный экономический прогноз в свете “Основного закона времени” Велимира Хлебникова. (Часть 1)
Только к 2025 году в Украине завершится переход от тоталитаризма к демократическому обществу, ощутимые изменения начнем наблюдать только после 2012 года
2005-11-14:
Прогноз ИЭЭ (35) О курсе евро на конец ноября 2005 г.
Нынешняя ситуация с падением курса евро отличается от ситуаций, неоднократно возникавших в нынешнем году.
2005-10-30:
Рекомендации ИЭЭ (3). Нефтяной «кризис» в Индонезии: уроки для Украины.
Более актуальным, нежели формирование экономических вертикалей, замыкающихся на государственный бюджет, является углубление институционального развития рынков
2005-10-17:
Прогноз ИЭЭ (34). Об инфляции в Украине в последние месяцы 2005 года.

Инфляция в Украине может и не достичь больших значений. Причиной этому может стать угнетение внутреннего спроса

2005-10-10:
Прогноз ИЭЭ (33). О валютном курсе на конец октября 2005 г.
Курс не изменится, чего нельзя сказать с уверенностью о валютных резервах.
2005-10-04:
Прогноз ИЭЭ (32). Экономическая динамика объединенной Европы будет зависеть от инструментов монетарной политики.
Требования к монетарной политике, как к инструменту защиты национальных экономических интересов за последнее время претерпели очень большие изменения
2005-09-25:
Прогноз ИЭЭ (31). За сентябрьскими именениями властных структур в Украине может последовать еще два

В последней прогнозной статье мы спросили наших читателей, что бы их могло заинтересовать в наших прогнозах. В ответ мы получили много писем с вопросами. Данной прогнозной статьей мы выполняем часть прозвучавших в них просьб.

2005-09-20:
Рекомендации ИЭЭ (2). Необходимо начать изучение вопроса и разработку мер антикризисной политики
Должна быть сформирована взвешенная антикризисная стратегия. И время для ее разработки с участием ведущих банков, как нам думается, настало.
2005-08-31:
Прогноз ИЭЭ (28). Этой осенью нас ожидают интереснейшие события
Нам известна модель этого кризиса - он будет намного спокойнее системного кризиса 90-х годов
2005-08-08:
Прогноз ИЭЭ (26). Понижение учетной ставки Банком Англии добавит устойчивости ее экономике
Понижение учетной ставки сделает экономику Англии более устойчивой и никакого отношения к терактам не имеет.
2005-08-04:
Прогноз ИЭЭ (25). Макроэкономические показатели ex ante Украины в 2006 бюджетном году рискуют получить политическую окраску

Для официальных аналитиков и прогнозистов, наступил ответственный период. 15 сентября – конституционный срок подачи Правительством Украины в Верховную Раду Украины проекта Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2006 год».

2005-07-27:
Прогноз ИЭЭ (24). О платежных балансах на текущий момент в связи с ревальвацией юаня
В отношении мировых валютных рынков, а также дефицитов торговых и платежных балансов нынешняя корректировка курса юаня существенных изменений не принесет
2005-07-15:
Прогноз ИЭЭ (23). Украина будет вынуждена усиливать административные рычаги управления экономикой
Может ли влиять на экономику изменение форматов и методов расчета макроэкономических показателей? - "Да", - отвечают авторы
2005-06-26:
Прогноз ИЭЭ (22). О мировом валовом продукте, ВВП стран мира в 2005 г. и судьбах Европы
Аналитический материал В. Кузьменко. Здесь вы также найдете материал о курсах гривны и доллара на конец 2005 года
2005-06-14:
Прогноз ИЭЭ (21). В европейской экономике в течение нескольких ближайших лет будут нарастать риски кризиса

О трех рисках для европейской экономики: валютном курсе, ценах на нефть и внешнеэкономической экспансии Китая

2005-05-30:
Прогноз ИЭЭ. Китай. Часть 3 (окончание)
Китай имеет потенциал до 2030 г. полностью адаптироваться к мировым инновациям и сделать свой вызов лидерам
(аналитический материал)
2005-05-25:
Прогноз ИЭЭ [19]. Китай. Часть 2 (продолжение)
Китай имеет потенциал до 2030 г. полностью адаптироваться к мировым инновациям и сделать свой вызов лидерам
(аналитический материал)
2005-05-22:
Прогноз ИЭЭ [18]. О росте рыночного курса доллара в Украине на текущий момент
Пока нет экономических предпосылок для снижения курса гривны, но есть все предпосылки для укрепления курса доллара
2005-05-19:
Прогноз ИЭЭ [17]. Китай. Часть 1.

Китай имеет потенциал до 2030 г. полностью адаптироваться к мировым инновациям и сделать свой вызов лидерам

2005-05-04:
Прогноз ИЭЭ [16]. Если в Украине не будут предприняты меры по активизации инновационных процессов, кризиса не избежать
После 2006 года экономика Украины начнет естественное вхождение в фазу своего первого серьезного экономического кризиса
2005-04-19:
Прогноз ИЭЭ (15). В 2005 году американская экономика, как мощный "насос" качнет в себя мировые капиталы
В феврале иностранцы приобрели у США долгосрочные ценные бумаги на сумму $1,3763 трлн., а продали -  $1,2780 трлн. Чистый поток капиталов составил $98,3 млрд.
2005-04-14:
Прогноз ИЭЭ (14). Рынок жилья может принести в экономику риски
Cлишком бурное развитие рынка недвижимости сигнализирует об отсутствии в стране действительно мощных инновационных процессов
2005-04-04:
Прогноз ИЭЭ (13). Инвестиции вне системных инноваций - инвестиции в "никуда": судьбы нефти и доллара
Мировые цены на нефть и курс доллара будут играть роль "клапана постоянного давления" для экономического роста мировой экономики.
2005-03-22:
Прогноз и комментарий ИЭЭ (II). Если учетная ставка будет повышаться, на доллар это будет оказывать укрепляющее воздействие
Хотя практически никто не сомневается в возможном решении ФРС повысить учетную ставку на 0,25%, весь мир аналитиков валютного рынка замер в ожидании
2005-03-21:
Прогноз и комментарии ИЭЭ. О внезапно возникшей проблеме "отмены обязательной продажи 50% валютной выручки"
В Украине не ослабевают политические риски в управлении экономикой, что уже в краткосрочной перспективе (после 2006 года) может спровоцировать экономический кризис
2005-03-16:
Прогноз ИЭЭ. Доллар, нефть, сталь и глобальная системная инновация будут влиять на мировую динамику

Факторы от которых в ближайшем будущем будет зависеть мировая экономическая динамика. (В этом материале см. также о ... "войнах" центральных банков)

2005-03-11:
Прогноз ИЭЭ. Германии не удастся в этом году реализовать программу занятости в полном объеме

ЕЦБ понизил прогнозы по росту ВВП еврозоны в 2005 и 2006 гг. по сравнению с их декабрьским прогнозом. В 2005 г. с 1,4% - 2,4% до 1,2% - 2,0% и в 2006 г. с 1,7% - 2,7% до 1,6% - 2,6%.

2005-03-01:
Прогноз ИЭЭ. Вероятнее всего экономика Украины и в 2005 г. останется чрезмерно зарегулированной инструментами экономической политики
Вероятнее всего и в 2005 г. не будут активизированы инновационные процессы, способные вывести Украину в лидеры по какой-либо товарной или технологической позиции
2005-02-23:
Прогноз ИЭЭ. Мировую экономику еще какое-то время полихорадит
Мировую экономику еще какое-то время полихорадят снижение производительности труда, рост потребления нефти в Китае, колебания цен на энергоносители, а затем мы все станем свидетелями небывалого и грандиозного инновационного проекта, который качественно перевернет всю мировую экономику, поглотит все свободные капиталы и поднимет долгосрочную доходность
2005-02-15:
Прогноз ИЭЭ: рост курса доллара может отозваться для Украины ростом внешнеэкономических рисков
Что касается внутренних факторов, компенсирующих действие указанных рисков, то к ним следует отнести значительный потенциал экономического роста за счет активизации внутреннего потребления. Речь идет об активизации факторов, снимающих ограничения на  путях роста доходов населения, мелкого и среднего бизнеса.
2005-02-07:
Прогноз ИЭЭ. В мировой экономике может возникнуть медленный экономический рост с кризисными периодами
Рост дефицита счета текущих операций США связан с плавным и глубоким понижением учетной ставки в начале 2000-х гг.
2005-01-19:
Прогноз ИЭЭ

Комитет Федеральной Резервной Системы (ФРС) США (FOMC)  повысит учетную ставку на 0,25 % доведя ее до значения  2,50 % на своем очередном заседании, которое состоится 1-2 февраля 2005 года.

2004-12-30:
ИЭЭ. В наступающем году цены на золото продолжат расти

Как результат роста дефицита счета текущих операций платежного баланса США в мире отмечается рост цены на золото

2004-11-30:
БІЗНЕС-КЛІМАТ
Природно, прогнози цікаві як прогнози, тобто до здійснення прогнозованих подій. Ми ж пропонуємо вашій увазі прогноз, що прозвучав біля року тому. Примітно, що з його 10 % економічного зростання для 2004 р. він виглядав надто сміливо. Однак і інші прогнозовані події ще й сьогодні можуть представляти для бізнесу цілком конкретний інтерес.