Інновація - це історично безповоротна зміна способу виробництва речей.
Й. Шумпетер


М.І. Туган-Барановський

Й.А. Шумпетер

М.Д. Кондратьєв

Галерея видатних вчених

UA RU EN

Обращаем внимание на инновацию, созданную на данном сайте. Внизу главной страницы расположены графики,  которые в on line демонстрируют изменения цен на мировых рынках золота  и нефти, а также экономический календарь публикации в Интернете важных мировых экономических индексов 

 
Публікації

Ворончук М.М.

ПРОБЛЕМА ВИБОРУ: БОРОТЬБА З АНТРОПОГЕННИМ ПОТЕПЛІННЯМ ЗЕМНОГО КЛІМАТУ ЧИ ПІДГОТОВКА ДО НАСТАННЯ ЧЕРГОВОГО ЦИКЛУ ЙОГО ПРИРОДНОГО ПОХОЛОДАННЯ

Сттаття люб'язно надана автором для розміщення на сайті ІЕЕ. При повному чи частковому використанні мітеріалів статті посилання на автора та даний сайт обов'язкові


Однією з актуальних проблем сучасності і осяжного майбутнього, що глибоко впливає на всі сфери економіки України і системи забезпечення життєдіяльності її населення, є проблема змін клімату, яка сприймається сучасними політиками, засобами масової інформації і населенням у вигляді подальшого продовження постульованого рішеннями Кіотського протоколу поточного потепління під впливом все зростаючих викидів у атмосферу парникових газів, головним чином СО2 і NOx, що є продуктами згорання органічних палив, та метану CH4, який потрапляє в атмосферу при видобутку, транспортуванні, зберіганні, переробці і спалюванні вугілля, нафти і газу та з природних джерел). Як показали дослідження світового досліду вивчення глобальних змін клімату, антропогенна гіпотеза його поточного потепління, хоча і є офіційно проголошеною, науково ще остаточно не доведена. Зокрема, це витікає зі складеного Міжурядовою групою експертів із змін клімату стислого викладу для вищих управлінців “Зміна клімату 2007: фізична наукова база“, в якому для двох з восьми достовірно виявлених ознак поточного потепління їх антропогенна обумовленість визнана тільки ЙМОВІРНОЮ (з вірогідністю реалізації >66%), а для шости інших – лише СКОРІШЕ ЙМОВІРНИМИ, НІЖ НІ (з вірогідністю реалізації лише >50%). Отже, з вірогідностями відповідно до 34 % та до 50% , ці ознаки потепління можуть бути визнаними не антропогенно обумовленими, а наслідком довгоперіодної циклічності зміни у часі основних природних клімато-формуючих чинників, енергетичний потенціал яких може на порядки перевищувати утеплюючу дію на клімат всіх видів і побічних результатів людської діяльності. З цього витікає, що замість офіційно очікуваного подальшого необмеженого продовження антропогенного потепління клімату з вірогідністю від 34 до 50 % можна очікувати його обов’язкового припинення з подальшим настанням протилежного йому циклу  чергового довгострокового похолодання, причому таке похолодання може початись вже в інтервалі 2012 – 2015 рр.

Наявність двох таких несумісних прогнозних альтернативних гіпотез і відповідних їм протилежних по направленості прогнозів зміни клімату вимагає не тільки порівняльного аналізу наукової обгрунтованості цих прогнозів, але  і хоча б якісної оцінки потенційної небезпечності їх можливої реалізації для визначення найбільш ефективної стратегії пристосування економіки, як до можливого очікуваного ймовірного продовження поточного потепління планетарного клімату, так і до достатньо ймовірного  чергового циклу його похолодання,  та для запобігання або зменьшення збитків від їх негативних наслідків.

Як свідчать опубліковані у багаточисельних авторитетних наукових і публіцистичних віданнях  матеріали, основними з найбільш небезпечних  наслідків очікуваного потепління є :

- повсюдне тривале підвищення температури приземного шару атмосфери, яке призведе до опустинювання і деградації багатьох сільськогосподарських земель тропічної і субтропічної зон, масового голоду, епідемій і вимушеної міграції населення на території середніх широт, що у свою чергу може стати причиною чисельних конфліктів і воєн;

- зміщення у середніх і високих широтах на північ меж кліматичних та агрокліматичних зон, яке призведе до часткової арідизації (висушування в літній період) земель середніх широт і погіршення умов виробництва в них сільськогосподарської продукції, а також до деякого поліпшення цих умов у високих широтах, що викличе в цих зонах необхідність  часткового перепрофілювання традиційної спеціалізації і структури сільськогосподарського виробництва;

- спричинене потеплінням в північних широтах та зоні вічної мерзлоти розмерзання ґрунтів та різке зменшення їх стійкості приведе до зниження надійності функціонування і руйнації збудованих на них об'єктів,  що в свою чергу може привести до руйнування на освоєних територіях життєво важливої інфраструктури (житлових будинків, виробничих будівель і споруд, шляхів, аеродромів, нафтових і газових трубопроводів, тощо), до величезних витрат на її підтримку, а також до істотних утруднень видобутку і транспортування з цих широт нафти і газу;

- зміщення до високих широт кордонів всіх кліматичних зон призведе до просування на північ ареалів проживання носіїв численних характерних для південніших районів небезпечних інфекційних захворювань, спалахів епідемій і істотного зростання захворюваності і смертності населення, чому значною мірою буде сприяти підвищення температури повітря і пов'язане з ним зростання забрудненості атмосфери міст, погіршення якості питної води і розповсюдження кишкових інфекцій через підвищення забрудненості поверхневих і підземних вод, а також до супроводжуючих  всі ці катаклізми стресових ситуацій;

- потепління клімату призведе також до істотного зростання  вірогідності виникнення екстремальних кліматичних явищ і  посилення викликаних ними стихійних лих (засух, ураганів, снігових бурь, катастрофічних паводків і повеней  в зонах танення гірських льодовиків, масових розмножень гризунів і всіляких комах-шкідників та інш.), що викличе необхідність затрат величезних зусиль і коштів на подолання їх руйнівних наслідків;

- викликане потеплінням клімату подальше зростання  потоків енергії і речовини через земні екосистеми, які вже сьогодні приблизно на 20%  перевищують рівень, що зберігає їх стійке функціонування, може привести до пригноблення, деградації і зникнення багатьох екосистем та істотного зниження біологічного різноманіття видів аж до зникнення у ХХІ столітті чверті  всіх існуючих на Землі представників флори та фауни;

- найбільш небезпечними наслідками довгострокового помітного потепління можуть стати затоплення обширних густонаселених прибережних територій морів і дельт великих річок та виведення з користування великих площ сільськогосподарських земель і падіння врожаїв внаслідок посух у південних та частково середніх широтах, що може спричинити там повсюдне голодування і вимушену міграцію великих мас населення та всі супроводжуючі її негативні явища - від анархії і безладу на місцях до місцевих військових конфліктів і навіть війн.

Треба відмітити, що разом з багаточисельними негативними наслідками очікуване потепління клімату (незалежно від його істиної природи) може привести і до деяких позитивних результатів: скорочення льодовитості арктичних морів, яке істотно полегшить навігацію і освоєння північних територій, просування на північ зон сільськогосподарського виробництва, помітного зниження потреби в паливі і електроенергії на опалювання житлових і виробничих приміщень в зимовий період, зростання кількості опадів  через збільшення випаровування з поверхні океанів, морів, річок, озер і водоймищ і обумовленому ним бурхливому росту рослин,  що сприятиме додатковому поглинанню ними вуглекислого газу та інш. Але всі ці позитивні наслідки потепління ніякою мірою не компенсують багаточисельних викликаних ним катастрофічних наслідків.

Слід зауважити, що за відсутністю великих об'ємів невикористаного потенціалу альтернативних і  поновлюваних джерел енергії і недостатньою розвиненістю ядерної енергетики, повсюдне  обмеження на використання в енергетичних цілях органічних видів палива з метою скорочення викидів СО2 , як засобу боротьби з потеплінням клімату, може призвести до невиправданого гальмування економічного розвитку більшості країн, а внаслідок продажу квот на викиди багато країн  (у тому числі і Україна) вже в недалекому майбутньому будуть змушені або обмежувати темпи свого економічного зростання, або купувати додаткові квоти на ці викиди. Тому з кожним роком все гостріше  постає питання про достатню наукову обґрунтованість покладеного в основу рішень Кіотського протоколу саме антропогенної природи поточного глобального потепління клімату і все частіше починають обговорюватися  альтернативні варіанти можливих причин цього потепління і відповідних їм прогнозів подальших змін земного клімату. Одним з найбільш обґрунтованих таких варіантів є те, що в перспективі всіх нас цілком можливо чекає не проголошений рішеннями Кіотського протоколу подальший розвиток антропогенного потепління планетарного клімату, а обумовлене дією низки природних  чинників його закінчення вже у найближчі 5-7 років і входження планетарного клімату у довгоперіодний цикл чергового похолодання, яке може розвинутися  досить швидко і призвести вже до 2030 року до істотно серйозніших негативних наслідків, ніж офіційно очікуване антропогенне потепління.

Основними наслідками такого похолодання є:

– істотне зростання потреби української і світової економіки  в   енергії і  енергоносіях для  виробничих і  комунально-побутових потреб, яке призведе  до необхідності прискореного збільшення  видобутку вугілля, нафти і газу;

– помітне  похолодання  північних  територій  Росії  та  інших країн північної півкулі і збільшення льодовитості арктичних морів   скоротить період  навігації та  значно утруднить і зробить дорожчим видобування  нафти  і  газу на суші та в шельфових зонах  цих територій, що при повсюдному зростанні потреби в енергії і енергоносіях призведе до  швидкого зростання цін на них;

– похолодання північних і частково середніх широт призведе до скорочення тривалості навігаційного періоду на річках і водоймах цих зон та до  зміни порядку і  структури  їх транспортного обслуговування, а  також до необхідності утеплення всього існуючого житлового фонду і помітного  подорожчання будівництва та експлуатації всіх житлових і промислових будівель;

– зростання енергетичних потреб  на фоні швидкого  росту  дефіциту викопних органічних видів палива і обмежених ресурсів поновлюваних джерел буде стимулювати  прискорення розвитку ядерної енергетики і зростання потреб у необхідних для цього розвитку величезних трудових,  матеріальних і фінансових витрат;

– зміщення на південь кордонів всіх кліматичних зон і  традиційних зон гарантованого сільськогосподарського землеробства, а також зміна звичних термінів проведення сільськогосподарських і заготовчих  робіт, призведе до істотних утруднень  у забезпеченні населення продуктами  харчування  і до необхідності  перебудови  всієї структури сільсько-господарського виробництва з усіма витікаючими звідси соціальними,  економічними та політичними наслідками.

Особливою небезпекою реалізації сценарію похолодання  є те, що воно,

по-перше, може розвинутись значно швидше, ніж очікуване потепління;

по-друге, більшість фінансових та матеріальних ресурсів, направлених на  протидію цьому потеплінню шляхом зменшення не маючих до нього відношення викидів СО2 за рахунок обмеження енергетичного використання органічних палив будуть витрачені марно і приведуть лише до гальмування економічного розвитку багатьох країн (в тому числі і України);

по-третє, для пом'якшення негативних наслідків неочікуваного похолодання потрібно буде приймати рішення по  проведенню відповідних зовсім інших ніж при потеплінні масштабних і високозатратних заходів, запізніла реалізація яких може помітно знизити їх ефективність і призвести до великих додаткових витрат матеріальних та економічних ресурсів.

 

Особливістю положення, що склалося, є те, що можливі негативні наслідки  будь-яких достатньо тривалих однонаправлених змін планетарного клімату можуть мати катастрофічний характер і тому вимагають для їх запобігання (або хоча б пом'якшення) проведення довготривалих масштабних і високозатратних заходів. При цьому, для  прогнозованого тривалого потепління і альтернативного йому прогнозу можливого швидкого похолодання ці  негативні наслідки абсолютно різні і у більшості випадків для їх нейтралізації необхідно приймати різні по своїй суті, масштабах і вартості спеціальні контрзаходи. Тому, в разі виявлення з часом помилковості орієнтації на антропогенну природу сучасного потепління земного клімату, замість якого почнеться його похолодання, для  переходу до розробки і реалізації відповідних  новим реаліям  інших нейтралізуючих контрзаходів може вже не вистачити ні часу, ні ресурсів, що може привести до глобальної економічної і соціально-політичної катастрофи, особливо у разі швидкого похолодання.

Враховуючи розглянуті сьогоденні реалії стану проблеми найближчих змін планетарного клімату і необхідності адаптації до них, ми вважаємо за доцільне прийняти відповідну цим реаліям таку загальну стратегію розробки  і впровадження заходів з пом’якшення негативних наслідків цих змін, яка була б більш об'єктивно і чітко обґрунтована науково, глибше і повніше проаналізована економічно  та  всебічно зважена політично з урахуванням всіх витікаючих з цього рішення можливих наслідків. В основу цієї стратегії ми пропонуємо покласти  тезу про те, що серед великого різноманіття таких заходів  необхідно виявити та прийняти до першочергового впровадження ті з них, які будуть однаково корисні, як у разі продовження поточного потепління планетарного клімату, так і у разі його припинення і зміни на похолодання. Одним з таких заходів з пом’якшення негативних наслідків глобальних змін земного клімату, який буде ефективним як при його потеплінні, так і при похолоданні, є проведення у всіх економічних галузях політики максимального енерго- та ресурсозбереження. Крім того у кожній конкретній залежній від погодних умов галузі необхідно одночасно провести ґрунтовні наукові та науково-прикладні дослідження, направлені на розробку для неї специфічних галузевих заходів по її адаптації окремо, як  для офіційно очікуваного потепління, так і для цілком ймовірного похолодання земного клімату. Остаточне  ж  рішення з підготовки  і  впровадження тих чи інших спеціальних галузевих заходів можна буде прийняти лише після достатньо впевненого науково обґрунтованого прогнозу реалізації або конкретно потепління, або протилежного йому похолодання. Виходячи з цього, ми вважаємо за доцільне в найближчі 3-5 років направити основні зусилля на моніторинг світових досліджень і прогнозів можливих змін глобального клімату, на аналіз очікуваних впливів цих змін на найбільш залежну від них енергетичну, сільськогосподарську, транспортну та екологічну сфери і тісно пов'язаний з ними розвиток соціально-економічних і політичних подій в Україні та інших державах СНД і світу,  а також на проведення  власних вітчизняних фундаментальних наукових і науково-прикладних досліджень у цих напрямах в Національній Академії Наук та провідних профільних вузах і галузевих НДІ України.

 

Опубліковано на сайті: 2009-04-10

Коментарі до цієї статті:

Додати новий коментар!

* – Поля обов'язкові для заповнення!

Ваше ім’я *:
Ваша e-mail адреса:
Ваше повідомлення *:
Введіть число *: