Інновація - це історично безповоротна зміна способу виробництва речей.
Й. Шумпетер


М.І. Туган-Барановський

Й.А. Шумпетер

М.Д. Кондратьєв

Галерея видатних вчених

UA RU EN

Обращаем внимание на инновацию, созданную на данном сайте. Внизу главной страницы расположены графики,  которые в on line демонстрируют изменения цен на мировых рынках золота  и нефти, а также экономический календарь публикации в Интернете важных мировых экономических индексов 

 
Публікації

Соловьев В.П.

Антитеза науки і влади

На шпальтах DT.UA в останні роки опубліковано чимало матеріалів, які, здавалося б, переконливо доводять, що, не спираючись на науковий потенціал суспільства, неможливо досягти добробуту країни. Але складається враження, що наше державне керівництво діє всупереч рекомендаціям учених і загальносвітовій практиці: постійно скорочує фінансування науки, не б'є на сполох через те, що чисельність наукових кадрів в Україні неухильно зменшується.

Хотілося б розібратися у причинах такого парадоксального явища. 

Не так давно вважалося, що політика нашого уряду й інших гілок влади недосконала виключно через те, що кадри там застарілі, консервативні, не відчувають вітру змін. Так-сяк ситуацію вдалося виправити. Тепер в уряді на керівних посадах іноземні фахівці, менеджери великих і начебто успішних компаній, далеко не похилого віку, але ставлення до науки не змінюється, і тенденції колишньої влади зберігаються. Виходить, що попередній досвід молодої генерації чиновників не був пов'язаний з необхідністю використовувати науку як реальну продуктивну силу. Можливо, критерій добору керівного складу в міністерства й відомства слід змінити? Підбирати фахівців не просто з досвідом роботи в ринковому середовищі, а тільки тих, хто розуміє, як досягти успіху з допомогою науки. 

Наприклад, є дві компанії в маленькій Швейцарії — Novartis і Roche, які працюють у сфері охорони здоров'я. У цих компаніях фінансування наукових досліджень у власних інтересах з 2005-го по 2014 рік зросло, відповідно, з 4,2 і 4,1 млрд дол. США до 9,9 і 10. Не хочу наводити дані, наскільки за цей самий час знизив фінансування науки уряд України, щоб не засмучувати читачів. Можна тільки додати, що коли в 2005-му фінансування науки згаданими двома фірмами було втричі більше, ніж усієї науки України, то в 2014-му цей розрив зріс до 20 разів. Питається, чому ж європейцям вигідно збільшувати фінансування науки, а нам ні? 

А що нас очікує в майбутньому? Звернімося знову ж таки до фактів. Не так давно уряд Німеччини висунув гасло Wohlstand durch Forschung! ("Процвітання через дослідження!"). В Україні Мінекономрозвитку теж думає про процвітання і навіть розробило документ "Шлях до процвітання: базові принципи реформування економіки". Але якщо в Німеччині вирішили, що саме наукові дослідження здатні забезпечити процвітання країни й суспільства, то розробники українського документа визначили його зміст як (цитую) "крик про допомогу, заклик до оперативних заходів, до співпраці та скоординованих дій уряду, парламенту, політичних партій та адміністрації президента для впровадження всіх необхідних економічних реформ…". Тобто досить розпливчасте уявлення про процвітання як необхідність подолати безліч перешкод, зокрема корупцію. Але чомусь не береться до уваги, що торішній нобелівський лауреат з економіки Енгус Дітон, який отримав премію за внесок у вирішення проблем "споживання, бідності й добробуту", переконливо довів, що споживчі кредити для бідних країн скоріше сприяють розвитку корупції в цих країнах, ніж допомагають подолати бідність. Кредити, які Україна отримує від МВФ, здебільшого саме споживчі. Отже, однією рукою ми намагаємося боротися з корупцією, а другою широко відчиняємо для неї двері. Навряд чи в такому разі об'єднання зусиль названих суб'єктів влади у преамбулі документа про шлях процвітання України допоможе знайти цей шлях. Водночас вирішення проблеми лежить на поверхні — якщо вже ми беремо кредити, то вони мають бути підприємницькими, тобто сприяти не просто зростанню економіки (а на ділі — зниженню швидкості затягування пасків у населення), а нашому економічному розвиткові (за класифікацією Й.Шумпетера).

Багато чого нині списується на тягар воєнного часу. Справді, час важкий. Але якщо подивитися, наскільки раціонально вирішуються проблеми воєнного конфлікту в Україні, ми бачимо знову-таки підходи, які мало відповідають європейській раціональності. У Програмі діяльності Кабінету Міністрів України першим пунктом значиться нова оборонна політика. Однак не дуже зрозуміло, чому оборонна політика вважається "новою", якщо завдання програми далеко не достатньою мірою враховують, що сучасні війни дедалі більше стають безконтактними. Експерти стверджують, що в умовах реального технологічного відставання низки держав (до яких належить і Україна) від найбільш передових країн, їхні зусилля зі створення нових способів збройної боротьби не зможуть бути спрямовані на просте відтворення технологій, зокрема й застосовуваних для створення високоточної зброї. Як вважають ці експерти, кожна країна, прагнучи не відстати від інших у своїй готовності воювати у війнах нового покоління, повинна розробляти свої суто національні різновиди зброї й військової техніки. Це дасть змогу в деяких випадках створювати й зовсім нову, альтернативну або асиметричну зброю, здатну нейтралізувати основні переваги різних високоточних безпілотних засобів противника, який діє безконтактно на великі дальності. Однак така політика розвитку військово-промислового комплексу знову ж таки вимагає високоякісного наукового потенціалу, який зусиллями нашої влади і в цій програмі витіснений на задвірки — у п. 8 "Нова соціальна політика", підрозділ "Підвищення якості освіти". Завдання має назву "Інтеграція науки і освіти, створення технологічних і наукових парків, перехід до фінансування наукових досліджень на проектній основі шляхом розробки і сприяння ухваленню в новій редакції Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Очевидно, що це ніяк не стосується проблем "нової оборонної політики". Навряд чи цю ваду можна компенсувати сьомою хвилею мобілізації, бо новопризваним доведеться, як видно з Програми діяльності КМУ, служити зовсім не в безконтактних умовах конфлікту.

Далеко не пріоритетне місце посідає наука у "Плані законодавчого забезпечення реформ в Україні", ухваленому Верховної Радою 4 червня 2015 р. Це п. 475—476 (з 488). Перший пункт передбачає ухвалення нового закону про науку (виконано), а другий — запобігання плагіату в науці, що, звичайно, важливо, але, скоріше, для оздоровлення морального клімату, ніж для оздоровлення економіки. Втім, у цьому плані значну увагу все-таки приділено інвестиційно-інноваційним проблемам, які, по суті, є прямим наслідком наукових досліджень (п. 229, 248—254). Здавалося б, тут передбачається широким фронтом вирішувати проблеми якщо не розвитку науки, то хоча б використання її результатів на практиці. Незрозуміло, щоправда, яка користь від розвиненого законодавства у сфері охорони інтелектуальної власності, якщо не стимулюється і, більше того, фактично придушується продукування наукових результатів — основи для цієї інтелектуальної власності. Але насправді ефективна законотворча практика в цьому випадку теж утруднена, оскільки проекти законів, що мають загалом єдину методологічну базу, проходять по різних комітетах Верховної Ради (комітет промислової політики та підприємництва, комітет з питань науки і освіти, комітет з питань правової політики і правосуддя). У результаті не виключено, що в законах, які належать, у принципі, до одного циклу правового захисту, з'являться істотні протиріччя й нестиковки один з одним через їх підготовку в різних комітетах.

Зі сказаного вище випливає, що на словах наша влада прагне в Європу, а на ділі рухається в якомусь малозрозумілому напрямку. Про це, зокрема, свідчить одна з приголомшливих подій минулої осені, що стосується тиску українських чиновників на Європейську комісію. Суть у тому, що було подано на конкурс два конкуруючі проекти за програмою "Горизонт-2020". Участь України в обох цих проектах від самого початку погодили з Міністерством освіти і науки України. Однак коли виявилося, що міжнародна експертиза надала перевагу проекту, далекому від інтересів міністерських чиновників, МОН просто відкликало свою підтримку проекту, що виграв, і наполягло на тому, щоб для фінансування Європейська комісія прийняла той проект, який йому (міністерству), цілком імовірно, "ближчий". Цей сюжет змушує сумніватися в щирості українських чиновників, котрі стверджують, що міжнародна експертиза в галузі науки має перевагу перед національною оцінкою, а також свідчить про відмінність у розумінні європейського шляху розвитку України функціонерами Європейської комісії та українськими чиновниками.

Один з крилатих висловів, який приписують Жан-Жаку Руссо, звучить так: "Якщо вам не вдалося уникнути того, щоб вас проковтнули, постарайтеся, щоб вас принаймні не перетравили". Можна констатувати, що українську науку наша влада таки "проковтнула", ізолювавши її від реальної економіки. Але перетравити, тобто повністю знищити науку поки що не вдається. Одна з біблійних легенд стверджує, що Йону живим відригнув кит, у череві якого він пробув три дні і три ночі. Можливо, і науку України, зрештою, буде вивержено з черева влади, щоб вона реально служила процвітанню нашої держави.

http://gazeta.dt.ua/science/antiteza-nauki-i-vladi-_.html

Опубліковано на сайті: 2016-01-24

Коментарі до цієї статті:

Дата: 2016-03-14     Коментарий добавил(а): Елена Савицкая

Спасибо огромное уважаемому профессору Вячеславу Павловичу за подготовленную статью! Полностью поддерживаю автора. Если представители научных кругов не будут обсуждать сложившуюся ситуацию в стране и не смогут влиять на неё, то что ожидает Украину неизвестно... Как достичь успеха в развитии с помощью науки? Конечно необходимо концентрировать внимание на происходящем сегодня через СМИ, Интернет, международные научные издания и влиять на меры по урегулированию ситуации в стране. Просматривая статистику основных макроэкономических показателей "развития" Украины за последние 10-11 лет, хотелось бы добавить, что уровень инфляции на 1.01.2016 г. составляет 369,3% в сравнении с 1.01.2006 г., а внешний долг Украины на 31.12.2016 г. составляет 1 571 766 млн грн. При этом численность населения в Украине стремительно уменьшается: на 1.01.1991 г. нас было 51944,4 тыс. чел., а на 1.01.2016 г. - 42760,5 тыс. человек, что показывает уменьшение численности населения Украины более чем на 9 млн. человек или почти на 18%-21,5%. Печально думать о возможностях развития экономики Украины или о каких-либо позитивных изменениях в стране при таких и других статистических данных. Но украинский народ терпеливый, трудолюбивый и не смотря на военно-политические факторы, пытается доказать, что не всё потеряно. У нас достаточно сырьевых, трудовых (интеллектуальных) ресурсов, очень много творческих и сильных личностей, лидеров в научной сфере и не только, которые могут повлиять на изменение ситуации и самое важное, что им необходима поддержка со стороны Государства. Но Государство не всегда пытается поддерживать научных представителей и ждать приходиться годами, поэтому в нашей жизни многие рассчитывают только на себя и главное при этом не молчать, а пытаться сделать этот мир лучше. Развитие в Украине - это эффективные показатели улучшения ситуации в стране, повышение собственного капитала страны и уменьшение задолженностей, это развитие науки, но с возможностью и перспективой развития научной и инновационной сферы, экологическое развитие, развитие ИТ-индустрии и др. направлений. Основная цель любого развития - это создание ценностей как для науки, для населения, для страны и мира в целом. Попытайтесь каждый сам создать ценность продукта, услуги, науки или любой другой сферы деятельности и возможно у нас не будет необходимости обращаться за очередной поддержкой в МВФ или международные организации и развитые страны. Создайте условия на ТV для просвещения человечества, его развития и информированности о новых достижениях науки и техники, поддерживайте украинскую культуру ценностей, откажитесь от негативных новостей и люди сами смогут решить проблемы в стране без поддержки государства, а только для его развития. Хотелось бы пожелать всем нам действительно процветания и просвещения, мира, развития и благополучия!!

Дата: 2016-02-07     Коментарий добавил(а): Игорь - Алексею

1. Предоставляемые МВФ средства в иностранной валюте центральному банку страны-заемщика направляются исключительно для финансирования дефицита платёжного баланса в виде операций на валютном рынке или для пополнения валютных резервов. На финансирование дефицита госбюджета, т.е. на погашение госзадолженности эти средства не идут (читайте, Алексей, устав ВМФ и условия Бреттон-Вудского соглашения). Между дефицитом госбюджета и дефицитом платёжного баланса общим есть только слово "дефицит", а так - ничего общего. Упомянутый вами Катасонов, к сожалению, не является авторитетным ученым в этой области. "К сожалению", потому что написал огромную монографию, превышающую 1000 стораниц, что уже заслуживает уважения, но по содержанию весьма дискуссионную, субъективную и в этом отношении некачественную.

2. Что касается комментируемой статьи и выражения "потребительского", Алексей, внимательно читайте контекст. Автор упомянул Й.Шумпетера (прочтите его труд), акцентируя внимание на важности развития, которое простым кругооборотом (по Й.Шумпетеру) достичь невозможно, а только новыми комбинациями факторов предпринимателя (опять же по Й. Шумпетеру), которые управляются финансовой системой как "командным пунктом". Посему страна, Алексей, которая использует простые производственно-финансовые схемы "проедает" (на экономическом языке - "тратит") не развиваясь. И наоборот, расширенные схемы (по Й.Шумпетеру) - развитие. Валютная же система, валютный курс и платежный баланс создают (базовые) условия. Поэтому выдаваемые кредиты МВФ поддерживают тот тип политики, который выбрали руководители страны и бизнес элита. Вроде бы автор совершенно справедливо акцентирует на этом внимание.

Алексей, читайте, пожалуйста, внимательнее контекст. Ну а по поводу финансирования Фондом (МВФ)госдога вы и ваш Катасонов были неточны. Заранее извиняюсь, если был в чем-то резок.

Дата: 2016-02-07     Коментарий добавил(а): Алексей

Функция МВФ поддержание плтежного баланса страны-клиента. Выдаваемые МВФ средства применяются для погашения гос. задолженности. Потребительских кредитов МВФ не выдает.

Ознакомьте себя с лекциями и работами Катасонова В.Ю. и Фурсова А.И. для большего понимая процессов происходящих в стране и возможных путей развития событий.

Дата: 2016-02-02     Коментарий добавил(а): Вячеслав

To Sergey Tolstopyatov: Давайте попробуем обойти бюрократические барьеры вместе

Дата: 2016-02-02     Коментарий добавил(а): Sergey Tolstopyatov, MD.

ВОТ ВАМ И АНТИТЕЗА.

Дата: 2016-02-02     Коментарий добавил(а): Sergey Tolstopyatov, MD.,

Dear expert, Я поддерживаю автора во всем. Кроме того, добавлю, что в Украине  происходит огромное вымирание населения из-за частого (каждые 4 мин.) развития инсульта, выявляемого ежегодно у 120000 человек. Для решения этой катастрофы я разработал новую лабораторную технологию (патент Украины) и программу для эффективной  индивидуальной профилактики инсульта у 80% случаях. Подобных программ нет в Евросоюзе и США, где инсульт выявляют каждые 40 сек. Наша программа имеет положительные отзывы АН и академических институтов.  Однако более  10 лет чиновники торпедируют разработку, а об инсульте ни слова. Яценюк и президент не отвечают на мои электронные письма, нардепы молчат. Кто должен защитить нацию?

Додати новий коментар!

* – Поля обов'язкові для заповнення!

Ваше ім’я *:
Ваша e-mail адреса:
Ваше повідомлення *:
Введіть число *: