Інновація - це історично безповоротна зміна способу виробництва речей.
Й. Шумпетер


М.І. Туган-Барановський

Й.А. Шумпетер

М.Д. Кондратьєв

Галерея видатних вчених

UA RU EN

Обращаем внимание на инновацию, созданную на данном сайте. Внизу главной страницы расположены графики,  которые в on line демонстрируют изменения цен на мировых рынках золота  и нефти, а также экономический календарь публикации в Интернете важных мировых экономических индексов 

 
Публікації

Макаренко І.П.

Інформація і час в еволюційних процесах економічних систем

(Фрагменти наукових матеріалів)

Статтю вперше опубликовано у збірнику V Міжнародної науково-практичної конференції “Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі ефективного державного управління”

При використанні матеріалів статті посилання на першоджерело публикації та даний сайт обовязкові


Якщо ми хочемо поліпшення соціального порядку, то варто навчитися додержуватися логіки складних формувань, а не грубо господарювати. Не згинати свою модель до потрібної форми, а, на зразок садівника, культивувати явища, як рослини для поліпшення умов росту...

Самовпевненість небезпечна, тому що руйнує цивілізацію, що виросла завдяки вільній творчості мільйонів людей.

 

Фрідріх А. фон Хайєк

 

Рішення проблем сталого розвитку й випереджального економічного зростання органічно пов'язане із прогнозуванням економічної динаміки, створенням ефективних антикризових інструментів управління економікою. 

Протягом останнього минулого року в були ІЕЕ розроблені більше 40 прогнозів динаміки макроекономічних показників економіки України й світових макрорегіонів. Для їхньої побудови використовувалася макроекономічна методологія, розроблена Гарвардським університетом США. Високу ефективність (у побудові прогнозів) показали також: роботи Ірини Крючкової (Україна) у частині використання закону гармонійного розподілу в економічних системах; фінансові механізми циклічної економічної динаміки - Михайла Туган-Барановського; моделі системного інноваційного процесу, розроблені на основі теорій інновації і ринків - Йосипа Шумпетера й Фрідріха фон Хайєка; теорії й моделі довгохвильової економічної динаміки - Миколи Кондратьєва; неокласичної моделі економічного зростання - Роберта Солоу.   

Для побудови прогнозів використовувалися також моделі, розроблені автором.


Інформатизація є епохальною інновацією для даного етапу розвитку економічних систем. Її формування, розвиток і вплив на економіку буде визначати характер наступного 50-річчя. Протягом цього періоду вона  якісно змінить не тільки структуру економіки, але й існуючі традиційні виробництва, еволюційно зруйнувавши застарілі формати відносин, технології і т.п., тим самим, підготувавши основу для вступу на арену економічних дій наступної майбутньої базисної інновації.

Інновація якісно перетворила інструменти економічної політики, але залишаються відкритими питання формалізації інформації, що важливо з погляду ефективного управління інформаційними потоками (особливо ex ante - майбутніми).

Рішення цих проблемних питань може мати велике практичне значення для прогнозування та формування ефективно діючих інноваційних пріоритетів.

У пропонованому матеріалі в контексті позначеної теоретичної бази дослідження поставлено акцент на проблему безпеки життєдіяльності людини в контексті його виживання в навколишньому середовищі. Модель показала високу ефективність у частині визначення взаємозв'язків між моделями коротко-, середньо- і довгострокової динаміки.   Вона: ставить Людину в центрі всіх процесів розвитку; розглядає Людину як відкриту економічну систему; і, нарешті, вона представлена як багаторівнева модель безпеки Людини.

Дана стаття є повідомленням про результати наукової праці по загальній тематиці побудови національних інноваційних систем,  торкає деякі важливі теоретичні аспекти.

Інформація: ризики відкритих систем

1. Кожна подія несе в собі інформаційне навантаження. Важливість інформації визначається її техногенною й економічної складовими, актуальністю прогнозування ризиків у сьогоденні й у майбутньому періодах. Є певна ієрархія інформації. Головна інформація - економічні пріоритети - ціни ринків і в першу чергу грошових і фінансових ринків. Техногенна складова інформації забезпечується комп'ютерними та інформаційними технологіями. Обидві складові інформації допомагають визначити інноваційні пріоритети, їхню реалізацію.

2. Людина - відкрита система. Вона вимушена споживати ресурси й інформацію й має постійний мінімальний рівень споживання, що у сучасних форматах економічних категорій називається автономним споживанням. На величину автономного споживання впливають соціальні стандарти, що відповідають кожному етапу економіко-цивілізаційного розвитку.

Потоки інформації, енергії й ресурсів, які споживаються Людиною із зовнішнього середовища, живлять нове середовище її перебування, що організується в кілька захисних оболонок – соціально-економічних шарів безпеки, кожен з яких має свою якість, яка накладає відбиток на характер цих рівнів. Їхнє формування стало можливим завдяки великому креативному потенціалові Homo Sapience, що дозволило йому впоратися зі складним завданням  адаптації до навколишнього середовища, поставило його в центрі процесів подальшої еволюції Природи. Головною причиною цього креативного потенціалу є уразливість людини від дії ризиків, на подолання яких і спрямована відповідна частина ресурсів суспільства.

Перший рівень безпеки виконує функцію мінімізації безпосередньо природних ризиків - забезпечує людини їжею, одягом, житлом, послугами. Це - фабрики, заводи, ферми, майстерні, будівельні організації, торговельна мережа, сфера послуг - тобто відносно автономні фірми - мікроекономіка. Інформацію про корисність і безпеку виробів і послуг Людина одержує, більшою мірою через власну інформаційну систему -  органи почуттів і стан фінансів економіки домашніх господарств. В економіці ця корисність знаходить віддзеркалення в цінах реалізованої продукції, які мають пряму залежність від показників корисності, формалізуючи їх.

Фірма - також відкрита система. Вона, як і Людина взаємодіє із зовнішнім (відносно неї) середовищем, споживаючи інформацію, ресурси та енергію, створюючи й розподіляючи продукти, у тому числі й ті, які знижують ризики її (фірм) виживання. Фірми, у повній аналогії із Людиною, мають свій рівень постійного споживання інформації ресурсів і свій рівень ризиків. Тут корисність знаходять висвітлення в показниках фінансових потоків і запасів їхнього капіталу, цінах на різних, але в першу чергу, на фінансових і грошових ринках. Зовнішні ризики фінансової безпеки для фірми виникають від нестабільності зовнішнього фінансово-економічного середовища.

Це примушує Людину створювати наступний рівень своєї безпеки, тепер уже на рівні фірм - макроекономіку, її відповідні інструменти й інститути й проявляти турботу про її (макроекономіку) стабільне й стале функціонування.

Макроекономіка (як цілісна система) також є відкритою системою. Шляхом зовнішньоекономічної діяльності вона взаємодіє з іншими макрорегіонами й, відповідно, піддана зовнішнім ризикам, що знаходять своє віддзеркалення в динаміці валютних курсів, світових цін на ресурси тощо. Протидіючи їм, людина формує нову цілісну систему - виникає третій рівень захисту суспільства - глобальна економіка. На відміну від двох попередніх захисних шарів, цей поки ще є закритою системою.

Процесом формування відзначених захисних оболонок ніхто спеціально не керує. Він здійснюється шляхом самоорганізації, вільних практик - упорядковується з хаотично неуважної інформації й ресурсів у навколишнім середовищі і є природним системним явищем - Інновацією. Джерелом його є високий потенціал людини, його реалізація здійснюється шляхом подолання високого рівня ризиків відзначених відкритих систем. Інформація про них іде від відповідного кожній оболонці середовища, у якій вони (людина, мікроекономіка, макроекономіка, глобальна економіка) функціонують. У першу чергу - це інформація про відповідні рівням ринки, інструменти й інститути управління ними. Кожний рівень безпеки має свій, відповідний йому, вид інформації.

Цей процес є віддзеркаленням фундаментальних природних законів, на основі яких функціонують економічні системи, фінансові й нефінансові корпорації. Успішність, або неефективність економічної політики окремих країн, фірм і корпорацій залежить від ступеня відповідності їхньої політики цим фундаментальним процесам і законам. Інформація про відповідність надходить миттєво через ціни, процентні ставки, валютні курси, стани фінансових і платіжних балансів; а також через значення інструментів політики - облікові ставки, валютні курси, вартість відповідних цінних паперів і т.п.

Це й є власне інформацією, її субстанцією. Ціни миттєво сигналізують про те „що” потрібно робити для зменшення ризиків.

Іншою проблемою є великі обсяги відзначеної інформації. Завжди існувала й буде існувати проблема ефективного і швидкого її збору, обробки й підготовці якісного продукту - прогнозу та плану його реалізації. Звідси - розвиток техногенної складової інформації - інформаційних технологій, було й залишатитметься актуальним завданням. Її швидкий розвиток стане епохальною інновацією в XXI ст., а лідерство країн значною мірою буде визначатися ступенем лідерства в цій галузі економічної діяльності.

Потрібно пам'ятати, що навіть успішне створення інформаційних систем не може бути гарантією успіху на стратегічних напрямках, якщо доступ до інформації, джерел її вищих рівнів технологічної обробки буде обмежений для споживачів нижчих рівнів - Людина і Фірми створювали захисні рівні свого виживання і вони мають невід'ємне право користуватися результатами своїх зусиль і ресурсів, які були оплачені у вигляді податків і т.д.

Відповідно до логіки багаторівневої системи безпеки виживання людства, ніхто не має права приховувати інформацію або перешкоджати її одержанню, якщо це не зачіпає в цілому відповідного рівня безпеки суспільства, фірми, людини.

Інша важлива складова Інформації є науково-технічна інформація про розвиток техніко-економічних і суспільних систем, що створюється відповідними науковими установами та окремими дослідниками. Результатом цієї діяльності є прогнози й гіпотези економічного розвитку, прогресу в цілому, а також рекомендації щодо ефективного використання результатів роботи наукових колективів.

Формування різноманітних науково-технологічних схем управління науковими дослідженнями та реалізації їхніх результатів також є Інформацією, а реалізація, особливо найбільш вдалих їхніх варіантів, здатна дати поштовх економічній динаміці й прискорити загальний прогрес. Саме завдяки таким властивостям «прискорювача» розвитку сучасна наука зайняла нові позиції в політиці провідних країн, що знайшло відбиття в практичній реалізації концепцій економік, що базуються на знаннях.

Але й тут також є свої ризики, які, за точним виразом, Фрідріха фон Хайєка, полягають у надмірній самовпевненості їхніх реалізаторів, що можуть проігнорувати інформацію ринкових цін, яка є головною стосовно інших видів інформації в адаптаційних процесах. У випадках ігнорування цієї Інформації, як правило, виникають, так звані „хордні” (безперспективні для розвитку) економічні формування, життєздатні лише завдяки фінансовій підтримці держави та енергії людей, які стоять за ними. Виправлення ринком цих „хорд” неминуче, але цей процес виправлення болісно кризовий. Яскравим прикладом такого «виправлення» є доля к. Радянського Союзу, науково-технологічна могутність якого не змогла впоратися з інформаційною могутністю ринкових цін - субстанцією Інформації фундаментальних процесів розвитку систем безпечної життєдіяльності Людини, про які ведеться мова.  

У ході долання проблем розвитку під час взаємодії кожного з відзначених рівнів безпеки, виникають похідні ризики – кризи соціально-економічного розвитку. З одного боку, захисні шари безпеки виконують функцію захисту Людини від ризиків і, на основі цього, апріорі повинні бути стабільними - протистояти ризикам, нестабільності й т.п.. А з іншого боку - повинні постійно вдосконалюватися, тобто змінюватися, тим самим допускати нестабільність, що визначає циклічність і кризи економічного, соціального й політичного характерів. Цим кризам треба запобігати дією інструментів економічної політики. Через це, значення інструментів політики теж є Інформацією, що виражена, можливо, у більш концентрованому виді.

Відповідно до кожного зазначеного рівня безпеки формується й свої інформаційні системи (у відповідному для кожного з цих рівнів форматі) економічної інформації. Не торкаючись характеристик інших (політичних, соціальних, культурних і духовних) сфер життєдіяльності людини, лише розглядаючи їх крізь призму   економічних особливостей, можна знайти субстанцію інформації, загальну для всіх трьох захисних шарів безпеки, якою є ціни.

Що стосується першого рівня, інформацією про корисність товарів і послуг, є ціни, їхня динаміка та відносні величини (структура відносних цін). Звідси, найважливішою інформацією про ціни є стан ринків товарів і послуг. От чому, ліквідація ринкових відносин, підміна їх організаційними схемами та конструкціями викликали зростання ризиків, напругу й відповідне політичне руйнування адміністративних систем (СРСР і Німеччини).

Для другого кола інформацією є ціни на грошовому ринку (ставки відсотка) стан грошового ринку та інструментів центрального банку, фінанси й стан фінансових потоків сектора загального державного управління національної економіки, стан фінансових ринків.

Для третього кола такою важливою інформацією є валютний курс, стан поточного  рахунку та рахунку руху капіталів, платіжного балансу країни в цілому.

Економічні категорії, що є функціями часу

Розподіл доходів, одержаних у результаті діяльності людини, підкоряються законам, описаним вище. А їхні моделі є простими й зрозумілими, зокрема  :

Y = C + S                                     (1)

Де:

Y - дохід, що розподіляється;

C - споживання в поточному періоді;

S - заощадження, або споживання в майбутньому періоді.

По відношенню до Людини заощадження (S) мають чітко виражену функцію часу майбутнього. Немає жодної людини, яка, розміщаючи гроші на депозиті, не малювала б в уяві картин майбутнього, не відчувала як підвищилася її значимість і захищеність пропорційно до збільшення суми заощаджень (ex ante).

Аналогічним чином зростає впевненість і в теперішньому часі у випадку збільшення поточного споживання (C), але заощадження (S) виконують функцію зв'язку між сьогоденням  і майбутнім періодами. Доведено, що в національній економіці гранична схильність до заощаджень (MPS) у довгостроковому періоді наближається до середньої схильності і практично постійно коливається в діапазоні 0,3 ÷ 0,4 у разі якщо дохід (Y) прийняти за одиницю. З іншого боку, величина заощаджень (S) прямо впливає на інвестиції (I) і, за умов рівноваги економіки, інвестиції  дорівнюють заощадженням:

S= I                                                       (2)

Заощадження є інструментом захисту людини в майбутньому, а інвестиції  матеріалізують цей захист шляхом створення першого захисного шару - мікроекономіки. Це і є ключовою інформацією, важливість її полягає в тому, що кожна копійка заощаджень вже має своє призначення в майбутньому. У випадку помилки з визначенням правильного вектора економічного розвитку й інвестуванні їх з погрішністю, це буде означати зменшення їхньої (грошей, заощаджень тощо) ціни на величину погрішності. Але якщо заощадження були використані неефективно, це буде означати, що цінність для людини товарів і послуг у майбутньому стане меншою, ніж у теперішній час. Як результат - поточне споживання в короткостроковому періоді буде зростати, а рівень заощаджень - зменшуватися. Помилка політики відіб'ється на погіршенні економічної структури, відповідно, на дефіциті корисних товарів і послуг і буде сигналізувати зростанням цін, спричиняючи інфляцію. Якщо ж інфляція буде подавлена монетарними інструментами, наявність помилки (стратегії політиків, бізнесменів та інвесторів) відіб'ється в значенні монетарного інструмента.

Описана ситуація також знайде віддзеркалення й у коливаннях ставки відсотка (r) – ціни грошей на грошових ринках.  Зростання реальної ставки відсотка (r) стане причиною зменшення обсягів інвестування (I) і зростання заощаджень (S). І, навпаки, зменшення реальної ставки відсотка стане причиною зростання інвестицій і зменшення заощаджень. Зменшення ставки відсотка (r) буде означати для людини, що корисність товарів і послуг, які вона планує спожити у майбутньому (ex ante) за ті гроші, які в неї є зараз, буде меншою, ніж таке ж саме споживання у поточному періоді (ex post).

Треба відмітити, що дана закономірність спостерігається на грошових ринках у відносинах між домашніми господарствами й фірмами. На рівні фірми зазначені зміни можна спостерігати й у вигляді реакції капіталу. Вона буде залежати від характеру обігу потоків капітилів і формування на цій основі циклічність, досліджену М.І. Туган-Барановським. Якщо додержуватися логіки реверсивної циклічності потоків капіталів, ми прийдемо до математичних моделей, що описуються дивними аттракторами.

Короткі висновки

1. Для створення максимально сприятливих умов для одержання інформації економічного розвитку повинні бути лібералізовані ринки. У першу чергу це стосується ринків вищого рівня - грошового й валютного. пригнічення ринків інструментами політики стає причиною викривлення Інформації і викликає загострення ризиків економічних криз у перспективі.

2. Кризи, які виникають під час посилення економічної демократії (лібералізації ринків) потрібно розцінювати як процес виправлення волюнтаристичних економічних схем (“хордних” формувань), утворених політиками та їхніми політологами, що в наслідок мали перекручування структури національної економіки.

3. Наука й науково-технічна інформація можуть виконувати функцію потужного прискорювача прогресу на основі створення економіки, що ґрунтується на знаннях, але надмірний акцент на цьому чинникові викликає ризики помилки та, як наслідок, появи „хордних” економічних формувань і, відповідно, майбутніх потужних криз, які треба розцінювати як еволюційний процес виправлення цих помилок. Для попередження такого роду ризиків необхідно створювати інструменти об'єднання головної (ринкової) інформації з інформацією науковою. Найбільш ефективним інструментом такого об'єднання є створення Національної інноваційної системи.

4. З метою ослаблення наслідків економічних криз на життєдіяльність сектора домашніх господарств національної економіки, варто проводити соціально спрямовані заходи з боку сектора загальнодержавного управління у вигляді цільових і адресних соціальних програм.

 

 Літературні та інформаційні джерела

1.      Австрийская школа в политической экономии: Карл Менгер, Ойген Бем-Баверк, Фридрих Визер. - М.: Экономика, 1992. – 494 с.

2.      Мизес Людвиг фон. Социализм. Экономический и социологический анализ. – М.: Catallaxy, 1994. - 415 с.

3.      Хайек Фридрих Август фон. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. – М.: Новости при участии издательства «Catallaxy», 1992. – 304 c.

4.      Хайек Фридрих Август фон. Познание, конкуренция и свобода. Антология сочинений. СПб.: Пневма, 1999. – 288 с.

5.      Шумпетер Йозеф Алоиз. Теория экономического развития. - М., 1982.

6.      Scumpeter Josef Alois. Business Cycles: A Theoretical, Historical and Statistical Analysis of the Capitalist Process. - N.Y.-L., 1939.

7.      Коуз Р.Г. Фирма, рынок и право. / Научн. ред. рус. перевода - Р.И. Капелюшников. – М.: «Дело ЛТД» при участии издательства «Catallaxy», 1993. – 192 с.

8.      Янсен Феликс. Эпоха инноваций. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 308 с.

9.      16. Бестужев-Лада И.В. Социальное прогнозирование. М.: Мысль, 2001.

10.  Проблеми становлення інноваційної політики в Україні / Макаренко І.П., Трофимчук О.М., Кузьменко В.П. та ін. // За ред. І.П. Макаренка. - К.: УІНСіР: Ін-т еволюц. економіки, 2004. – 124 с., іл., табл.

11.  Макаренко И.П. Информация и время в механизмах эволюции промышленности: проблемы построения национальных инновационных систем // Информация, анализ, прогноз – стратегические рычаги эффективного государственного управления // Материалы IV Международ. науч. – практ. конф. – К:. УкрИНТЭИ, 2004. – с. 48-54 ISBN 966- 7505-48-0

12.  Макаренко И.П. Прогноз ИЭЭ. Доллар, нефть, сталь и глобальная системная инновация будут влиять на мировую динамику. - http://www.iee.org.ua/.

13.  Макаренко И.П. Прогноз ИЭЭ. Мировую экономику еще какое-то время (5-10 лет) полихорадит. - http://www.iee.org.ua/.

14.  Макаренко И.П., Кузьменко В.П., Ворончук М.М. Прогноз ИЭЭ: Рынок жилья может принести в экономику риски. - http://www.iee.org.ua/.

15.  Макаренко И.П., Кузьменко В.П. Прогноз ИЭЭ [16]. Если в Украине не будут предприняты меры по активизации инновационных процессов, кризиса не избежать. - http://www.iee.org.ua/.

16.  Макаренко И.П., Кузьменко В.П. Прогноз ИЭЭ [18]. О росте рыночного курса доллара в Украине на текущий момент. – http://www.iee.org.ua/.

17.  Solow R.M. A contribution to the Theory of Economic Growth. Quarterly Journal of Economics 1956

18.  Nelson R. Capitalism as an engine of progress // Research policy, 1990.N2.

 

 

 

Опубліковано на сайті: 2006-06-10

Коментарі до цієї статті:

Додати новий коментар!

* – Поля обов'язкові для заповнення!

Ваше ім’я *:
Ваша e-mail адреса:
Ваше повідомлення *:
Введіть число *: