Інновація - це історично безповоротна зміна способу виробництва речей.
Й. Шумпетер


М.І. Туган-Барановський

Й.А. Шумпетер

М.Д. Кондратьєв

Галерея видатних вчених

UA RU EN

Обращаем внимание на инновацию, созданную на данном сайте. Внизу главной страницы расположены графики,  которые в on line демонстрируют изменения цен на мировых рынках золота  и нефти, а также экономический календарь публикации в Интернете важных мировых экономических индексов 

 
Публікації

Макаренко І.П.

Букет ризиків

 

“Экономические известия” № 14(547), 30 Січня 2007 http://www.eizvestia.com/articles/41/0/9899/

 

Ігор МАКАРЕНКО, директор Інституту еволюційної економіки

[Точка зору]

Україна входить у кризову фазу розвитку. Врятувати економіку можуть тільки інновації

Прогнозуючи на 2007 р. економічну динаміку, аналітики нашого інституту зіштовхнулися з невизначеностями, які скорочують термін прогнозування до піврічного періоду. В цей час загальноекономічна ситуація, динаміка зростання промвиробництва та ВВП буде залежати від поточних тенденцій макроекономічної політики. У нашій країні завжди можна чекати несподіванок від політиків. Але, хоч ризики кризи з боку дій политикума завжди мають місце, зараз вони виглядають, як нам здається, менш сильними, ніж раніше.

В цілому ж, у випадку використання простих лінійних моделей прогнозування, приріст реального ВВП на кінець року складе 8-10%, а інфляція - до 9-10%. Для довідки варто зауважити, що прогноз міжнародних експертів на 2007 р. по Україні передбачає скорочення темпів приросту ВВП порівняно з 2006 р. до 4-5%, а інфляцію - на рівні 9%.

Валютний курс в Україні прогнозувати просто. З огляду на два чинники: домовленість між монетарним і фінансовим секторами про курс 5,1 грн. за долар США і достатньо великі валютні резерви (понад $22 млрд.), можна бути певними, що до вересня 2007 р. курс таким і буде, якщо не виникне зовнішніх ризиків падіння долара, яке аналітики очікували ще наприкінці 2006 р.

Натомість нелінійні моделі економічної динаміки свідчать про початок входження України в кризову фазу економічного циклу. З цієї причини навіть одна незначна подія, помилковий крок можуть викликати кризові процеси, що скоротять приріст ВВП до 2-4%. Проте навіть негативні сценарії не припускають зниження темпів приросту ВВП нижче 2%.

Поряд з цим фактором сильний вплив на реальні показники спричинятиме вектор відновлення потенціалу економіки, втраченого після глибокої кризи 1990-х років. Це означає, що економіка України має всі шанси збільшити зростання навіть понад 12%, однак, щоб досягти цього в сучасних умовах, не обійтися без радикальних змін в інноваційній політиці, в структурі економіки, а також без скорочення трансакційних витрат. А з цим у нас поки що маємо труднощі.

Ризики нового року

У 2007 р. на прогноз для України будуть накладатися такі ризики:

1) викривлення економічної інформації, в результаті чого буде утруднено процес формування інноваційних пріоритетів розвитку;

2) незавершеність процесів відновлення економіки після кризи 1990-х років;

3) вступ економіки в початкову фазу своєї першої природної економічної кризи;

4) подальше погіршення загальнодемографічної ситуації;

5) триваюче зростання цін на нерухомість;

6) застій на фондовому ринку;

7) зростання кримінальної статистики, пов’язаної з економічною діяльністю;

8) ризик завищеного значення офіційного валютного курсу;

9) зовнішні ризики коливання кон’юнктури на ресурси (ціни на нафту, газ і метали більш схильні до зниження, ніж до зростання); все більше накопичується кризовий потенціал економіки США через подвійний дефіцит (держбюджету і платіжного балансу); викликає побоювання не досить чітка монетарна політика Європейського центрального банку і ФРС, а також зростання злиттів і поглинань в Європі на фоні нестабільності фінансів корпоративного сектора в США та Європі.

 

Ризики викривлення економічної інформації

Цей вид ризиків характерний для країн, економіка яких «затиснута» інструментами монетарної і фіскальної політики. До таких країн, на жаль, належить й Україна, несбалансованність економіки якої продовжує викликати дефіцит інноваційних товарів і окремих видів послуг. Саме це викривлення викликає зростання цін на товарних ринках. Таке викривлення в окремих секторах економіки передається загальнонаціональному ринку у вигляді загального зростання цін. Боротьба з цим зростанням тільки монетарними заходами потребує скорочення грошової маси до розміру, який забезпечує зниження рівня інфляції хоча б до 5-10%. Таке скорочення грошової пропозиції обов’язково відбивається на значенні коефіцієнта монетизації. Значення коефіцієнта монетизації української економіки станом на кінець 2006 р. - десь 43%. Економіка в «нормі», коли цей коефіцієнт становить 70% (або хоча б 60%). Він показує, якою кількістю грошей обслуговується економіка, чи є в ній «грошовий голод». Слід визнати, що підтримання низького рівня монетизації в Україні є вимушеним кроком. Довівши в сучасних умовах монетизацію до норми, НБУ спричинив би інфляцію на рівні 60%.

Ризики для України, на відміну від розвинених країн, в цьому випадку виявляються у вигляді викривлення головного (грошового) ринку країни, що веде до викривлення усіх інших ринків. В першу чергу страждають відносні ціни, а їхня структура не може бути замінена нічим за рівнем інформативності для визначення корисності нових товарів та послуг - власне, вектора інноваційного розвитку – тобто того, заради чого ми пішли на ринкову трансформацію економіки.

Важливо пам’ятати, як легко можна потрапити в пастку ілюзій, пов’язану з зовнішньо стабільними макроекономічними показниками. Про що йдеться? Економічна система, виявляється, може демонструвати гарні, не кризові макроекономічні показники (наприклад, інфляції та приросту ВВП) у випадку як і з «зроровою», так і з «хворою» економіками (як в Україні). Однак якщо економіка вражена хворобою кризи, незважаючи на відносно благополучні показники, в обов’язковому порядку будуть викривлені інструменти економічної політики і в першу чергу це виявиться викривленням монетарних інструментів.

Якщо в короткостроковій перспективі (рік-два) не вдасться збільшити монетизацію, це обов’язково спричинить економічну кризу (у середньостроковій перспективі). Остання сама відновить всі порушені пропорції, на жаль, на більш низькому рівні ВВП.

Можна припустити і такий сценарій, коли держава надзусиллями стримає кризу, викликану розбалансованістю економіки, не за рахунок інноваційнних процесів, а затиснувши економіку «лещатами» монетарної політики. В такому випадку з повною впевненістю можна прогнозувати загострення демографічної кризи, якої за цього сценарію не уникнути (вона «піджене» чисельність населення під економічні можливості країни). В останньому випадку виникають і інші ризики (наприклад, соціальної або політичної кризи).

Ризики незавершеності відновлення економіки після кризи 1990-х років

На економіку України все ще продовжують «тиснути» два потужні вектори – «підвищуючий» і «знижуючий». Загальна картина економічної динаміки багато в чому буде залежати від результуючого значення суми цих векторів. Перший, позитивний («бичачий»), спричинений процесом триваючого відновлення втраченого в 1990-ті роки потенціалу, зруйнованого системною кризою. Відновлення цього потенціалу з цілого ряду причин розтяглося на надто довгий період (див. малюнок).

Наші більш ранні дослідження циклічної динаміки економіки в різні епохи доводять, що кризи, подібні до пережитої Україною в 1990-ті роки, зазвичай тривали не більше 10 років, хоч були випадки, коли розтягалися до 12 років. Тобто «наша» криза повинна була б закінчитися приблизно до 2000 р. Під закінченням кризи ми розуміємо не тільки відновлення позитивного приросту ВВП, а також реальне досягнення докризисного рівня ВВП. Для України, це рівень 1990 року.

Україна потрапила в безпрецедентну ситуацію. По-перше, в економічній історії дотепер не було випадку, щоб ВВП країни або групи країн упав більш ніж на 60% у мирний час.

По-друге, навіть без будь-якого статистичного або аналітичного опрацювання легко побачити, що й після закінчення 2006 р. ВВП України все ще не досяг рівня 1990 р. З цього випливає простий висновок, що і в 2007 р. економіка в силу природних процесів самоорганізації буде на підйомі, тобто намагатиметься відновити втрачений раніше потенціал. Це і є той самий «підвищуючий» вектор. Не було б щастя, та нещастя допомогло.

Вступ економіки в кризу

Незалежно від наявності «підвищуючого» вектора, в економіці відбуваються й інші процеси її самоорганізації. В Україні так співпало, що разом із появою перших значень позитивного приросту ВВП розпочався средньостроковий економічний цикл, завершення якого очікується приблизно до 2012 р. Це означає, що за логікою циклічної динаміки, після 2006 р. Україна має почати входження в свою першу природну для ринкових відносин економічну кризу. Такого роду кризи - об’єктивна реальність, їхня поява є свідченням переходу економіки на ринкові відносини. Навпаки, коли природний час кризи надходить, а криза не спостерігається, це примушує звернути увагу як на стан системи, так і на інструменти управління нею. В нашому випадку це може свідчити про посилення адміністративного управління економічними процесами. У випадку повного домінування адміністративних інструментів управління економікою над природними процесами її самоорганізації, негативні наслідки виникають, як вже відзначалося, через ризики викривлення інформації. Економіка втрачає орієнтири правильного (природного) вектора свого розвитку. В такому випадку їх зазвичай підміняють схемами управління науково-технічним прогресом, плануванням фінансових потоків за принципом «від досягнутого» торішнього рівня.

Відверто кажучи, ступінь впливу цього вектора сьогодні важко визначити. Деякі кризові компоненти, як вже зазначалося, затиснуті «лещатами» монетарної і державної політики, хоч прояви кризи, які наближаються, ми спостерігатимемо вже в 2007 р. В загальному підсумку ми очікуємо, що позитивний вектор зростання ВВП все ще залишиться сильним. І ВВП буде позитивним в інтервалі від 8% до 12% в залежності від реалізованої політики та ризиків.

Погіршення демографічної ситуації

Скорочення чисельності населення, як ми вже відзначали, є наслідком скорочення ВВП, а разом з ним і скорочення демоекономічної ніші існування народу. Економіка стала надто слабкою, щоб прогодувати 50 млн. чоловік, тому йде саморегулювання чисельності. Сьогодні Україна втрачає щомісяця до 33 тис. чол. (за рік - третину мільйона): хтось поїхав на еміграцію, знизилася народжуваність, тривалість життя, зросла смертність. В результаті залишилося 46 млн. Якщо процес виходу ВВП на рівень 1990 р. затягнеться ще років на п’ять, Україна може втратити ще порядка 10 млн. чоловік. Варто уваги, що цей чинник є додатковим ризиком скорочення приросту ВВП, тому що з вибуттям населення (особливо на еміграцію), скорочується кількість працівників, які створюють ВВП. Відомо, що кожний відсоток вибулих працівників може викликати скорочення приросту ВВП до двох відсотків.

Подорожчання нерухомості

Ми неодноразово наголошували, що однією із головних причин зростання вартості житла є відсутність в Україні справжніх інноваційнних пріоритетів. Головну причину, яка викликає концентрацію капіталу в такій незвичній формі, український политикум так і не усунув. Хоч в 2007 р. до чисто економічних чинників ціноутворення на ринку житла додаються фіскальні. Ми прогнозували це раніше й усі наші прогнози, на жаль, цілком збулися, як в 2005-м, так і в 2006 р.

Спекулятивний бум на ринку житла є результатом недалекоглядної політики в попередні періоди. Спекулятивний бум повинен бути на фінансовому, інвестиційному, грошовому ринку як результат притягання надприбутками, якими приваблюють інноваційні сектори. Тому що ні в 1990-ті роки, ні на початку XXI ст. ні уряди, ні президенти не зуміли створити інноваційної економіки й інструментів управління системними інноваційними процесами, народу (інвесторам) зараз немає куди вкладати гроші для заощадження і збільшення своїх прибутків. От вони і вкладаються в столичне житло.

Нинішній ринок нерухомості - наочний приклад того, яким прибутковим міг би бути інноваційний сектор. Проте інноваційний сектор ще більш привабливий, тому що на відміну від житла, новозбудована фабрика випускає товар, дає робочі місця, збільшує прибутки в економіці, поширюючи, тим самим, хвилі економічної активності по регіонах. На відміну від реального сектора економіки, житлове будівництво поглинає інвестиційні ресурси й будівельні матеріали, а економічної віддачі не може забезпечити за своєю природою.

У 2007 р. ми очікуємо, що зростання цін на житло нарешті перекинеться на регіони, цього очікували ще в 2006 р. Швидше за все, і в 2007-м не запрацює фондовий ринок, а з цієї причини, за відсутності цивілізованих механізмів міжгалузевого перелива капіталів, варто очікувати продовження прямих рейдерских атак та інших модифікованих їхніх видів.

Ризики завищеного валютного курсу

Індикатором завищеного валютного курсу є стан так званого поточного рахунку платіжного балансу. Як відомо, це - різниця між вартістю експорту й імпорту з урахуванням грошових трансфертів: завищений валютний курс викликає зростання імпорту та зниження експорту, його індикатором є негативне сальдо рахунку поточних операцій; занижений валютний курс викликає зростання експорту і зниження імпорту, індикатор - позитивне сальдо поточного рахунка.

У нас в Україні позитивне сальдо рахунку поточних операцій було до III кварталу 2005 р. Після того, як у квітні 2005 р. НБУ з подачі уряду ревальвував гривню, сальдо IV кв. 2005 р. стало негативним, і сьогодні воно становить мінус $321 млн. (прямий мінус ВВП на цю ж суму). По товарній групі негативне сальдо склало $1,471 мільярда. На цю ж величину Україна одержала зростання зовнішньої торговельної експансії, активізувавши її власними руками. Таке зростання пропозиції товарної маси повинно було придушити інфляцію до рівня 8%. Однак в цих умовах за підсумками 2006 р. Україна одержала інфляцію, що значно перевищує 10%. Тобто в 2007 р. в разі досягнення позитивного зовнішньоторгівельного сальдо зростуть і інфляційні ризики.

Рецепти на рік свині

1. Багато з названих ризиків можуть бути подолані застосуванням нових технологій здійснення інноваційної політики, наприклад, шляхом створення інноваційної системи. З огляду на це, при формуванні пропозицій зі складання проекту Державного бюджету України на 2008 р., необхідно врахувати ряд заходів щодо створення в Україні Національної інноваційної системи.

2. Докорінно змінити монетарну політику зі стратегії викачування прибутків з економіки банківською системою завдяки високим процентним ставкам на стратегію збільшення її потужності шляхом фінансування інноваційного процесу, тим самим посиливши економічну складову в політиці центрального банку.

3. Перейти до активної політики стимулювання розвитку ринку прогнозів.

4. Відмовитися від жорсткої монетарної політики, поступово перейшовши до гнучкої з таргетуванням інфляції. Підвищити ділову активність за рахунок зниження кризового потенціалу економіки шляхом інноваційного розвитку її структури, у тому числі й шляхом підвищення коефіцієнта монетизації.

5. Зупинити викачування і без того дефіцитних фінансів з економіки за рахунок її доларизації, цілком перейшовши на національні гроші.

6. Сприяти створенню відкритого, не монопольного наукового простору, і на цій основі - ринку прогнозів, у тому числі й форсайта. В розвинутих країнах світу фінансування наукових досліджень розподіляється так: 33% - державний науковий сектор, 33% - приватний сектор, 33% - змішане фінансування.

7. Сприяти активізації фондового ринку, інститутів банкротства, міжгалузевого перелива капіталів, розвитку венчурного інвестування.

 

Опубліковано на сайті: 2007-01-30

Коментарі до цієї статті:

Дата: 2007-06-24     Коментарий добавил(а): Вадим

Було б цікаво послухати Вашу думку на зрізі півріччя, що збулося,що не збулося, і що очікуєте на кінець року, які поправки у економічний розвиток країни внесуть поточні політичні події.
Очікуємо Ваших подальших публікацій на сайті.
А стагнація на столичному ринку нерухомості і скорочення числа угод на ньому у декілька раз - безумовно заслуговує на те, щоб Ви присвятили цій темі окремий великий матеріал.
Дякуємо за змістовні і виважені публікації.

Додати новий коментар!

* – Поля обов'язкові для заповнення!

Ваше ім’я *:
Ваша e-mail адреса:
Ваше повідомлення *:
Введіть число *: