Інновація - це історично безповоротна зміна способу виробництва речей.
Й. Шумпетер


М.І. Туган-Барановський

Й.А. Шумпетер

М.Д. Кондратьєв

Галерея видатних вчених

UA RU EN

Обращаем внимание на инновацию, созданную на данном сайте. Внизу главной страницы расположены графики,  которые в on line демонстрируют изменения цен на мировых рынках золота  и нефти, а также экономический календарь публикации в Интернете важных мировых экономических индексов 

 
Публікації

Яременко С.О.

Холостий постріл

Наталія ГУЗЕНКО, Фото Романа ДЕВ’ЯТОВА

Екс-заступник голови Національного банку України Сергій Яременко вважає, що ревальвація для України гірша від девальвації

В інтерв’ю Контрактам радник міністра економіки Сергій Яременко розповів про те, що:
1) за допомогою ревальвації інфляцію не перемогти
2) більшість валют у світі передевальвовані
3) валютний курс в Україні залежить тільки від рішення керівництва НБУ
4) Україна де-факто вступила до СОТ у 2005 році


Ревальвація гривні справді може стати ефективним інструментом боротьби з інфляцією, як вважає Нацбанк?

— Ні. Ревальвація не приводить до стримування інфляції. Здешевлення імпорту в перерахунку на національні грошові знаки майже ніколи не знижує ціну товару на внутрішньому ринку. Ціни взагалі рідко знижуються.

Чому? Адже для купівлі тієї самої кількості доларів знадобиться значно менше гривні...

— А звідки з’являться дешевші долари? Джерело відоме — виручка експортерів. Але з дешевим доларом експортерам стане невигідно виробляти товари. Країну заполонить дешевий імпорт. Це призведе до відмирання неконкурентних виробників і заміни їхньої продукції імпортом. Експортна виручка зменшиться, тоді як імпортерам потрібно буде дедалі більше іноземної валюти для купівлі товарів за кордоном. Як наслідок — у країні спостерігатиметься дефіцит доларів. При цьому експортери спробують якимось чином компенсувати свої збитки (наприклад, підвищуючи ціни на продукцію), а імпортери дедалі більше зароблятимуть на курсовій надбавці. Про яку антиінфляційну дію ревальвації можна говорити? Такий інструмент свого часу використовували деякі країни Заходу. Проте у державній власності цих країн були великі сировинні та енергетичні компанії — джерела валютної виручки. При цьому вони здійснювали скоординовану цінову політику. В українських умовах ревальвація може призвести до цінового хаосу.

Щоб стало остаточно зрозуміло, як зміна курсу впливає на економіку, потрібно довести ситуацію до абсурду. Що відбуватиметься у разі ревальвації курсу долара з 5 UAH/USD до гривні? Зниження виручки експортерів за незмінних цін призведе до згортання виробництва і зменшення валютних надходжень практично до нуля. Водночас дешевший долар спричинить бурхливе зростання імпорту, попит на валюту дедалі зростатиме. Якщо не зупиняти процес ревальвації, то в якійсь критичній точці валютний ринок вибухає, виникає безконтрольна девальвація, за якої будь-які дії Центробанку вже будуть неефективними. Національна валюта дешевшатиме, доки не досягне справедливої для економіки точки. На новій точці сталого курсу імпортні товари стануть дорогими, почнуть працювати національні виробники. Тобто економіка в кінцевому підсумку сама прийде до правильного курсу і стабілізується, щоправда, попередньо пройде етап серйозної кризи і розпаду фінансової системи. Загальний висновок: в інтересах національної економіки курс може рухатися тільки у бік девальвації. Безумовно, безконтрольна девальвація — це теж зло. Однак не слід переоцінювати недоліки девальвації. Нас переслідує стереотип, успадкований ще з часів Радянського Союзу: нам навіяли, що високий і стабільний курс валюти безпосередньо корелює із силою економіки. Однак сильний курс зовсім не свідчить про сильну валюту і сильну країну. Японія, наприклад, живе з курсом 100 єн за долар.

Деякі економісти кажуть, що ревальвація потрібна, оскільки країна виграє від інвестиційного імпорту, тобто ввезення обладнання і нових технологій. Це лукавство або нерозуміння основ економічної теорії. Так, купити нове обладнання можна дешевше, але в довгостроковій перспективі імпорт уже й не знадобиться — експортна продукція не зможе конкурувати із закордонними товарами через ревальвовану нацвалюту. Багато галузей стануть просто непотрібними. У результаті країна перетворюється на сировинний придаток, та й то якщо має цінні сировинні запаси.

Тобто, на вашу думку, девальвація — це абсолютне благо для економіки?

— Принаймні це розуміння владою, що за інших рівних умов вона не погіршує конкуренцію своєї економіки на світовому ринку. Загалом усі держави утримують свої національні валюти трохи передевальвованими. Це в інтересах країни — прибуток одержують експортери за рахунок імпортерів. Наприклад, американська валюта передевальвована до євро, китайський юань — до долара тощо. Але ж Китай тільки під загрозою торговельних санкцій погодився на символічне зміцнення своєї валюти, при тому що він має колосальні валютні резерви, а темпи зростання ВВП випереджають розвиток економік більшості країн світу.

Наш торговельний баланс уже зараз свідчить про те, що ми живемо невідповідно до свого достатку. Грубо кажучи, вивозимо на 50 млрд грн, а купуємо на 60 млрд грн. Торік ми спостерігали приплив великого іноземного капіталу в країну. Багато економістів і політиків вирішили, що цих грошей цілком вистачає, щоб перекрити дефіцит торговельного балансу, і тепер ми щороку отримуватимемо величезні суми з-за кордону. Але вони не врахували, що більша частина західних коштів пішли у нелегальний земельний ринок. До виробництва, як багато хто розраховував, гроші не дійшли. Це були гарячі, спекулятивні кошти — сьогодні вони надходять у країну, а завтра інвестори фіксують прибутки і забирають капітал із країни. Розраховувати на постійний приплив такого капіталу явно не слід.

Друге — якщо політики надто довго і багато говорять про ревальвацію, то в країну неминуче приходять гарячі гроші. Інвестори увійшли в Україну з одним курсом (саме коли чиновники заговорили про ревальвацію), а вийшли з іншим, отримавши істотний прибуток за рахунок курсової різниці. Тільки для деяких країн такі операції є джерелом інвестицій, способом розширення профіциту платіжного балансу. А для України — потрясіння й одноразовий відплив великого капіталу. Щоб таких маніпуляцій з боку інвесторів не було, потрібно постійно підтримувати тренд на девальвацію. Загалом країна це й робила у 2001-2004 роках — хоч по копійці, але щороку знижувала вартість гривні. Інвестори знали, що курсової премії в цій країні не отримаєш, і приходили до нас, тільки коли збиралися реально працювати тут.

Постійна девальвація не сприятиме тотальній доларизації економіки? Населення просто перестане довіряти нацвалюті й переведе всі розрахунки в долари...

— Я не говорив про необхідність девальвації. Вона не потрібна за нинішнього слабкого долара, я кажу про шкоду ревальвації. Підтримуючи номінальний курс нацвалюти на незмінному рівні, ми не перешкоджаємо імпорту інфляції, тобто світова інфляція діє на нас із тією самою силою, що й на інші країни. Однак із цим якось можна впоратися. Ревальвація ж призводить до руйнування фінансової системи, зниження конкуренції економіки, зростання дефіциту торговельного балансу, фінансових збитків компаній і населення. Ревальвація — не одномоментний інструмент, ним не можна вирішувати короткострокові завдання. Важливо побудувати логічну монетарну політику країни, щоб потім не гасити в ручному режимі критичні точки.

Багато українських економістів пророкують, що наступним кроком НБУ буде введення режиму змінного курсу гривні. Фіксований курс Україні вже не потрібен?

— До відмови США від золотого стандарту підтримка стабільного курсу нацвалюти ставилася багатьма країнами світу понад усе і вважалася вищим пілотажем. Тоді економісти гадали: що стабільніший курс, то кращий антиінфляційний бар’єр (тобто інфляція не імпортувалася з-за кордону) і то стабільніші ціни. Коли США відмовилися від стандарту і запропонували світу рівнятися на свою валюту, політики багатьох розвинених держав заговорили про змінний курс, про те, як добре він захищає від зовнішніх шоків. Нікому не хотілося бути прив’язаними до американської економіки.

Загалом курсова політика залежить від етапу розвитку країни, структури економіки, її залучення до міжнародного розподілу праці та багатьох інших чинників. Я твердо переконаний, що режим валютного курсу може змінюватися тільки поступово залежно від ступеня розвитку ринкових механізмів та інституцій у країні. Що сильніша економіка, має розвинені ринкові інституції, то більше шансів виграти від плаваючої валюти.

Говорити про змінний курс в українських умовах — авантюра, що може закінчитися необхідністю введення найпримітивніших методів регулювання валютного ринку, тому що настане колапс. І зараз методи, які ми застосовуємо, зокрема ревальвація гривні, наближають нас до цієї межі. В Україні вкрай несприятлива макроекономічна ситуація. Країна вступила до СОТ, по суті, стала цілком відкритою перед зовнішніми торговельними потоками. В Україні спостерігається фінансова дестабілізація, спричинена жорсткою монетарною політикою Нацбанку. Плюс до цього ревальвація нацвалюти. Тобто, будучи неконкурентною стосовно зовнішнього світу вже за двома чинниками: СОТ і дефіцит ліквідності, національна економіка ослаблена міцною гривнею. Але ж 2005 рік уже показав нам можливі результати ревальвації в умовах сповільнення економіки. Уже тоді ми фактично вступили до СОТ, знизивши ввізне мито на багато товарів. Тільки тоді в нас торговельний баланс був плюс 3 млрд грн, а зараз — мінус 10 млрд грн. І вже жодними механізмами імпорт із країни не викинути.

Нинішня ситуація відрізняється від 2005 року тим, що зовнішній фінансовий ринок закритий через кризу. Взагалі ж НБУ не повинен був позбавляти банки і компанії коштів, він мав рефінансувати нашу банківську систему приблизно на таку саму суму, яку корпоративний сектор позичив торік за кордоном.

Не забагато грошей було б на ринку після такої емісії?

— Питання про кількість грошей в економіці, особливо в умовах зростання цін, — це тема окремої розмови. Але в будь-якому разі проблема не вирішується за допомогою зашморгу. Жорстка монетарна політика, а тим більше проведена в таких крайніх формах, як це робив Нацбанк протягом останніх місяців, неминуче призведе до спаду економіки і, як наслідок, до фіскальних проблем та неможливості виконання соціальних програм. Тому треба бути дуже обережними у визначенні пріоритетів та інструментів.

Нацбанк мотивував ревальвацію тим, що в останні місяці курс долара на міжбанківському і готівковому ринку був набагато нижчим від офіційного. НБУ правильно зробив, що зрівняв курси?

— По-перше, ситуація на міжбанку штучно створена суперечливими і непослідовними діями Нацбанку та Мінфіну. Тобто, штучно створивши грошовий голод, НБУ пішов з ринку на тривалий період. У підсумку за окремими угодами гривня була доведена до позамежно високих цін. НБУ не мав права допускати такого розриву між офіційним курсом і курсом на міжбанку.

Та й взагалі... Це лукавство — заявляти, що міжбанківський курс є ринковим. У нас немає валютного ринку, отже, немає і ринкового курсу. Є механізм із продажу та купівлі валют експортерами й імпортерами. Відхід ключового гравця цього ринку — НБУ — дезорганізує міжбанк. Про ринок ми можемо говорити лише тоді, коли в ньому беруть участь гравці, зацікавлені в утриманні наявних значень курсу. За кордоном це інвестфонди і банки, що керують мільярдами.

Як ревальвація вплине на курс валют на міжбанку?

— Механізм курсоутворення базується тільки на кваліфікації і здоровому глузді керівництва НБУ, який відповідно до чинного законодавства зобов’язаний забезпечувати стабільність національної валюти. Не розуміючи обгрунтованості нинішніх дій, ніхто з економістів не дасть реальної оцінки можливих коливань курсу в майбутньому. І я також.

Деякі експерти прогнозують девальвацію гривні...

— Певною мірою все залежить від рішення Нацбанку. Утім, якщо курс на ревальвацію буде продовжено, ми ризикуємо наблизитися до тієї точки, коли почнеться неконтрольований процес девальвації.

Чому рада НБУ так різко відреагувала на рішення правління про ревальвацію?

— Я радий, що в економічній спільноті з’явилися люди, які вже не сприймають будь-які дії монетарної влади на віру.

Цілком логічно, адже деякі члени ради НБУ — великі експортери, яким невигідна ревальвація...

— Вона невигідна всій економіці, а експортна виручка є джерелом існування внутрішнього виробника. І мені незрозуміло, чому позицію ради НБУ пов’язують тільки з експортерами, якщо вона одностайно засудила дії НБУ.

Кабмін теж засудив різку ревальвацію. Утім, ви часто називаєте ревальвацію політикою міністра фінансів Віктора Пинзеника. Чому?

— Документів, які підтверджують, що Пинзеник не проводить політику ревальвації, ми не знайдемо, як і тих, що підтверджують зворотне. Повторна ревальвація збіглася з поверненням Пинзеника у крісло міністра фінансів. Робіть висновки.

 Як ви вважаєте, НБУ повинен переглянути напрями монетарної політики?

— Так. Передусім у частині, що стосується облікової ставки та механізмів рефінансування банківської системи. Особливу увагу потрібно приділити контролю над активними операціями комерційних банків, простіше кажучи, над кредитуванням фізосіб і компаній. Торік банки видали населенню величезну суму кредитів. На це потрібно реагувати — споживкредитування є додатковим чинником зростання цін в Україні. Однак нинішні кроки НБУ в цьому напрямку суперечливі, неефективні й зводяться до обмеження доступу банків до позик за кордоном. Але ж така політика є небезпечною для банківської системи в умовах низької ліквідності.

У які валюти ви порекомендуєте вкладати гроші?

— Думаю, буде логічним поділити вкладення на три частини: гривня, долар, євро. Усе в однаковій пропорції.

kontrakty

 

 

Опубліковано на сайті: 2008-06-09

Коментарі до цієї статті:

Дата: 2012-12-29     Коментарий добавил(а): Бакыт Аккеизов

Сергей Александрович! Пишет Вам инженер из Киргизии. Не подскажите ли Вы мне, возможна ли ревальвация нашей национальной валюты с учетом того , что экономика Кыргызской Республики сравнительно мала при численности 5,5 млн человек из которых порядка 700 тысяч мигранты. По мне думается, что при правильной постановке вопроса экономика должна пойти курсом револьвации национальной валюты. С большим уважением инженер Бакыт Байтурович Аккеизов.

Дата: 2008-12-01     Коментарий добавил(а): лю

Сергію Олксандровичу! З ювілеєм! Так тримати1

Дата: 2008-11-10     Коментарий добавил(а): В.И.

Жаль что вас не слышат, а вернее не хотят слышать те, от кого в первую очередь зависит валютная политика нашего государства. Обидно.

Дата: 2008-09-26     Коментарий добавил(а): Ігор

все підтримую.
об*ективізм та професійна підготовка - на досить високому рівні і відповідає сьогоденню.
Одне корегування- експортери. Статки експортерів а відповідно і Держави грунтуються на рівні цін на сировину та напівпродукти , що експортуються.
Згідно ціноутворення, ціна на сировину має бути внутрішньою , не світовою та торгівля за межи України - невигідна. Створення мотивів для власне переробки в середині країни а потім продаж готового товару - кращий хід , що треба змотивувати.
Відсталість сировнного Продавця - він не використовує повноцінно формулу Ц товару ( Ціна товару).

Останне. Як людина з здоровим розумінням досі у радниках міністра економіки. Або, чому його не чує міністр.
Що стосується НБУ. Фах людей відповідальних за курс, інфляцію, ... -низький.
Курс валют , до яких гривня не відноситься , дуже серьозна річь.
Фінансова модель в Україні - транзитна і спекулятивна в чистому вигляді.
Заміна - негайна. Створення іншої , замість державної - приватної економічної моделі - негайно.
Пан Яременко - прошу Вас зверніться до програми = Свобода = на Інтері, д оСвободи Савіка Шустера,- зібрати на ціх програмах профі з економіки та доповісти суспільству про стан економіки, необхідність чітко вигосивши по пунктам змін та переспективи. На мові зрозумілй для загалу.
Політиків не може бути не за яких обставин.
Відверта розмова міх тими чи іншими фахівцями.
E-mail:gi-aa@ukr.net
З повагою, Гопченко Ігор

Дата: 2008-06-20     Коментарий добавил(а): Лю


Резюме попереднє на іншу статтю, чомусь опинилось в "Холостому пострілі", якраз остання відповідь у цій статті мене не тішить!

Дата: 2008-06-20     Коментарий добавил(а): Лю

лю 2008.06.20 10:58
Резюме попереднє на іншу статтю, чомусь опинилось в "Холостому пострілі", якраз остання відповідь у цій статті мене не тішить!

Дата: 2008-06-20     Коментарий добавил(а): лю

Резуме попереднє на іншу статтю, чомусь опинилось в "Холостому пострілі", якраз остання відповідь у цій статті мене не тішить!

Дата: 2008-06-20     Коментарий добавил(а): Лю

Сергей Александрович! Ты становишься молодцом, в етой статье намекаешь на правду (последний вопрос).
"Холостий постріл" - не очень...!

Будьте здоровы и счастливы! Следим за вашими умными суждениями уже много лет.

В общем, МОЛОДЕЦ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Додати новий коментар!

* – Поля обов'язкові для заповнення!

Ваше ім’я *:
Ваша e-mail адреса:
Ваше повідомлення *:
Введіть число *: