Інформаційний вісник програми (СКАП) 3.03.07

Міжнародного фонду “Відродження” 

1.Проект перекладів 2

1.1. Відбувся семінар "Лабораторії наукового перекладу" — "Термінологія німецького трансценденталізму" 2

1.2. Григорій Кочур і український переклад 2

1.3. Нова книжка з політології 2

1.4. 37 перекладів, виданих за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", відзначили на Книзі року-2006 3

2. Доступ РґРѕ знань: відкритий доступ, збалансовані права інтелектуальної власності, вільне (відкрите)  програмне забезпечення 5

2.1.            Презентація ліцензій відкритого контенту Creative Commons: вівторок, 13 березня 2007-РіРѕ СЂРѕРєСѓ 10.00 - 12.00, , Міжнародний фонд "Відродження" 5

2.2. 15 лютого відбулися дві одночасні акції, присвячені відкритому доступу 6

2.3. Нотатки з конференції Європейської Комісії “Наукове видавництво у європейських наукових дослідженнях: Доступ, Поширення і Збереження у цифрову добу”, Брюссель, 15-16 лютого 2007 року 6

2.4. Дослідження про новий документ ВОІВ 10

2.5. Вплив завантаження музики (даунлодів) на продажі музичних творів дорівнює нулю 11

2.6. Нові статті 11

2.7. Генеральний Директор ВОІВ додавав до свого справжнього віку 9 років 11

2.8. Вільне програмне забезпечення уможливлює ефективнішу передачу технологій 11

3.          Книжковий СЂРёРЅРѕРє 12

Результати Другої хвилі Дослідження ринку книжок в Україні — покупці книжок в Україні (зима 2007) 12

4. Р С–Р·РЅРµ 14

4.1. Вперше у Києві виставка сучасної білоруської скульптури та живопису з Мінська (Білорусь) 14

4.2. Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс бібліотечних інтернет-сайтів 15

4.3. Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс бібліотечних ідей 16

1.Проект перекладів

1.1. Відбувся семінар "Лабораторії наукового перекладу" — "Термінологія німецького трансценденталізму"

24 лютого 2007 року у приміщенні Міжнародного фонду "Відродження" відбувся семінар "Лабораторії наукового перекладу" —"Термінологія німецького трансценденталізму".

Учасники семінару обговорили більш, ніж 50 термінів німецького трансценденталізму та у жвавій дискусії відшукали адекватний та найвдаліший переклад кожного поняття із німецької на українську мову.

Доповідачі:

Олексій Вєдров, студент університету "Києво-Могилянська академія"

Іван Іващенко, студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Експерти Галузевої ради:

Андрій Богачов, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Віталій Терлецький, старший науковий співробітник науково-дослідного інституту українознавства

Експерт Мовознавчої ради:

Ольга Кочерга, кандидат фізико-математичних наук, керівник фізико-математично-астрономічного термінологічного семінару, професійний укладач словників, термінознавець)

Мета семінарів "Лабораторії наукового перекладу" — уніфікувати термінологічний апарат української наукової мови.

Координатор проекту: Вахтанг Кебуладзе

Лабораторія наукового перекладу: http://pereklad.kiev.ua/ua/

Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Ґете-Інституту в Києві.

1.2. Григорій Кочур і український переклад

Проект "Лабораторія наукового перекладу" починає публікацію частини матеріалів, присвячених творчості видатного українського перекладача Григорія Кочура.

Ці тексти є доповідями, які прозвучали на міжнародній науково-практичній конференції "Григорій Кочур і український переклад", що її було проведено 27-29 жовтня 2003 року за ініціативи Літературного музею Григорія Кочура.

Тексти увійшли до друкованої збірки Григорій Кочур і український переклад: Матеріали міжнар. нак.-практ. конф., К.; Ірпінь, 27-29 жовт. 2003 р. / Редкол.: О.Чередниченко (голова) та ін. — К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. — 280 с.: портр.

Публікація матеріалів є частковою і відбувається з дозволу Літературного музею Григорія Кочура і особисто Марії Леонідівни Кочур, ВТФ "Перун", а також Міжнародного фонду "Відродження", який підтримав видання друкованої збірки.

Матеріали з першого розділу збірки "Особистість і творча діяльність Григорія Кочура". У матеріалах ви знайдете тексти Івана Дзюби, Олександра Пономарева, Вадима Скуратівського, Максима Стріхи та інших авторів: http://pereklad.kiev.ua/ua/news/Kochur

1.3. Нова книжка з політології

За підтримки “Проекту перекладів" МФВ у київському видавництві “Києво-Могилянська академія” вийшла друком книжка Менкура Олсена “Влада і процвітання. Подолання комуністичних і капіталістичних диктатур” у перекладі з англійської мови Андрія Іщенка.

У своїй останній книжці “Влада і процвітання” один із найбільш впливових і оригінальних економістів та політологів сучасності, професор Мерілендського університету Менкур Олсен аналізує гострі проблеми бідності й нерівності у доходах у різних країнах світу. Спираючись на власну теорію колективної дії та взаємодії держави й економіки, автор аналізує різні типи державного правління, зокрема автократію і демократію, та їх вплив на економічну діяльність і зростання економіки. Доводиться думка, що тільки демократичний державний устрій та беззастережна повага до індивідуальних економічних прав є запорукою світового “багатства народів”. Значну увагу у книжці приділено проблемам перехідних країн та перехідних економік. Автор пропонує справді новаторський погляд на економічний і політологічний устрій суспільств радянського типу, пояснюючи результати перехідного періоду наступністю між комуністичними і посткомуністичними режимами.

Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”: phouse@ukma.kiev.ua

www.publish-ukma.kiev.ua/ua

1.4. 37 перекладів, виданих за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", відзначили на Книзі року-2006

24 лютого відбулась урочиста церемонія нагородження цьогорічних переможців Книги року.

Кращих із найкращих обирали відповідно до 19 номінацій:

“Софія”

1.     Зарубіжна гуманітаристика;

2.     Вітчизняна гуманітаристика;

“Обрії”

1.     Науково-популярна література;

2.     Спеціальна література;

3.     Енциклопедичні та РґРѕРІС–РґРєРѕРІС– видання;

“Минувшина”

1.     Давня історія (РґРѕ РҐVIII СЃС‚.).;

2.     Історія ХІХ - початок першої чверті РҐРҐ СЃС‚.;

3.     Підрадянський період - РґРѕСЃСЊРѕРіРѕРґРЅС–;

“Дитяче свято”:

1.     Книжки для малечі; 

2.     Пізнавальна література;

3.     РўРІРѕСЂРё для молодших школярів та підлітків

“Красне письменство”

1.     Сучасна українська РїСЂРѕР·Р° / есеїстка / драматургія;

2.     Сучасна зарубіжна РїСЂРѕР·Р° / есеїстка / драматургія;

3.     Сучасна поезія / афористика;

“Хрестоматія”:

1.     Українська та зарубіжна художня класика;

2.     Літературознавство / біографії / мемуари;

3.     Критика та літературна публіцистика;

“Візитівка”

1.     Мистецтво;

2.     Краєзнавча С– туристична література;

Серед відзначених книжок із високими рейтингами – 37 перекладів, виданих за підтримки МФВ:

“Софія”: Зарубіжна гуманітаристика

Гантінґтон С. Протистояння цивілізацій: та зміна світового порядку. — Л.: Кальварія, 2006. (2 місце)

Горкгаймер Макс. Критика інструментального розуму. — К.: ППС-2002, 2006 (5 місце)

Габермас Ю. Залучення іншого: Студії з політичної теорії. — Л.: Астролябія, 2006 (8 місце)

Зонтаґ Сьюзен. Проти інтерпретації та інші есе. — Л.: Кальварія, 2006. (9 місце)

Бжезінський З. Вибір: світове панування чи світове лідерство. — К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006 (10 місце)

Співак Ґаятрі Чакраворті. В інших світах. Есеї з питань культурної політики. — К.: Всесвіт, 2006. (11 місце)

Козеллек Райнгарт. Часові пласти. Дослідження з теорії історії. Зі статтею Ганса-Ґеорга Ґадамера. — К.: Дух і літера, 2006 (12 місце)

Кастельс Мануель, Хіманен Пекка. Інформаційне суспільство та державу добробуту: Фінська модель. — К.: Ваклер, 2006. (13 місце)

Балібар Етьєн. Ми, громадяни Європи? Кордони, держава, народ. — К.: Курс, 2006 (14 місце)

Арон Р. Опій інтелектуалів. — К.: Юніверс, 2006.(15 місце)

Сміт Ентоні. Нації та націоналізм у глобальну епоху. — К.: Ніка-Центр, 2006 (18 місце)

Генрих Д. Свідоме життя. Дослідження співвідношення суб'єктивності та метафізики. — К.: Курс, 2006 (19 місце)

Ейкельман Дейл Ф. Близький Схід та Центральна Азія: Антропологічний підхід. — К.: Стилос, Центр близькосхідних досліджень Інституту сходознавства ім.А.Кримського НАН України, 2005. (21 місце)

Слова чоловіків (1790-1793)/ Кондорсе, Прюдом, Ґійомар…; упорядниця Е. Бадентер. – К.: Альтерпрес. 2006. (22 місце)

Тодд Емманюель. Після імперії. Есе про загнивання американської системи. — Л.: Кальварія, 2006. (23 місце)

Брюбейкер Роджерз. Переобрамлений націоналізм. Статус нації та національне питання у новій Європі — Л.: Кальварія, 2006 (25 місце)

Дарендорф Ральф. У пошуках нового устрою: Лекції на тему політики свободи у ХХІ столітті. — К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2006. (27 місце)

Бітем Дейвід. Визначення і вимірювання демократії. — К.: Літопис, 2005.(28 місце)

Розанвалон П'єр. Утопічний капіталізм. Історія ідеї ринку. — К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська Академія", 2006. (29 місце)

“Обрії”: Спеціальна література

Вайдахер Ф. Загальна музеологія. — Л.: Літопис, 2005. (2 місце)

Дайнен Десмонд. Дедалі міцніший союз: Курс європейської інтеграції. — К.: "К.І.С.", 2006.(5 місце)

Персонc Вейн. Публічна політика. Вступ до теорії й практики аналізу політики. — К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська Академія", 2006. (7 місце)

Сміт Карен. Європейський Союз: Творення зовнішньої політики на прикладі Східної Європи. — Х.: Тарбут Лаам, 2006. (13 місце)

Брудні оборудки: учасники, ресурси та механізми політичної корупції. / Донатела дела Порта, Альберто Ванучі. — К.: К.І.С., 2006. (15 місце)

Веріан Гел Р. Мікроекономіка: проміжний рівень. Сучасний підхід. — К.: Лібра, 2006 (23 місце)

Державні фінанси в розвиткових і перехідних країнах. — К.: К.І.С., 2006. (24 місце)

Клітґард Роберт. Приборкання корупції. — Х.: Тарбут Лаам, 2006. (32 місце)

Нова економіка: Форми вияву, причини і наслідки. /за редакції Хеннінґа Клодта та ін. — К.: Таксон, 2006. (41 місце)

“Минувшина”

Давня історія (до ХVIII ст.):

Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. — К.: Дух і літера. (18 місце)

Історія ХІХ - початок першої чверті ХХ ст.

Лоутон Ланселот. Українське питання. — К.: Спадщина, 2006 (9 місце)

Підрадянський період – досьогодні

Епплбом Енн. Історія ГУЛАГу. — Рљ.:  Видавничий РґС–Рј "Києво-Могилянська Академія", 2006. (2 місце)

Кені Педрик. Карнавал революції. Центральна Європа 1989 року. — К.: Критика, 2006 (7 місце)

“Дитяче свято”:

Пізнавальна література

Піпер Ніколаус. Історія бізнесу. Світова історія економіки РІС–Рґ неоліту РґРѕ глобалізації для школярів та студентів.  — Рљ.: РљР†.РЎ., 2006. (20 місце)

Твори для молодших школярів та підлітків

Стронґ Джеремі. Мій тато і зелений алігатор. — Л.: Видавництво Старого Лева, 2006. (14 місце)

Пройслер Отфрід. Крабат. — Л.: Кальварія, 2006 (18 місце)

“Хрестоматія”: Літературознавство / біографії / мемуари;

Шкандрій Мирослав. Модерністи, марксисти і нація. Українська літературна дискусія 1920-х років. — К.: Ніка-Центр, 2006. (17 місце)

“Красне письменство”: Сучасна зарубіжна проза / есеїстка / драматургія

Бруссіґ Томас. Як хлопці стають чоловіками або Чому футбол. — Л.: Кальварія, 2006. (14 місце)

(http://www.bookukrbest.kiev.ua/base.shtm?y=2k6&level=vic)

 2. Доступ РґРѕ знань: відкритий доступ, збалансовані права інтелектуальної власності, вільне (відкрите)  програмне забезпечення

2.1.  Презентація ліцензій відкритого контенту Creative Commons: вівторок, 13 березня 2007-РіРѕ СЂРѕРєСѓ 10.00 - 12.00, , Міжнародний фонд "Відродження"

21 березня 2007 року відбудуться парламентські слухання на тему: "Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування". Ми хочемо показати нові підходи до авторського права і один з них — це ліцензії "відкритого контенту" Creative Commons.

Запрошуємо РЅР° СЂРѕР·РјРѕРІСѓ РїСЂРѕ практику використання ліцензій Creative Commons Сѓ Польщі Р· Алєком Тарковскі, Creative Commons Polska, Р° також РїСЂРѕ українські перспективи та РґРѕСЃРІС–Рґ Македонії Р· українськими та македонськими координаторами Creative Commons. Зустріч відбудеться Сѓ вівторок, 13 березня 2006-РіРѕ СЂРѕРєСѓ Р· 10.00 РґРѕ 12.00 Сѓ Міжнародному фонді "Відродження" (РІСѓР». Артема, 46). 

Коротка довідка про Ліцензії Creative Commons:

Зараз більш РЅС–Р¶ 140 мільйонів веб-сайтів використовують Ліцензії Creative Commons. Це найвідоміші С– найбільш вживані ліцензії відкритого контенту. 

Ліцензії Creative Commons допомагають розширити спектр творчих робіт, особливо в онлайнову доступі. Інтернет пропонує нові можливості для поширення, використання та обробки креативного контенту. Більшість такого контенту захищена авторським правом. Авторське право — це набір ексклюзивних прав автора на відтворення, переклад, публічне виконання, запис, тощо. А традиційна концепція авторського права — "всі права застережені". Creative Commons пропонують простий шлях для авторів і митців самим обрати спосіб та умови публікації твору, а для користувачів — чіткі умови використання творчих робіт.

Ліцензії Creative Commons покривають широкий спектр творчих робіт — аудіо (музика, звуки, промови), зображення (фотографії, ілюстрації, дизайн), відео (фільми, анімація), тексти (статті, книжки, веб-сайти, блоги, есеї, навчальні матеріали, презентації).

Creative Commons пропонують РЅР° СЂРѕР·СЃСѓРґ авторів набір ліцензійних можливостей залежно РІС–Рґ бажаного СЂС–РІРЅСЏ захисту та СЃРІРѕР±РѕРґ. Р’С–Рґ "деякі права застережені" РґРѕ суспільного надбання — "жодні права РЅРµ застережні". 

Громадське радіо Нідерландів використовує ці ліцензії для трансляції музичних творів, Корі Доктороу — для видання своїх романів. Детальніше про це у статті Creative Commons: АВТОРСЬКІ ПРАВА — ГНУЧКІ ТА КРЕАТ�ВНІ: http://www.zn.kiev.ua/nn/show/624/55155/

Creative Commons Polska http://creativecommons.pl/

Creative Commons http://creativecommons.org/

Science Commons http://sciencecommons.org/

iCommons: http://icommons.org/

Freedom fighter with a guilty conscience. Lawrence Lessig explains his mission to limit the cultural damage caused by copyright law http://technology.guardian.co.uk/weekly/story/0,,1792117,00.html

Unbounded Freedom. A guide to Creative Commons thinking for cultural organisations

http://www.counterpoint-online.org/cgi-bin/item.cgi?id=618

Esther Hoorn, Creative Commons Licences for cultural heritage institutions: A Dutch perspective, IVIR, September 2006 (73 pp. PDF): http://www.ivir.nl/creativecommons/CC_for_cultural_heritage_institutions.pdf

Просимо повідомити про Вашу участь Ірині Кучмі (kuchma@irf.kiev.ua); (044) 461-9500 (тел.), (044) 486-0166 (факс).

2.2. 15 лютого відбулися дві одночасні акції, присвячені відкритому доступу

Р’ Європі – конференція Європейської РљРѕРјС–СЃС–С—: 

http://ec.europa.eu/research/science-society/page_en.cfm?id=3459
У США – Акція за вільний доступ платників податку: http://www.taxpayeraccess.org/media/Release07-0201.html

2.3. Нотатки з конференції Європейської Комісії “Наукове видавництво у європейських наукових дослідженнях: Доступ, Поширення і Збереження у цифрову добу”, Брюссель, 15-16 лютого 2007 року

Розвиток соціального вебу, СЏРє називають нинішню версію вебу 2.0., вільного (відкритого) програмного забезпечення С– блогів Р·РјС–РЅРёРІ СЃРїРѕСЃС–Р± поширення наукових знань, СЏРєС– тепер циркулюють Сѓ відкритому доступі. Цією тезою Янез Поточнік (Janez Potočnik), комісар ЄС Р· науки С– досліджень, РІС–РґРєСЂРёРІ конференцію Європейської РљРѕРјС–СЃС–С— “Наукове видавництво Сѓ європейських наукових дослідженнях: Доступ, Поширення С– Збереження Сѓ цифрову добу”, СЏРєР° відбулася Сѓ Брюсселі, 15-16 лютого 2007 СЂРѕРєСѓ.

Відкритий доступ — це безкоштовний доступ читачів до якісної наукової літератури у публічному інтернеті з правом читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати, посилатися на повнотекстові статті, індексувати, тощо, тобто використовувати з будь-якою законною метою без фінансових, юридичних чи технічних перешкод (визначення Будапештської Ініціативи Відкритого Доступу).

Вже існує три документи ЄС про відкритий доступ до результатів наукових досліджень: два минулорічні – Звіт про обов’язковий відкритий доступ до досліджень, які фінансуються державним коштом, і звіт Наукової ради ЄС про обов’язкову публікацію результатів наукових досліджень у репозитаріях відкритого доступу; та ухвалений 14 лютого 2007-го року звіт ЄС “Комунікація до Європейського парламенту, Ради Європи та Європейського економічного і соціального комітет у “Про наукову інформацію у цифрову добу: Доступ, Поширення і Збереження” http://ec.europa.eu/information_society/activities/digital_libraries/doc/scientific_information/communication_en.pdf .

Цей документ пропонує використовувати кошти європейських дослідницьких проектів на видання результатів досліджень у відкритому доступі та використовувати фінансування ЄС на створення репозитарїів відкритого доступу.

Наступний доповідач – Ралф Шимер (Ralf Schimmer) – директор цифрової бібліотеки Товариства Макса Планка (аналогу нашої Академії наук Сѓ Німеччині) – СЂРѕР·РїРѕРІС–РІ РїСЂРѕ практику втілення проектів відкритого доступу, СЏРєС– реалізуються Сѓ кожній царині знань С– кожному типі публікацій (журнали відкритого доступу С– репозитарії відкритого доступу). Найважливіші досягнення – Інститут Макса Планка СЂРѕР·СЂРѕР±РёРІ політики відкритого доступу для наукових організацій РІСЃС–С… СЂС–РІРЅС–РІ (РІС–Рґ наукових фондів РґРѕ науково-освітніх організацій) та повністю Р·РјС–РЅРёРІ схему фінансування С– РґРѕСЃСЏРіРЅСѓРІ уніфікації С– консолідації бюджету, РїСЂРёСЂРѕРґРЅРѕ змістивши тягар фінансування Р· читачів РЅР° наукові організації.  Р† такий Р·СЃСѓРІ одностайно підтримали німецькі науковці. Зараз близько 30% німецьких наукових досліджень існують Сѓ відкритому доступі, С– РґРѕ кінця 2008-РіРѕ СЂРѕРєСѓ планується досягти відкритого доступу РґРѕ 80% СѓСЃС–С… наукових досліджень.

Політику публічного доступу до результатів наукових досліджень, які фінансує Національний інститут здоровя (NIH, США) презентував Джері Шіхан (Jerry Sceehan), заступник директора з розвитку політик. Він презентував цифровий архів Національної медичної бібліотеки – депозитарій PubMed Central (http://www.pubmedcentral.nih.gov/). У ньому за бажанням авторів публікуються всі електронні версії рецензованих статей, які схвалені до публікацій у наукових журналах (від миттєвої публікації до ембарго не довше 12 місяців). Депозитарій створили з метою збереження результатів наукових досліджень та безкоштовного доступу пацієнтів, їхніх родин, громадських організацій, науковців, студентів, освітян до найновіших медичних досліджень. Його не можна назвати депозитарієм відкритого доступу, оскільки у ньому зберігається копірайт видавців і безкоштовний доступ не завжди настає миттєво після публікації статті. Хоча аналіз статистики прохань про ембарго показав, що 69% науковців взагалі не просили періоду ембарго, 9% попросили від 0 до 9 місяців ембарго, і, лише 22% попросили про 12-місячне ембарго.

Звіт Робочої групи NIH про Публічний доступ до наукових результатів показав, що політика NIH щодо публічного доступу до результатів наукових досліджень не досягне своєї мети доти, доки прохання про публічний доступ не набуде статуси вимогу і час ембарго не зменшиться до 6 місяців.

Британська політика забезпечення публічного доступу до наукових досліджень у британському науковому фонді Wellcome Trust ще чіткіша – більшість наукових фондів вимагають обов’язкового безкоштовного доступу до фінансованих досліджень та період ембарго не може бути довшим від 6 місяців. Її презентував Роберт Кайлі – голова е-стратегії Wellcome Trust. Мета діяльності – максимальний доступ, інтеграція наукових досліджень (крос посилання, обмін мета даними, цитування, тощо) і оцінка досліджень – адже якщо немає інформації про використання досліджень як можна бути впевненими, що ці дослідження комусь потрібні? Wellcome Trust фінансує публікацію всіх результатів наукових досліджень у відкритому доступі і витрачає на це лише 1% від загального наукового бюджету.

Наукові дослідження, інновації і тренінги – складова економічного розвитку (Лісабонська стратегія). З посилання на неї розпочала свій виступ Марія Кристина Педічіо (Maria Cristina Pediccihio) – професорка університету Трієсту. Інший документ, на який посилалася дослідниця, – Європейська наукова хартія (The European Charter for researchers), яка зобов’язує осіб, які називають себе науковцями, бути професіоналами, працювати в умовах забезпечення рівності можливостей, бути мобільними (брати участь у міжрегіональних і міждисциплінарних проектах), забезпечувати поширення результатів своїх досліджень, приватну-публічну взаємодію та поважати права інтелектуальної власності. І відкритий доступ – один із найоптимальних шляхів забезпечення поширення результатів наукових досліджень.

Одним з лідерів руху відкритого доступу у наукових дослідженнях є CERN – Європейська організація досліджень ядерної фізики. Її директор – Роберт Аймар (Robert Aymar) – нагадав, що саме у CERN винайшли веб, отже, природно, що ця організація є одним із лідерів руху відкритого доступу. Він запропонував рольову модель наукових досліджень: наукові організації повинні фінансувати не лише самі дослідження, а і поширення їх результатів у відкритому доступі; науковці повинні дбати про поширення результатів своїх досліджень у відкритому доступі, видавці – забезпечувати рецензування і редагування статей та видавати журнали у відкритому доступі, бібліотеки – дбати про збереження результатів наукових досліджень, а читачі як платники податків повинні мати безкоштовний доступ до результатів наукових досліджень. Для втілення цієї моделі CERN створив консорціум SCOAP для швидкого конвертування передплатних журналів з фізики частинок у журнали відкритого доступу з використанням моделі співфінансування в рамках консорціуму.

Мартін Гофман (Martin Hofmann), професор Інституту алгоритмів і наукового компютерування, навів приклад зміни наукової парадигми – якщо раніше у природничих науках досліджували ізольовані молекули, потім окремі гени, протеїни і досліджували біофункції, то нині провадяться інтегровані дослідженні на межі органічної хімії, біології, медицини, тощо. І такі інтегровані дослідження неможливі без відкритого доступу до повнотекстових досліджень і експериментальних даних.

Один з найбільших (і найбагатших) наукових видавців – Elsevier – сказав, що вони досліджуватимуть альтернативні моделі наукового видавництва (як він обережно назвав видавництво і архівування у відкритому доступі). Але зараз, на думку Elsevier, науковці не зацікавлені практикувати відкритий доступ.

Для того, щоб привнести елемент дебатів у цю сесію один із авторів Звіту Про економічну і технічну еволюцію ринку наукових публікацій в Європі – Матіяс Деватріпонт (Mathias Dewatripoint) – професор економіки Вільного університету Брюсселю – зазначив, що існує значна різниця у ціні на журнали однакової наукової якості – журнали комерційних видавців утричі дорожчі від аналогічних журналів некомерційних видавців (університетів і наукових товариств). Окрім того, комерційні видавці, насамперед, дбають про зростання вартості їхніх акцій на ринках, а вже потім про шляхи поліпшення якості їхнього продукту.

Метью Кокеріл (Mattew Cockerill), Р· видавництва BioMed Central, заперечив тезу Elsevier СЃРІРѕС—Рј власним існуванням – BioMed Central С–СЃРЅСѓС” Р· 2000-РіРѕ СЂРѕРєСѓ, С– зараз видає вже 160 журналів відкритого доступу. Якість цих журналів РЅРµ гірша РІС–Рґ передплатних журналів – наприклад, Genome Biology має імпакт-фактор 9.71, Malaria Journal - 2.14, BMC Bioinformatics - 4.96, BMC Development Bilogy 5.41. Рђ існування депозитаріїв відкритого доступу чи сканування передплатної моделі РЅРµ шкодить інституту рецензування, СЏРєРёР№ С–СЃРЅСѓС” РІ наукових журналах. Досвід BioMed Central підтверджує, що модель відкритого доступу може бути РЅРµ лише самоокупною, Р°, навіть Сѓ майбутньому прибутковою для видавців. 

Після обговорення нових можливостей і викликів чинної системи наукових публікацій (політик наукових фондів, позиції наукової спільноти та дебатів на ринку наукового видавництва) відбулися паралельні семінари з бізнес-моделей наукових публікацій: стратегії доступу і поширення; е-інфрастуктури та довготривалого збереження результатів наукових досліджень; забезпечення якості і досконалості наукового видавництва; та авторського права і менеджменту цифрових прав.

На семінарі з авторського права і менеджменту цифрових прав Крістін Райд (Christine Reid), адвокат з технологій і інтелектуальної власності, презентувала модель угоди про права інтелектуальної власність між університетами і виробниками (Lembert agreement).

Кристоф Гаєр (Christophe Geiger), Інститут Макса Планка з інтелектуальної власності, конкурентного і податкового законодавства, презентував недоліки менеджменту цифрових прав, який блокує доступ до знань, та закликав змінити Європейську директиву з авторського права (зокрема через те, що вона не передбачає винятків для цитування). Зараз суспільний статус авторського права дуже низький і якщо не буде змін цієї директиви, то його взагалі не будуть дотримуватися.

Вілма Моссінк (Wilma Mossink) презентувала посібник з копірайту для авторів і видавців. Мета створення цього посібника – розробити збалансовану систему авторського права. Слід припинити безплідні з’ясування кому належать власність, а варто сісти і домовитися про розподіл прав. І тоді замість угоди про передачу прав автори-науковці можуть підписувати ліцензію на право на публікацію. У посібнику міститься типова версія такої ліцензії на видання статті у наукову журналі. Такий підхід вчергове засвідчив, про те, що відбувається перенесення правовідносин зі сфери авторського права у сферу контрактного права і ліцензій.

Підсумки семінару: авторське право у сучасному вигляді не пасує сучасним науковим дослідженням, які набули комплексного вигляду і поєднують текст, дані, програмне забезпечення, мультимедійні об’єкти, патенти, тощо.

Джон Вілбанкс (John Wilbanks, Science Commons http://sciencecommons.org/) та Creative Commons запропонував до обговорення:

В§       Миттєвий негативний сценарій: активне використання технічних засобів захисту  (TPM)

В§       Довгостроковий негативний сценарій: РЅРµ робити нічого

В§       Миттєвий позитивний сценарій: відкрите авторське право

В§       Довгостроковий позитивний сценарій: реформа авторського права.

Доповідаючи про підсумки семінару Джон Вілбанкс зосередив увагу на незбалансованості авторського права:

Оскільки все менше прав залишається у громадськості для:

В§        справедливого використання

В§        використання Р· науково-дослідницькою метою

В§        трансформування форматів

В§        довготривалого збереження

Оскільки все важче балансувати між бажанням поширювати результати і потребою знайти остаточний примірник цих результатів

Технічні засоби захисту не розпізнають справедливого використання і справедливої потреби зміни форматів, а видавцям хочеться захиститися від нелегального копіювання.

Наукове видавництво – це партнерство громадського і приватного секторів.

Засади політики у царині законодавства:

В§        гнучкість РґРѕ РЅРѕРІРёС… технологій

В§        легкість застосування

В§        зрозумілість РЅРµ тільки для юристів

Наступного для відбувся круглий стіл “Варіанти політики у європейській видавничій системі у FP7 і в європейському дослідницькому просторі” і питаннями до обговорення стали:

В§        РЇРєС– альтернативні/модифіковані бізнес-моделі відповідатимуть вимогам дослідницької спільноти С– залишатимуться прибутковими?

В§        РЇРє Європа РїРѕРІРёРЅРЅР° популяризувати електронне збереження?

В§        РЇРє зберегти якість Сѓ цифрову РґРѕР±Сѓ?

В§        Що Р’Рё думаєте РїСЂРѕ майбутнє інтелектуальної власності С– копірайту особливо Сѓ цифрову РґРѕР±Сѓ?

В§        РЇРєС– можуть бути варіанти політики Сѓ європейській видавничій системі Сѓ FP7 С– РІ європейському дослідницькому просторі?

Сайболт Норда (Sijbolt J.Noorda), Голова робочої групи з відкритого доступу Європейської асоціації університетів, розповів про свою діяльність, мета якої – зростання поінформованості університетів щодо відкритого доступу та поширення успішних прикладів. Адже у цифрову доба відкритість – це правило, а закритість – це виняток. Отже, доступ повинен бути максимально відкритим. А успішні приклади втілення відкритого доступу повинні стати маркерами напряму, а якому рухатися. Оскільки відкритий доступ – це не пакет, який лежить у нас на столі, відкриєте його – і всі проблеми вирішаться. Ми повинні шукати цей шлях.

Британське видавництво BMJ поділилося своїм досвідом видання журналів відкритого доступу, передплатних журналів і гібридних журналів (в одному журналі містяться статті у відкритому і передплатному доступі). Висновок цього видавця – експериментувати варто.

Інші доповідачі висловили такі думки:

• Науковці РїРѕРІРёРЅРЅС– прагнути більшого цитування, Р° наукові організації – оцінки досліджень. Політика відкритого доступу це РѕРґРёРЅ С–Р· шляхів оцінки результатів досліджень (цитування). Науковці РїРѕРІРёРЅРЅС– документувати результати СЃРІРѕС—С… досліджень С– звітувати перед суспільством Р·Р° кошти, витрачені РЅР° дослідження.

• Інтереси науковців С– платників податків спільні – максимальний вплив Р·Р° СЂРѕР·СѓРјРЅСѓ ціну. Зараз ціна РЅРµ СЂРѕР·СѓРјРЅР°.
• Якість визначається шляхом реакції всієї наукової спільноти, Р° РЅРµ редакторами.
• Падіння передплати наукових журналів РЅРµ через відкритий доступ, Р° через зростання ціни.
• Науковці РїРѕРІРёРЅРЅС– вирішувати самі, РґРµ С—Рј публікуватися.
• РџРѕРІРёРЅРЅР° бути координація РјС–Р¶ європейськими науковими організаціями.
• Репозитарії відкритого доступу РїРѕРІРёРЅРЅС– розвиватися.

Доповідач з Американського фізичного товариства розповів, що існування репозитарію відкритого доступу з фізики arxiv.org не погіршило їхньої діяльності. Як свідчать результати звіту Key Perspectives (травень 2005) 14 років існування arXiv не призвели до зниження переплати журналів American Physical Society (APS) та Institute of Physics Publishing Ltd (IOPP). Обидва видавці підтримують засади відкритого доступу, оскільки приймають матеріали безпосередньо з arXiv, що змушує науковців архівувати тут свої додрукові матеріали. Journals of the American Physical Society запровадили модель Free to Read у вересні 2006 і зараз 2 з 9 їхніх журналів – журнали відкритого доступу, які фінансують спонсори. Одне зі спостережень – маленькі журнали набагато легше конвертувати у відкритий доступ.

Стівен Гарнад (Steven Harnad), зазначив, що досить часто плутають дві різні проблеми: доступності журналів і доступності досліджень. Окрім того, відкритий доступ (зелений шлях до відкритого доступу, коли автори самі архівують результати своїх досліджень) не теж, що видавництво у відкритому доступі (золотий шлях відкритого доступу).

Відкритий доступ означає більший доступ, а, отже:

В§        Легший пошук

В§        Використання

В§        Застосування

В§        Вплив

В§        Продуктивність

В§        Прогрес

В§        Фінансування

Комісар Європейської РєРѕРјС–СЃС–С— Р· Інформаційного суспільства С– Медій Віван Р С–РґС–РЅРі (Viviane Reading) оголосила РїСЂРѕ те, що наукове видавництво Р±СѓРґРµ РѕРґРЅРёРј С–Р· пріоритетів майбутнього головування Португалії РІ Європейській РљРѕРјС–СЃС–С—.  Плануються консультації Р· міністрами С– Європарламентом щодо СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё єдиного європейського РїС–РґС…РѕРґСѓ. Р’РѕРЅР° зазначила, що результати досліджень РїРѕРІРёРЅРЅС– бути доступними Сѓ відкритих депозитаріях після певного ембарго. Європейська РљРѕРјС–СЃС–СЏ продовжуватиме експерименти Р·С– швидшим С– ширшим доступом виділяючи кошти РЅР° таку діяльність Сѓ дослідницьких грантах. Рђ також фінансувати створення інфраструктури для збереження С– РѕР±РјС–РЅСѓ даними РІ рамках РЎСЊРѕРјРѕС— рамкової програми ЄС FP7 (Seventh Framework Programme) РЅР° загальну СЃСѓРјСѓ 50 мільйонів євро. Ще 25 мільйонів виділятимуться РЅР° програму збереження С– розвитку ІКТ Сѓ 2007-2008 роках, 10 мільйонів євро – РЅР° більшу доступність С– використання електронного контенту. Р’ рамках Форуму Р· цифрових бібліотек РљРѕРјС–СЃС–СЏ розробить наступні стратегії розвитку.

Перед початком конференції Європейська Комісія отримала петицію про відкритий доступ до наукових досліджень, яку підписали більш, ніж 20,000 науковців і близько 750 організацій. Петиція міститься тут: http://www.jisc.ac.uk/news/stories/2007/02/news_petition2.aspx

Спробою протидії Петиції науковців стала Брюссельська декларація з наукового, технічного і медичного видавництва ("Brussels Declaration on STM publishing" (http://www.stm-assoc.org/home/publishers-launch-brussels-declaration.html), яку підписали 43 видавця, і яка завершується фразою про те, що “Депонування у відкритому доступі ухвалених до друку рукописів дестабілізує прибуток журналів від передплати і усуває процес рецензування...Безкоштовний доступ до значної кількості наукових журналів може призвести до скасування передплати журналів і таким чином може зруйнувати систему рецензування, від якої залежать науковці і суспільство”. Як одне з одним пов’язується? Незрозуміло. Щодо скасування передплати, див. Трошки вище результати звіту Key Perspectives.

РЈ Брюссельській конференції взяли участь більш, РЅС–Р¶ 500 делегатів Р· 50 країн – дослідники, видавці, політики, наукові фонди, бібліотекарі С– адміністратори – щоб обговорити відкритий доступ РґРѕ наукових результатів, поширення досліджень та збереження Сѓ цифрову РґРѕР±Сѓ, Р° також політики наукових фондів С– Європейської РљРѕРјС–СЃС–С—. 

Веб-сайт конференції: http://ec.europa.eu/research/science-society/page_en.cfm?id=3459

2.4. Дослідження про новий документ ВОІВ

Вже РІС–СЃС–Рј СЂРѕРєС–РІ тривають РґРёСЃРєСѓСЃС–С— РїСЂРѕ РЅРѕРІРёР№ документ ВОІВ – Договір РїСЂРѕ Захист Ретрансляційних С– Кабельних Організацій (WIPO Treaty  on the Protection of Broadcasting and Cablecasting Organizations). Замість того, щоб звести цю СЂРѕР·РјРѕРІСѓ РґРѕ проблеми захисту сигналу пропонується запровадити РЅРѕРІРёР№ тип прав. Р† це РІ наш час, коли телебачення можна дивитися навіть Сѓ мобільних телефонах. Проте РґРёСЃРєСѓСЃС–С— РїСЂРѕ цей ретроградський документ тривають.   

Програма інновацій і доступу до знань Південного Центру (South Centre) підготувала дослідження:

New Research Paper - A Development Analysis of the Proposed WIPO Treaty on the Protection of Broadcasting and Cablecasting Organizations
By Viviana Munoz Tellez and Andrew Chege Waitara
РћРґРёРЅ С–Р· РІРёСЃРЅРѕРІРєС–РІ дослідження – запровадження цього РЅРѕРІРѕРіРѕ типу прав Сѓ короткостроковій С– довгостроковій перспективі призведе країни, що розвиваються, РґРѕ значних економічних С– соціальних витрат, С– РЅРµ принесе переваг. 
http://www.southcentre.org/publications/researchpapers/ResearchPapers9.pdf.
Інші дослідження Південного Центру про інновації, доступ до знань та інтелектуальну власність: http://www.southcentre.org/publications/publist_category_ResearchPapers_index.htm

(ВОІВ – Всесвітня організація охорони інтелектуальної власності)

2.5. Вплив завантаження музики (даунлодів) на продажі музичних творів дорівнює нулю

Звіт про це (англ. мовою):

From The Effect of File Sharing on Record Sales: An Empirical Analysis
http://www.journals.uchicago.edu/JPE/journal/issues/v115n1/31618/brief/31618.abstract.html?erFrom=5411597742970289384Guest
Felix Oberholzer-Gee Harvard University
Koleman StrumpfUniversity of Kansas

2.6. Нові статті

Monopolizing Clinical Trial Data: Implications and Trends
http://medicine.plosjournals.org/perlserv/?request=get-document&doi=10.1371%2Fjournal.pmed.0040002

The International Copyright System: Limitations, exceptions and public
interest considerations for developing countries http://www.unctad.org/en/docs/iteipc200610_en.pdf

Legal and policy responses to the disappearing 'teacher exception' or
copyright ownership in the 21st Century
http://mipr.umn.edu/archive/v4n2/townsend.pdf

Biting into Apple
http://www.ft.com/cms/s/a19fb79e-b7e2-11db-bfb3-0000779e2340.html

$2 Million Sloan Foundation Grant To Help Digitize Thousands of Books
http://www.managinginformation.com/news/content_show_full.php?id=5508

British Library US Department Of Energy Collaborate On Global Science
Gateway
http://www.managinginformation.com/news/content_show_full.php?id=5505

Development Agenda on IPRs receives a big boost
http://in.news.yahoo.com/070207/139/6bvor.html

(Denise Nicholson Information Service www.wits.ac.za/library/services/copyright)

2.7. Генеральний Директор ВОІВ додавав до свого справжнього віку 9 років

За результатами внутрішнього аудиту, Генеральний Директор ВОІВ Каміл Ідріс впродовж 24 років підписував офіційні документи вкажуючи невірну дату свого народження (на 9 років раніше, ніж насправді). Автор звіту - the WIPO Internal Audit and Oversight Division на замовлення United Nations Joint Inspection Unit. ВОІВ відмоляється коментувати результати цього дослідження.
Детальніше про це: http://www.ip-watch.org/weblog/index.php?p=543&res=1024_ff&print=0

2.8. Вільне програмне забезпечення уможливлює ефективнішу передачу технологій

(англ. мовою)

Economic impact of free software and its effect on development

By UNU-MERIT’s Rishab Ghosh and Karsten Gerloff.  

IP Watch

http://www.ip-watch.org/weblog/index.php?p=532&res=1280_ff&print=0
на основі звіту про впли вільного і відкритого програмного забезпечення: FLOSSIMPACT report
http://flossimpact.eu/

3.    Книжковий СЂРёРЅРѕРє

Результати Другої хвилі Дослідження ринку книжок в Україні — покупці книжок в Україні (зима 2007)

Демографічні характеристики покупців книжок не змінилися:

Р–С–РЅРєРё  продовжують купувати книжки частіше, РЅС–Р¶ чоловіки: 47% жінок купували принаймні 1 книжку, тоді СЏРє частка покупців книжок серед чоловіків становила лише 33%.

Зберігається тенденція щодо переважання частки покупців книжок серед РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ молодших громадян Сѓ віці 15-39 СЂРѕРєС–РІ, СЏРєР° становить 44%, над часткою покупців книжок серед громадян Сѓ віці 40-59 СЂРѕРєС–РІ — 36%. 

Відповідно, найчастіше купують книжки учні та студенти (46%) та громадяни, що працюють за наймом (43%). Дещо рідше книжки купують працюючі громадяни (43%). Найменша частка покупців книжок серед непрацюючого населення — тільки 30%.

Респонденти, що проживають у сім’ях з дітьми молодшими за 15 років, також купують книжки дещо частіше (47%), ніж ті, хто проживає у сім’ях без дітей (35%).

Розмір населеного пункту: частка покупців книжок у селах (39%) є трохи нижчою за середню частку покупців книжок серед мешканців міст складає 41%. Відмінності у рівні покупки книжок між містами різного розміру не є статистично значущими.

Причини не купівлі книжок:

Найбільш часто згадуваною причиною продовжує залишатись відсутність потреби у книжках/ цікавості до книжок — цю причину вказали 46% громадян (порівняно з 50% в першій хвилі), що не купували книжки протягом останніх 3 місяців. Цікаво, що ця частка відрізняється поміж різних вікових груп, але не істотно. Цю причину вказали 39% у наймолодшій категорії (15-19 років) та 50% у віковій категорії (40-49 років).

Брак грошей залишається РґСЂСѓРіРѕСЋ Р·Р° частотою згадування причиною —  загалом 18% (РІ першій хвилі - 19%) респондентів вказали, що РЅРµ можуть СЃРѕР±С– дозволити купувати книжки, ще 12% (РІ першій хвилі – 11%) зазначили, що РєРЅРёРіР°, СЏРєСѓ РІРѕРЅРё хотіли придбати, була надто РґРѕСЂРѕРіР°.

Основні результати: Які книжки купують українці

Щодо книжок, які купують українці, то більшість коливань відсотків між першою та другою хвилями дослідження не є статистично значущими. Переважна більшість громадян купували книжки тільки для власного користування/для своєї родини — 77% (в першій хвилі – 76%). Тільки 6% (в першій хвилі – 5%) купували книжки виключно як подарунок.

Типи книжок:

Найчастіше українці купували художню літературу — майже 40% (в першій хвилі – 39%) покупців книжок зазначили, що остання книга, яку вони купили, належала до цієї категорії. Частка покупців художньої літератури є найвищою серед найстарших громадян — 53% для громадян у віці 50-59 років порівняно до 32% покупців книжок серед громадян у віці 30-49 років.

24% (порівняно до 22% першої хвилі) громадян купували навчальну або наукову літературу, ще 5% (6% у першій хвилі) купували словники й енциклопедії. Найбільш активними покупцями цієї категорії книжок залишається молодь у віці 15-19 років — 29% громадян у цій віковій групі купували наукову літературу. Слід зазначити, частка молоді, що купує навчальну літературу істотно скоротилася порівняно до першої хвилі, коли вона складала 46%.

Незмінною залишилась частка громадян, що купують книги для дітей — 18% (в першій хвилі - 19%).

Книжки, що не належать до художньої літератури (науково-популярна література, біографії, історична література, кулінарні довідники, тощо) купували 13% (в першій хвилі - 14%) громадян.

РњРѕРІР°:

61% (в першій хвилі – 60%) книжок, що їх купили українці протягом останніх 3 місяців, були російською мовою. Частка книжок українською мовою становила 38%, ще 1 % куплених книжок були видані іншою іноземною мовою.

Частка українців, що протягом цього періоду купували книжки тільки російською мовою значуще зросла порівняно з попередньою хвилею з 49% до 62%. Частка покупців лише україномовних книжок також значуще зросла з 26% до 37%. Відповідно частка тих, хто купував книжки як українською, так і російською мовами значуще зменшилась із 26% до 2%.

Українською мовою купують переважно навчальну/наукову літературу (52% респондентів, що купили останньою книжку з цієї категорії, зазначили, що вона була українською мовою) та дитячі книжки (відповідно, 51% респондентів). З 35% до 30% знизилась частка покупців художньої літератури/поезії українською мовою.

Основні результати: Місця купівлі книжок

У другій хвилі дослідження було внесено зміни в альтернативи запитання щодо місць купівлі книжок. Такі альтернативи як книжковий магазин, книжковий супермаркет та звичайний супермаркет було замінено однією – книжковий магазин або супермаркет. Також було введено нову альтернативу – книжковий ринок, яка у другій хвилі дослідження стала другим за популярністю місцем купівлі книжок, в такий спосіб, “перебравши” на себе частину відповідей з альтернатив книжковий магазин та розкладки з книжками на вулиці.

Найбільш популярним місцем купівлі книжок залишаються книжкові магазини та супермаркети, де протягом останніх 3 місяців купували книжки 51% громадян. Щоправда цей показник є нижчим в порівнянні з минулою хвилею дослідження, де він становив майже 72%, що, в основному, пояснюється змінами у формулюваннях альтернатив відповідей. У книжкових магазинах і супермаркетах переважно купують художню літературу, а також наукову/навчальну літературу.

РќР° РґСЂСѓРіРѕРјСѓ Р·Р° популярністю місці знаходиться книжковий СЂРёРЅРѕРє, РґРµ купували книжки 31% респондентів, Р° РЅР° третьому -  розкладки Р· книжками РЅР° вулиці та інших публічних місцях (метро, вокзали тощо), РґРµ купували книжки 22% респондентів. РќР° вуличних розкладках переважно купують художню літературу, дещо рідше — РєРЅРёРіРё для дітей.

Статистично незначуще з 12% до 9% респондентів знизилась частка тих, хто купували книжки за допомогою книжкових клубів, де переважно купували художню літературу або інші види книжок, що не належать до художніх.

3% респондентів зазначили, що купували книжки у продавця, що подорожує, а ще 2% покупців замовляли книжки безпосередньо у видавця.

Істотних відмінностей щодо найбільш часто вживаних місць купівлі книжок за регіонами та розміром населених пунктів не було виявлено.

Проект “Дослідження книжкового ринку” є складовою Українського книжкового проекту (2005-2008). Ініціатором дослідження є Міжнародний фонд “Відродження” та Fund for Central and East European Book Projects, Amsterdam. Дослідження провадиться за підтримки програми МАТРА Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Дослідження проводить компанія GfK Ukraine (www.gfk.com), яка була обрана за результатами тендеру, що відбувся навесні 2006-го року між п'ятьма маркетинговими компаніями.

Комплексне дослідження українського книжкового ринку складатиметься з трьох частин і має на меті:

В§        дослідити, СЏРєР° частка українського населення РєСѓРїСѓС” книжки, та СЏРєРёРјРё С” мотивації цих РїРѕРєСѓРїРѕРє;

В§        вивчити канали реалізації книжок;

В§        проаналізувати відмінності РјС–Р¶ покупцями Р·Р° каналами реалізації та соціально-демографічними характеристиками;

В§        вивчити сезонні коливання РЅР° книжковому СЂРёРЅРєСѓ;

В§        зібрати та проаналізувати інформацію РїСЂРѕ видавців С– СЂРѕР·РґСЂС–Р±РЅРёС… та гуртових продавців, СЏРєС– працюють РЅР° СЂРёРЅРєСѓ України.

Дослідження купівлі книжок складається з шести хвиль: 1 хвиля — вересень 2006; 2 хвиля — грудень 2006; 3 хвиля — березень 2007; 4 хвиля — червень 2007; 5 хвиля — вересень 2007; 6 хвиля — грудень 2007. 22 листопада презентувалися результати першої хвилі.

Якщо у Вас є додаткові запитання, пропозиції чи сумніви, з приємністю поспілкуємося з Вами:

 4. Р С–Р·РЅРµ

4.1. Вперше у Києві виставка сучасної білоруської скульптури та живопису з Мінська (Білорусь)

20 лютого 2007 СЂРѕРєСѓ Рѕ 17:00 РІ золотій залі Українського Фонду Культури (РљРёС—РІ, РІСѓР». Липська, 19) відкривається виставка білоруських художників РђРЅРЅРё Корольової (живопис) та РђРЅРґСЂС–СЏ Осташова (скульптура).  

Вернісаж відкриває голова правління Фонду, академік НАН України Борис Олійник.

На відкритті присутні автори, куратор виставки, представники творчої інтелігенції Білорусі. Виставка триватиме до 4 березня.

Автори висловлюють подяку Посольству України в Білорусі, радникові Олесі Юрченко за сприяння в організації виставки.

Виставка відкриє українському глядачеві візуальний образ сучасного білоруського мистецтва.

Покоління, до якого належить Андрій Осташов, почало свою самостійну історію в середині 1990-х. Скульптор одним із перших колег по цеху почав сміливо представляти власне бачення сучасного світу, людини в новій реальності, не будучи обтяженим спадком постперебудовного часу. Його творчість уже ввійшла в історію нового білоруського мистецтва і в нас на очах створює і формує незалежний арт-ринок молодого європейського мистецтва.

Ніжний та емоційний живопис Анни Корольової відрізняє багата декоративність і підкреслено наївна простота картин зі світу дитячих переживань. Володіючи прекрасним даром фотохудожника, авторка створює цілі портрети настроїв і станів, використовуючи живописні засоби вираження. Роботи художниці запитані на батьківщині й особливо популярні в Австрії.

Спираючись на безсумнівний професіоналізм, ці художники творять позитивний світ наших відчуттів і переживань. Тема дитинства дозволяє напряму звернутися до глядача, причинивши двері в потаємні куточки його душі, в особливо задушевний спосіб запросивши кожного з нас у добру мандрівку назустріч самому собі, назад до забутих мрій і відчуттів тепла, турботи й захищеності в цьому світі. Що створюють своїми роботами ці художники? Неординарність, інше бачення світу, делікатну чуттєвість, тонкість людських стосунків.

Особливу популярність художникам приніс благодійний аукціон, авторами й організаторами якого вони стали разом із ще вісьмома однодумцями. Художня виставка та аукціон у Мінську (грудень 2006 р.) та Могилеві (січень 2007 р.) принесли майже 12,5 тисяч доларів і повністю пішли на рахунок для операції 13-річному хлопчику з Мінська, який потребував термінової трансплантації нирки.

Ірина Коломенська, куратор виставки

4.2. Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс бібліотечних інтернет-сайтів

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУР� І ТУР�ЗМУ УКРАЇН�

Рќ Рђ Рљ Рђ Р—

07.02.2007  N 2

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2007 р. за N 126/13393

Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс бібліотечних інтернет-сайтів

Р’С–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ Положення РїСЂРѕ Міністерство культури  С–  туризму України,  затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України РІС–Рґ 08.11.2006  N  1566  (  1566-2006-Рї  ),  та  Р·  метою   проведення Всеукраїнського РєРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ бібліотечних інтернет-сайтів

Рќ Рђ Рљ Рђ Р— РЈ Р®:

1. Затвердити   Положення    РїСЂРѕ    Всеукраїнський    РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ бібліотечних інтернет-сайтів (додається).

2. Відділу   аналізу  С–  прогнозування  діяльності  бібліотек (Р†.Рћ. Шевченко)  забезпечити   державну   реєстрацію   наказу РІ Міністерстві юстиції України.

3. Контроль  Р·Р°  виконанням  наказу  покласти  РЅР°  заступника Міністра Рћ.Р“. Бенч.

Міністр                                             Р®.Рџ.Богуцький

ПОЛОЖЕННЯ про Всеукраїнський конкурс бібліотечних інтернет-сайтів

1. Загальні положення

1.1. Всеукраїнський   РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ   бібліотечних  інтернет-сайтів (далі -  РљРѕРЅРєСѓСЂСЃ)  заснований  Міністерством  культури  С–  туризму України  С–  проводиться  Сѓ  межах  відзначення Всеукраїнського РґРЅСЏ бібліотек.

1.2. Мета Конкурсу:

     - ініціювання бібліотечними працівниками новацій, спрямованих РЅР°      впровадження актуальних      форм      С–      методів бібліотечно-інформаційного      обслуговування     СЂС–Р·РЅРёС…     РіСЂСѓРї користувачів;

     - використання    сучасних    інформаційних   технологій   та інформаційних ресурсів;

     - підвищення  фахового СЂС–РІРЅСЏ персоналу бібліотек,  здійснення наукових досліджень, партнерських програм тощо.

2. РЈРјРѕРІРё РєРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ

2.1. РљРѕРЅРєСѓСЂСЃ  проводиться  щорічно   Сѓ   вересні   місяці   РІ місті Києві. Терміни проведення    РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ     затверджуються     наказом Міністерства культури С– туризму України РїСЂРѕ проведення РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ.

2.2. Організатором РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ С” Міністерство культури С– туризму України.  До участі РІ організації та  проведенні  РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ  можуть залучатися   представники  творчих  спілок  РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕРіРѕ  профілю, громадських організацій, підприємств, установ та організацій Р·Р° С—С… Р·РіРѕРґРѕСЋ.

2.3. Для   підготовки   та  проведення  РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ  створюється оргкомітет С– журі РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ.

2.4. Склад оргкомітету С– журі РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ затверджується щорічно наказом Міністерства культури С– туризму України.  До оргкомітету С– журі РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ включаються РїСЂРѕРІС–РґРЅС– фахівці бібліотечної справи.

2.5. Оргкомітет РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ працює  РЅР°  громадських  засадах  та самостійно визначає РїРѕСЂСЏРґРѕРє своєї роботи.

2.6. Оргкомітет:

2.6.1 доводить РґРѕ РІС–РґРѕРјР° учасників інформацію РїСЂРѕ  термін  та СѓРјРѕРІРё проведення РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ;

2.6.2 затверджує форми заявок на участь у Конкурсі та перелік документів, необхідних для участі;

2.6.3 затверджує перелік учасників РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ  Р·Р°  результатами попереднього розгляду поданих заявок, документів;

2.6.4 здійснює поточну взаємодію щодо організаційних питань з журі та учасниками Конкурсу;

2.6.5 РІРёРєРѕРЅСѓС” інші  функції,  необхідні  для  організації  та проведення РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ.

2.7. Міністерство  культури  формує  журі  Сѓ  складі 9 РѕСЃС–Р± Р· числа висококваліфікованих фахівців бібліотечної справи та  членів професійних громадських РѕР±'єднань;

2.7.1 журі С”  тимчасово  діючим  робочим  органом,  завданням СЏРєРѕРіРѕ  С” перегляд,  оцінювання виконаних РїС–Рґ час РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ СЂРѕР±С–С‚ та визначення переможців Сѓ РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅС–Р№ номінації;

2.7.2 журі  самостійно  визначає  РїРѕСЂСЏРґРѕРє своєї роботи,  Р№РѕРіРѕ рішення С” остаточним С– РЅРµ підлягає Р·РјС–РЅС–.

2.8. Заявки РїСЂРѕ участь Сѓ РљРѕРЅРєСѓСЂСЃС– надсилаються РЅРµ пізніше  СЏРє Р·Р° 1 місяць РґРѕ проведення РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ РґРѕ оргкомітету.

2.9. Інформація  РїСЂРѕ  РљРѕРЅРєСѓСЂСЃ та Р№РѕРіРѕ РїС–РґСЃСѓРјРєРё оприлюднюється РЅР° сайті Міністерства культури С– туризму України.

2.10. Матеріали РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ зберігаються  Сѓ  відділі  аналізу  С– прогнозування діяльності бібліотек Міністерства культури С– туризму України.

3. Учасники конкурсу

3.1. Учасниками РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ можуть  бути  бібліотеки  СѓСЃС–С…  форм власності та підпорядкування.

4. Фінансове забезпечення конкурсу

4.1. Для  забезпечення  підготовки  та  проведення РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ РІ установленому  РїРѕСЂСЏРґРєСѓ  можуть   залучатися   благодійні   внески, СЃРїРѕРЅСЃРѕСЂСЃСЊРєР°   РґРѕРїРѕРјРѕРіР°   та   інші   надходження,   РЅРµ  заборонені

законодавством України.

4.2. Підприємства,  організації  та  установи  незалежно  РІС–Рґ форми  власності  та  організаційно-правової  форми  (Сѓ тому числі благодійні фонди,  громадські організації,  творчі спілки тощо) Р·Р°

погодженням  Р·  Міністерством  культури  С–  туризму України можуть установлювати Р·Р° власний рахунок  спеціальні  РїСЂРёР·Рё,  нагороди  та премії для переможців та учасників РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ.

Заступник директора Департаменту

 РјРёСЃС‚ецтв С– регіональної

 РїРѕР»С–тики - начальник відділу

 Р°РЅР°Р»С–Р·Сѓ та прогнозування

 РґС–яльності бібліотек                                 Р†.Рћ.Шевченко

(http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0126%2D07)

4.3. Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс бібліотечних ідей

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУР� І ТУР�ЗМУ УКРАЇН�

                            Рќ Рђ Рљ Рђ Р—

                         07.02.2007  N 3

                                      Зареєстровано РІ Міністерстві

                                      СЋСЃС‚иції України

                                      14 лютого 2007 СЂ.

                                      Р·Р° N 127/13394

РџСЂРѕ затвердження Положення РїСЂРѕ Всеукраїнський РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ бібліотечних ідей Р’С–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ Положення РїСЂРѕ Міністерство культури  С–  туризму України,  затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України РІС–Рґ 08.11.2006  N  1566  (  1566-2006-Рї  ),  та  Р·  метою   проведення Всеукраїнського РєРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ бібліотечних ідей Рќ Рђ Рљ Рђ Р— РЈ Р®:

1. Затвердити    Положення    РїСЂРѕ    Всеукраїнський   РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ бібліотечних ідей (додається).

2. Відділу  аналізу  С–  прогнозування  діяльності   бібліотек (Р†.Рћ.Шевченко)    забезпечити   державну   реєстрацію   наказу   РІ Міністерстві юстиції України.

3. Контроль  Р·Р°  виконанням  наказу  покласти  РЅР°  заступника Міністра Рћ.Р“.Бенч.

Міністр                                             Р®.Рџ.Богуцький

                                                              ПОЛОЖЕННЯ

           РїСЂРѕ Всеукраїнський РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ бібліотечних ідей

 1. Загальні положення

1.1. Всеукраїнський   РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ   бібліотечних   ідей  (далі  - РљРѕРЅРєСѓСЂСЃ) заснований Міністерством культури  С–  туризму  України  С– проводиться Сѓ межах відзначення Всеукраїнського РґРЅСЏ бібліотек.

1.2. Мета Конкурсу:

- ініціювання бібліотечними працівниками новацій, спрямованих РЅР° впровадження актуальних   форм С– методів бібліотечно-інформаційного     обслуговування     СЂС–Р·РЅРёС…      РіСЂСѓРї користувачів;

- використання   сучасних   інформаційних    технологій    таінформаційних ресурсів;

- підвищення фахового СЂС–РІРЅСЏ персоналу  бібліотек,  здійснення наукових досліджень, партнерських програм тощо.

2. РЈРјРѕРІРё РєРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ

2.1. РљРѕРЅРєСѓСЂСЃ  проводиться  щороку  Сѓ  вересні  місяці РІ місті Києві.

Терміни проведення     РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ     затверджуються    наказом Міністерства культури С– туризму України РїСЂРѕ проведення РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ.

2.2. Організатором РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ С” Міністерство культури С– туризму України.  До  участі  РІ  організації та проведенні РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ можуть залучатися  представники  творчих  спілок  РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕРіРѕ   профілю, громадських організацій, підприємств, установ та організацій Р·Р° С—С… Р·РіРѕРґРѕСЋ.

2.3. Для   підготовки   та  проведення  РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ  створюються оргкомітет С– журі РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ.

2.4. Склад  оргкомітету С– журі РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ затверджується щороку наказом Міністерства культури С– туризму України.  До оргкомітету С– журі РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ включаються РїСЂРѕРІС–РґРЅС– фахівці бібліотечної галузі.

2.5. Оргкомітет  РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ  працює  РЅР°  громадських засадах та самостійно визначає РїРѕСЂСЏРґРѕРє своєї роботи.

2.6. Оргкомітет:

2.6.1. доводить  РґРѕ РІС–РґРѕРјР° учасників інформацію РїСЂРѕ термін та СѓРјРѕРІРё проведення РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ;

2.6.2. затверджує  форми  заявок  РЅР°  участь  Сѓ  РљРѕРЅРєСѓСЂСЃС–  та перелік документів, необхідних для участі;

2.6.3. затверджує  перелік учасників РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ Р·Р° результатами попереднього розгляду поданих заявок, документів;

2.6.4. Р·РґС–Р№СЃРЅСЋС”  поточну взаємодію щодо організаційних питань Р· журі та учасниками РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ;

2.6.5. РІРёРєРѕРЅСѓС”  інші  функції,  необхідні  для організації та проведення РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ.

2.7. Міністерство  культури  С–  туризму України формує журі РІ складі 9 РѕСЃС–Р± Р· числа висококваліфікованих  фахівців  бібліотечної справи та членів професійних громадських РѕР±'єднань;

2.7.1. журі С”  тимчасово  діючим  робочим органом,  завданням СЏРєРѕРіРѕ С” перегляд,  оцінювання виконаних РїС–Рґ час РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ СЂРѕР±С–С‚  та визначення переможців Сѓ РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅС–Р№ номінації;

2.7.2. журі самостійно визначає РїРѕСЂСЏРґРѕРє  своєї  роботи,  Р№РѕРіРѕ рішення С” остаточним С– РЅРµ підлягає Р·РјС–РЅС–.

2.8. Заявки про участь у Конкурсі надсилаються до оргкомітету не пізніше як за 1 місяць до проведення Конкурсу.

Заявки на участь у Конкурсі повинні містити таку інформацію:

     1. Назва пропозиції.

     2. Тема.

     3. Короткий виклад ідеї.

     4. Загальна вартість реалізації ідеї.

     5. Інформація для контактів.

     6. РћРїРёСЃ ідеї: мета та завдання, очікуваний результат.

     7. План реалізації ідеї.

     8. Обґрунтування інноваційності:  чому запропонована  ідея  С” інноваційною? Чим  РІРѕРЅР°  відрізняється РІС–Рґ інших РїРѕРґС–Р±РЅРёС… програм, якщо такі існують?

     9. Орієнтовний кошторис реалізації ідеї.

     10. Короткотермінові результати.

     11. Довгострокові результати.

     12. Оцінка результатів.

     13. Хто С” партнером Сѓ реалізації ідеї.

2.9. Інформація  РїСЂРѕ  РљРѕРЅРєСѓСЂСЃ та Р№РѕРіРѕ РїС–РґСЃСѓРјРєРё оприлюднюється РЅР° сайті Міністерства культури С– туризму України.

2.10. Матеріали РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ зберігаються  Сѓ  відділі  аналізу  С– прогнозування діяльності бібліотек Міністерства культури С– туризму України.

3. Учасники конкурсу

3.1. До  участі  РІ  РљРѕРЅРєСѓСЂСЃС–  запрошуються  СѓСЃС–   бажаючі   - керівники   та   працівники  бібліотек,  бібліотечних  колективів, ініціативних РіСЂСѓРї.

3.2. Учасники  РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ надають засновнику право РЅР° суспільне використання СЂРѕР±С–С‚.  Матеріали, подані РЅР° РљРѕРЅРєСѓСЂСЃ, РЅРµ повертаються С– РЅРµ рецензуються.

4. Фінансове забезпечення конкурсу

4.1. Фінансування   РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ    здійснюється    Міністерством культури С– туризму України.

4.2. Для  забезпечення  підготовки  та  проведення РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ РІ установленому  РїРѕСЂСЏРґРєСѓ  можуть   залучатися   благодійні   внески, СЃРїРѕРЅСЃРѕСЂСЃСЊРєР°   РґРѕРїРѕРјРѕРіР°   та   інші   надходження,   РЅРµ  заборонені

законодавством України.

4.3. Р РѕР·РјС–СЂРё  премій  встановлюються   щорічно   оргкомітетомКонкурсу.

4.4. Підприємства,  організації  та  установи  незалежно  РІС–Рґ форми власності та  організаційно-правової  форми  (Сѓ  тому  числі благодійні фонди,  громадські організації,  творчі спілки тощо) Р·Р°

погодженням Р· Міністерством  культури  С–  туризму  України  можуть установлювати  Р·Р°  власний  рахунок спеціальні РїСЂРёР·Рё,  нагороди та премії для переможців та учасників РљРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ.

 Р—аступник директора Департаменту

 РјРёСЃС‚ецтв С– регіональної політики -

 РЅР°С‡Р°Р»СЊРЅРёРє відділу аналізу

 С‚Р° прогнозування діяльності

 Р±С–бліотек                                            Р†.Рћ.Шевченко

(http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0127%2D07)

Опубліковано на сайті: 2007-03-03