Украина. НБУ: народження нової монополії

Національний банк, підім'явши під себе фондовий ринок, вирішив остаточно отримати нагляд над діяльністю платіжних систем в Україні та контролювати всі платежі в країні.

Складається таке враження, що українські чиновники, намагаючись створити видимість радикальних реформ, лише ускладнюють роботу бізнесу. Наприклад, подібні тенденції дуже чітко простежуються на фінансових ринках.

Так, першим "дзвіночком" став закон "Про депозитарну систему", який зробив всі грошові розрахунки на фондовому ринку, а також депозитарні операції, підвідомчими НБУ.

І навіть незважаючи на серйозно опір з боку учасників цього сектора, закон був підписаний президентом. Але Нацбанку цього явно виявилося мало, і тепер він всіма силами намагається поспіхом провести перебудову системи платежів в Україні, лобіюючи закон № 10656, який був прийнятий в кінці вересня і направлений на підпис в адміністрацію президента.

З одного боку, це виглядає спробою в значній мірі обмежити багаторічну монополію таких платіжних систем як Visa і MasterCard, які "необґрунтовано" завищують тарифи на свої послуги і "затискають" українські банки в невигідні для них умови роботи.

Тим не менше, якщо Віктор Янукович підтримає і другий документ, Нацбанк, отримає контроль над усіма грошовими потоками в країні.

І вже жоден платіж не пройде без відома НБУ, а також його соратників в особі Державної податкової служби та Держслужби фінансового моніторингу.

На порозі революції

Насправді, згаданий закон, який докорінно змінює систему як готівкових, так безготівкових платежів в Україні, є революційним документом. В першу чергу тому, що він фактично покликаний знизити обіг готівки в нашій країні до мінімуму.

Досягти цього НБУ планує тим, що він буде мати право самостійно встановлювати обмеження на обсяг платежів "кешем". Наприклад, 10 або 15 тисяч гривень за один товар або отриману послугу.

Цим кроком будуть досягнуті одразу дві мети: по-перше, з "тіні" вийдуть мільярдні обороти і витрати, по-друге, це стане поштовхом для розвитку інфраструктури безготівкових платежів - відкриття рахунків, збільшення обсягу та обігу платіжних карток, а також масової установці терміналів, які будуть ці картки приймати і обслуговувати.

Показники Ринку платіжних карток в Україні

Джерело: Національний банк

За дотриманням цих норм поряд з НБУ цілодобово будуть стежити податківці і фінмоніторинг, які зможуть відстежувати всі витрати українців, і виявляти тих, хто живе не по доходах.

Другий великий концептуальний блок закону - нові правила роботи платіжних систем в Україні.

Тепер всі вони, незалежно від країни походження, будуть підпорядковуватися Нацбанку і його правилам роботи, який запроваджує так званий "оверсайт".

"Зараз в Україні немає внутрішньої інфраструктури, яка б забезпечувала повний цикл обміну інформаційними даними між всіма учасниками платіжної системи за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток, а також системи маршрутизації і багатостороннього клірингу", - розповів "РЕ" координатор комітету з питань банківської інфраструктури та платіжних систем Незалежної асоціації банків України Володимир Єременко.

Простіше кажучи, у кожній платіжної системи - свої процедури процесингу, тому Нацбанк хоче домогтися уніфікації, створивши центральний процесинговий центр, де будуть оброблятися всі операції за платіжними картками.

Адже зараз навіть при розрахунках на території нашої країни операції з картками проходять за її межами. Відповідно, гарантувати їхню безпеку ніхто, в тому числі НБУ, не може.

Останнє важливе нововведення - це норми, що стосуються емісії та обігу електронних грошей, які в чинному законодавстві навіть не ідентифіковані.

Прийнятий закон чітко говорить, що електронні гроші можуть бути емітовані виключно банками, і повинні бути на 100% підкріплені "живими" ресурсами.

Боротьба з неугодними

Саму бурхливу реакцію прийнятий документ викликав у міжнародних платіжних систем. Так, Visa в ультимативному вигляді зажадала накласти на нього вето, назвавши закон дискримінаційним, що обмежує права окремих учасників ринку, а також перешкоджає розвитку платіжних систем в принципі.

Регіональний директор MasterCard Europe Олексій Малиновський заявив, що "формулювання деяких статей законопроекту передбачає досить широке тлумачення, що в майбутньому може призвести до порушення принципів конкуренції".

Хоча за словами члена комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Юрія Полунєєва, в ідеях Нацбанку немає нічого нового.

Справа в тому, що центробанки багатьох країн світу зараз усіма силами намагаються "затиснути гайки" Visa і MasterCard, і дати можливість розвиватися національним операторам платіжних операцій.

Тому, натяк обох платіжних систем на порушення їхніх прав цілком очевидний: вони всерйоз бояться втратити свої позиції на українському ринку.

"В даний час міжнародні платіжні системи Visa і MasterCard охоплюють понад 90% карткових платежів в Україні, і, зрозуміло, поява національного процесингового центру, який буде обробляти також і їхні клірингові операції, істотно обмежить ступінь впливу даних платіжних систем", - відзначає керуючий партнер юридичної групи LCF Ганна Огренчук.

Наприклад, зараз гарантійні депозити учасників платіжних систем знаходяться в коррахунках в іноземних банках. Однак для переказів в межах України вони перебуватимуть в НБУ або на рахунках інших банків, що знову-таки скорочує заробітки платіжних систем.

Але питання в тому, чи зможе НБУ запропонувати гідну альтернативу? За прикладом далеко ходити не потрібно: Національну систему електронних платежів (НСМЕП) Нацбанк намагається просувати не перший рік, але її вага в безготівкових розрахунках вкрай мала, і частка карток НСМЕП у загальному обсязі, який перебуває в Україні, трохи більше 2%.

Об'єми готівкових та безготівкових розрахунків в Україні, мільйони гривень

Джерело: Національний банк

"Тому, хоч документ і націлений на популяризацію безготівкових розрахунків, передчасно говорити про те, що будуть істотні зміни, навіть зважаючи на посилення контрольних функцій НБУ і можливості створення регулятором власних розрахункових систем", - вважає начальник сектору ринкових досліджень "Українського кредитно-рейтингового агентства" - UCRA - Віктор Шулик.

Банки зі свого боку в цілому підтримують прийнятий документ, але і не заперечують, що він вимагає доопрацювання. Найчіткіше свою позицію озвучила Міжбанківська асоціація EMA.

В ній заявили, що в законі потрібно врегулювати проблему "легалізації" технічних овердрафтів - списання з вини платіжної системи з картки клієнта суми більшої, ніж дозволено банком, за які банки будуть оштрафовані на 1% капіталу.

А також потрібно зняти заборону на використання валютних карт на території України і дати можливість податківцям контролювати установку POS-терміналів.

Крім того, банки вимагають розібратися в ситуації зі сплатою ПДВ за послуги, надані платіжними системами учасникам ринку.

"Тепер витрати банків України за послуги платіжних систем будуть включати ПДВ. Дана колізія стала наслідком появи нової спеціальної норми законопроекту, згідно з якою суб'єктом послуг РКО можуть бути тільки банки", - говорить Ганна Огренчук.

Плюс до всього, в "підвішеному" стані перебуває питання використання ПІН-кодів і одноразових паролів як способів ідентифікації клієнтів. Закон обумовлює, що єдиним способом є електронний цифровий підпис.

Хоча, як показує досвід, запровадження механізму електронного цифрового підпису не є 100% гарантією протидії шахрайства та крадіжки грошей.

Нова "годівниця"

За великим рахунком, в Україні давно назріла реформа існуючої системи платежів, щоб скоротити частку готівки в обороті, слідуючи за цивілізованою Європою, де безготівкові гроші займають до 90-97% обороту.

Це ж стосується і легалізації доходів, адже рівень "тіньової" економіки в нашій країні за різними оцінками складає близько 50-60% ВВП, і багато в чому в цьому вина величезної маси готівкових коштів, які осіли в кишенях громадян, виплачуються у вигляді "зарплат у конвертах".

Плюс до всього, банкіри вважають, що введення національної системи маршрутизації і клірингу операцій з платіжними картами дозволить знизити собівартість обслуговування операцій та вивільнення ліквідних ресурсів, яких так потребують банки.

Однак існує ризик того, що концентрація сегмента обслуговування платіжних карт в руках НБУ призведе до виникнення нової, державної монополії, через яку проходитимуть не тільки гроші і дані про власників платіжних карт, але й комісійні за проведені операції.

І спокуса "доїти" таку "годівницю" буде дуже великою.

real-economy

Опубліковано на сайті: 2012-10-24