США. Промова Кондолізи Райс на Республіканській Конвенції 2012

від Viktor Kovalenko

До вашої уваги мій переклад промови екс-держсекретаря США Кондолізи Райс на Національній конвенції Республіканської партії 30 серпня 2012 р. в м. Тампа Бей, штат Флорида, де лідера республіканців Мітта Ромні було висунуто кандидатом у Президенти США на виборах 6-го листопада.

КОНДОЛІЗЗА РАЙС: Дуже вам дякую! Добрий вечір, вельмишановні делегати, колеги-республіканці та американці!

Ми зібралися тут у визначний час змін. Це молоде століття є складним. Можу пригадати, як ніби це було вчора, як мої юні асистенти зайшли до мого кабінету в Білому Домі, щоб сказати, що у Всесвітній торговий центр врізався літак, і за ним ще один, а потім третій літак – в Пентагон. І пізніше ми дізналися, що ще один лайнер розбився в Пенсильванії, скерований на землю мужніми душами, які загинули, щоб інші могли жити. З того дня наш сенс уразливості та наші концепції безпеки вже не були такими, як колись.

Далі в 2008-му нас приголомшила глобальна фінансова і економічна криза. Вона позначається й досі, адже ми маємо справу з безробіттям, економічною невизначеністю, поганою політикою , яка кидає тінь на американську економіку, та відновленням, що конче потрібне вдома та за кордоном.

Ми побачили, що жага до волі та свободи насправді є універсальною, як це демонструють чоловіки і жінки на Близькому Сході, котрі повстали, аби це вибороти. Поки що обіцянка Арабської Весни занурилась в невизначеність, внутрішні чвари, а войовничі сусіди погрожують молодій та крихкій демократії Іраку. Диктатори в Ірані та Сирії катують власні народи та загрожують регіональній безпеці. Росія і Китай запобігають вжиттю заходів, отже кожен запитує: А в чому позиція Америки?

Справді, дійсно – це злободенне питання. В чому ж позиція Америки? Бачите, якщо друзі та вороги не знають відповіді на це запитання, то стає зрозумілим чітко і однозначно, що світ став небезпечнішим і хаотичнішим. З часів Другої світової війни Сполучені Штати завжди мали відповідь на це запитання. Наша позиція в обстоюванні вільних людей та вільних ринків. Ми захищатимемо їх та допомагатимемо їм. Ми підтримуватимемо баланс сил, який забезпечує свободу.

Станом на тепер, будьте певні, тягар лідерства був важким. Мені, як і вам, знайома жертва американців, особливо жертва багатьох наших мужніх чоловіків. Наші збройні сили є безперечним щитом та основою свободи, й нам щастить, що в нас є чоловіки і жінки в мундирах, як добровільно захищають нас на фронтах свободи, й ми вічно їм вдячні.

Знаю також, що хоч це і не завжди просто, але є вдячним згадувати про тих, хто десь там не має права голосу – релігійний дисидент в Китаю, демократичний давокат у Венесуелі чи політичний в’язень в Ірані. Буває непросто мобілізовувати ресурси на підтримку молодих демократій та втручатися заради найбільш доведених до розпачу – немовлят зі СНІДом в Уганді, біженців із Зімбабве, молодої жінки, яку продали в сексуальне рабство в Південно-східній Азії. Буває важко, але ця допомога разом зі співчутливими зусиллями приватних благодійників, людей сумління та віруючих демонструє душу нашої країни.

І я знаю теж, що існує настороженість. Знаю, як це – відчувати ці рани досить довго. Проте нам відомо лише, що немає іншого вибору. Адже трапиться одне з двох, якщо ми не допоможемо. Або ніхто не допомагатиме і запанує хаос, або хтось заповнить вакуум – той, хто не поділяє наші цінності. Мої друзі-американці, в нас немає вибору! Ми не можемо не хотіти вести за собою, як не можемо і слідувати за кимось.

Мітт Ромні та Пол Раян розуміють цю реальність. Наш добробут вдома та лідерство за кордоном нерозривно пов’язані. Вони знають, що робити. Вони знають, що наші друзі і союзники знову мають нам довіряти – від Ізраїлю до Колумбії, від Польщі до Філіпін. Наші союзники і друзі мають знати, що ми будемо надійними, послідовними і відданими. І в наших ворогів не може бути сумніву в нашій рішучості, адже мир настає завдяки міцності.

Наші військова потуга і технологічна перевага будуть збережені в руках Мітта Ромні. Ми повинні працювати над відкритою глобальною економікою та просувати вільну й чесну торгівлю, збільшувати свій експорт та вплив за кордоном. Якщо ви непокоїтеся зростанням Китаю, то розгляньте наступне – Сполучені Штати ратифікували тільки три угоди про вільну торгівлю за минулі роки, і переговори про них велися ще за адміністрації Буша. Китай в той же час підписав 15 угод про вільну торгівлю та перебуває в процесі переговорів про ще 18. На жаль, ми відкидаємо поле вільної та чесної торгівлі, і це нам відгукнеться.

Ми не повинні дозволити, щоб шанс досягти енергетичної незалежності вислизнув з наших рук. Ми благословенні даром нафтових і газових покладів тут в Північній Америці, й ми мусимо їх розробляти. Ми здатні розробляти їх з обережністю, піклуючись про власне довкілля, але ми мусимо їх розробляти. Ми володіємо майстерністю в розвитку альтернативних джерел енергії. Більше того, Мітт Ромні та Пол Раян перебудують основу нашої могутності – американську економіку, стимулюючи зростання приватного сектора та підприємництво в малому бізнесі.

Коли світ зараз дивиться на нас, то бачить американський уряд, що живе не за статками. Вони бачать уряд, що продовжує позичати гроші, які ляжуть борговим тягарем на прийдешні покоління. Світ знає, що коли нація втрачає контроль над своїми фінансами, то вона перестає контролювати власну долю. Це – не та Америка, яка надихала людей та вела за собою.

Але найголовніше – світ дивиться на Америку тому, що ми – найуспішніший економічний та політичний експеримент в історії людства. В цьому полягає справжній базис американської винятковості. Знаєте, суть Америки, те, що дійсно нас об’єднує – це не національність, етнічність чи регілійність. Це – ідея! Це ідея про те, що ти можеш походити зі скромних обставин, але можеш творити великі речі; що немає значення, звідки ти – має значення тільки, куди ти прямуєш.

Мої співвітчизники, наша історія ніколи не була пов’язана з горем чи нарциссизмом. Ми ніколи не вважали, що нам погано тому, що комусь добре. Ми ніколи не ревнували один одного та не заздрили чиїмсь успіхам. Ні-ні, нашою історією є віра в можливість! І це була постійна боротьба, довга і важка, з успіхами та невдачами, щоб старатися поширити на кожного переваги американської мрії. Проте цей ідеал сьогодні в небезпеці. Не існує країни, яка могла б завдати нам більшої шкоди, ніж ми самі – навіть зростаючий Китай – якщо ми важко не працюватимемо над собою в себе вдома.

Більш, ніж в будь-який момент історії, велич нині будується на мобілізації людського потенціалу та амбіцій. Ми завжди робили це краще, ніж будь-яка нація в світі. Люди з’їхалися сюди з усіх усюд, адже вірили в наше кредо можливості та безмежні горизонти. Одні приїхали сюди з найбідніших націй заради лише однієї достойної зарплати. Інші прибули сюди з розвинених суспільств – інженери та науковці, які підживлюють інтелектуальну революцію в Силіконовій долині Каліфорнії, в Дослідницькому трикутнику Північної Кароліни, вздовж автостради № 128 в Массачусетсі, в Остіні, штат Техас, та по всій нашій великій землі.

Ми повинні продовжувати запрошувати найбільш амбітних людей світу ставати частиною нас! Таким чином ми лишатимемось молодими, оптимістичними та рішучими. Нам потрібні такі іміграційні закони, що захищають наші кордони та відповідають нашим економічним потребам, але водночас демонструють, що ми продовжуємо бути співчутливою імігрантською нацією.

Ми були успішними також тому, що американці знали, що чийсь статус народження не є постійною передумовою. Американці вірили, що ви може й не могли контролювати ваші обставини, але можете контролювати свою реакцію на ці обставини. І ваш найкращий союзник в контролі ваших обставин – ваша якісна освіта. Проте сьогодні, коли я можу бачити поштовий код місця вашого проживання й судити, чи можете ви отримати там гарну освіту, то можу чесно заявити – не має значення, звідки ви! Значення має лише, в якому напрямку ви рухаєтеся! Криза середньої освіти – це загроза самій тканині нашої сутності.

Моя мама була вчителькою. Я поважаю цю професію. Нам потрібні гарні вчителі, а не погані чи посередні. Нам треба мати високі стандарти для своїх дітей, адже їхня впевненість у собі з’являється завдяки досягненням, а не ліберальним нормам чи фальшивим похвалам. І ми повинні надати батькам більший вибір, зокрема незаможним батькам, чиї діти – дуже часто з меншин – замкнені в стінах місцевих шкіл. Це – проблема цивільних прав сьогодення.

Якщо ми будь-що робитимемо неналежним чином, то цілим поколінням може бути завдано шкоди безробіттям, безнадією та життям за рахунок уряду. Якщо ми робимемо будь-що неналежним чином, то шкодитимемо нашим глобальним імперативам в конкурентноздатності. І якщо ми робитимемо будь-що неналежним чином, то рватимемо тканину своєї сутності та цементуватимемо грунт в напрямку горя та нарциссизму.

Мітт Ромні та Пол Раян перебудують нас вдома, та допоможуть лишатися лідерами за кордоном. Вони дадуть відповідь на запитання «В чому позиція Америки?»

Виклик є реальним, а часи важкі. Проте Америка і раніше мала справу з викликами та долала їх. Коли б ви не засумнівалися в нас, просто подумайте про всі ті часи, коли Америка перетворювала неможливе на неминуче в ретроспективі. Нашим першим революційним засадничим актом було перетворення на ще більш досконалий союз внаслідок найпотужнішої в часи Громадянської війни військової битви – брат проти брата, сотні тисяч загиблих з обох боків. Другий засадничий акт став можливим, коли нетерплячі патріоти виявили волю до подолання таких вад народження, як рабство та расова сегрегація. Гляньте хоча б на тривалу боротьбу проти комунізму із радянськими людьми – Радянський Союз розвалився. Чи згадайте про час після терактів 11-го вересня – з’явилося бажання ухвалювати дуже жорсткі рішення щодо самих себе, які запобігли продовженню терактів, які, як кожен вважав, виглядали неминучими.

А тепер особиста ремарка. Одна маленька дівчинка виросла в районі Джим Кроу в місті Бірмінгем, штат Алабама. [Місто, де виросла Кондоліза Райс – прим.] Це сегреговане місто на півдні країни, де батьки не могли водити її до кінотеатру чи ресторану. Але вони були переконані, що навіть якщо дівчинка і не може скуштувати гамбургер у Вулворті [Мережа супермаркетів, піонер американського рітейлу. Припинила існування в США в 1997 р. – прим.], але вона може стати Президентом Сполучених Штатів, якщо захоче. І вона стала державним секретарем США!

Watch Growing up under Jim Crow in Birmingham, Alabama on PBS. See more from Finding Your Roots.

Так-так-так! В Америки є спосіб перетворювати неможливе на неминуче в ретроспективі. І ми знаємо, що немає нічого неможливого. Для цього потрібне лідерство. І для цього потрібна мужність. Це переконання, що відповідає нашим цінностям. Мітт Ромні та Пол Раян мають честь, досвід та бачення, щоб вести нас. Вони знають, хто ми. Вони знають, ким ми хочемо бути. Вони знають, ким ми є в світі та що ми йому пропонуємо.

Ось чому зараз настав момент вибору наслідків. Адже він просто має настати, щоб найвільніша й найспівчутливіша нація на Землі продовжувала бути наймогутнішою та маяком для процвітання і партнерства по всьому світу.

Хай Бог благословить вас і цю надзвичайну країну – Сполучені Штати Америки!

viktorkovalenko

Опубліковано на сайті: 2012-11-06