По суті, „оранжево-помаранчеві” події – один з перших кроків інституційного оформлення переходу від авторитарно-олігархічного до більш демократичного шляху розвитку

У видавництві „Наукова думка” вийшла в світ монографія „Структурні чинники розвитку економіки України”. Її автором є знаний в Україні фахівець з макроекономіки Ірина Крючкова, чия думка з проблемних питань розвитку економіки України регулярно висвітлюється на шпальних українських економічних та суспільно-політичних періодичних видань.

У монографії з професійною глибиною розглянуто структурні зрушення, які є притаманними трансформаційним економікам. Розкрито прояв загального закону структурування – Закону золотого перетину в економічних процесах на макро- та мікрорівні, а також у світовій економіці.

У цей час, крім уже відомих або звичайних проблем, суспільство зіштовхується з нетрадиційними проблемами, що зявляються в результаті динаміки процесів. Рано чи пізно інформаційна технологія - InfoTech - повинна буде зайнятися системним характером процесу, щоб упоратися з зростанням детермінованого хаосу, і, отже, із внутрішнім польовим характером дії, так само як з його чутливістю, що збільшується, стосовно своїх початкових крайових умов і сигналів ззовні. Недостатньо розуміти процес як послідовність дискретних кроків. Ми повинні навчитися мати справу із процесом у його нелінійній повноті, з його динамічним польовим, дисипативним або розмазаним характером.

Дана стаття присвячена опису феномена практично одночасного відкриття фізичної сутності удаваних (комплексних) чисел трьома геніальними представниками російської культури першої третини ХХ століття - Велімиром Хлєбниковим, Андрієм Бєлим і Павлом Флоренським. Дуже важливо, що вони в своїх творах представили геометрію потойбічного світу, з яким пов’язаний “наш” світ через удавані числа, що для нас теж є удаваним. Але його все ж зміг побачити і зримо представити ще безсмертний Данте Алігьєрі в своїй “Божественій комедії”, що блискуче підтвердив у своїх “Удаваностях у геометрії” Павло Флоренський. Вражаюче результати його досліджень перетинаються з прозріннями Велімира Хлєбникова і Андрія Бєлого. Саме їх геніальність разом з фундаментальною системною освітою і дозволила їм синхронно зробити це відкриття. Стаття в трохи скороченому вигляді та без списку літератури опублікована в матеріалах VIII міжнародних Хлєбниковських читань “Творчество Велимира Хлебникова в контексте мировой культуры ХХ века” в 2-х частинах. – Астрахань: Вид-во Астраханського держуніверситету, 2003, 18-20 вересня, Ч. 1. – С. 180-188.

До рішення проблеми прогнозування у наддовгому періоді людство йде вже давно. Як нам здавалося, лише недавно результати його зусиль були нагороджені працями сучасних учених, однак, виявляється, це далеко не так.

Системогенетика висвітлила нову грань бачення цієї проблеми. Багато чого в даній статті перегукується з матеріалами, зібраними відомим українським математиком, професором, д.т.н., Стаховим О.П., однак думка автора статті веде увагу читачів далі...

Увазі громадськості пропонується викладені автором деякі основи системогенетики.

Системогенетика виникла на перетині двох великих потоків світової філософської думки ХХ століття – концепції усежиттєвості Світобудови (М.Бердяєв, Альберт Швейцер, В.Казначеєв, О.Субетто й ін.) і концепції складних систем (Людвіг фон Берталанфі, Е. Ласло, П. Макферсон, В.Н.Садовський, А.�.Уємов і ін.).

«… Наука слухняно пристосовується до механізму природи, але філософія повинна прозріти за ним організм »

Видатний німецький культоролог і філософ історії Освальд Шпенглєр ще наприкінці Першої світової війни, у першому томі знаменитого двотомника “Занепад Європи”, що вийшов вперше у 1918 р., поставив три фундаментальних запитання:

• “Що означає 50-річний період у ритмі політичного, духовного та художнього становлення, що різко вирізняється в усіх культурах?

• Або 300-річні періоди бароко, іоніки, великих математик, аттичної пластики, мозаїчного живопису, контрапункту, галілеєвської механіки?

Прогнози економічного і технологічного розвитку були освоєні вченими тільки в ХХ сторіччі. Що ж стосується математичного моделювання, пов’язаного з прогнозуванням соціально-історичних процесів, то до цього людство підійшло тільки наприкінці ХХ століття. Багато видних математиків – соціологи й економісти за свої моделі одержали Нобелівські премії. Дивлячись на цей важкий для сучасників труд, уражає, як не вчений, а поет Велімир Хлєбников на початку ХХ століття ввів у обіг математичний опис історії і вивів «основний закон часу», що дозволяє досить точно прогнозувати поворотні події майбутнього розвитку людства. Для сучасних політиків і керівників - стратегів «Основний закон часу» Хлєбникова - неоціненний інструмент у прогнозуванні і формуванні політичної стратегії. Про це свідчить усе більш зростаючий інтерес учених до його “основного закону часу”, що обговорюються на наукових форумах.

Вашій увазі пропонується резонансна стаття про В.Хлєбникова, написана провідним ученим Інституту Валерієм Кузьменко ще десять років тому й опублікована в 2000 році у фундаментальному збірнику статей і досліджень «Світ Велімира Хлєбникова», поміщена в ньому, як підсумкова.

Стаття вперше була опублікована в часопису «День» №147 22.08.2003 і викликала широкий резонанс. За минулий після того час актуальність тем, що пройшли крізь неї, лише посилилась. Саме тут прозвучала тема про вертикально інтегровані структури

В еволюційному розвитку суспільства, в тому числі в розвитку його економіки, як показав ще Макс Вебер в своїх працях «Господарча етика світових релігій» та «Протестантська етика і дух капітализму», вирішальне цивілізаційне значення грає релігія, котра органічно входить в філософію історії людства або так звану історіософію. Наприкінці життя, опонуючи своєму вчителю Володимиру Соловйову, Микола Бердяєв написав роботу, в якій підсумував висновки своєї концепції історіософії як філософії часу: “Тільки перехід до християнства есхатологічного, до світла, що йде від прийдешнього, може знову зробити християнство творчою силою. Але перехід до есхатологічного християнства не тільки не означає заперечення досвіду історії й культури, але саме буде означати визнання релігійного значення цього досвіду. Темою історії залишається тема месіанська. Тема ця звязана з проблемою часу. Філософія історії є, насамперед, філософія часу.

Ми сприймаємо історію як перебіг часу – епохи, десятиліття, сторіччя, тисячоліття. Але в чи тім самому часі відбуваються події історії, у якому відбуваються явища природи? <...> є різний час <...> час космічний, час історичний і час екзистенціальний”. Дана концепція порівняння історичного, космічного і екзистенціонального часу Миколи Бердяєва перегукується з “основним законом часу” геніального російського поета Велімира Хлєбнікова і має взаємозвязок з теорією активних властивостей часу видатного вченого – астронома та фізика Миколи Козирєва.

У монографії розглянуто наукові засади державної інноваційної політики. Проаналізовано досвід розвинених країн світу в організації інноваційної діяльності. Висвітлено інноваційні критерії входження до європейського інноваційного простору. Показана ключова роль національних інноваційних систем в інноваційному процесі. Проаналізовано державні системи формування інноваційних пріоритетів та організації технологічного форсайту. Розглянута архітектура національних інноваційних систем. Висвітлено умови й особливості інноваційної діяльності в Україні. Сформульовано пропозиції щодо організації національної інноваційної системи

Книга по макроэкономике. Есть разделы, посвященные: экономике Украины; инновационному процессу на макроэкономическом уровне; анализу эффективности монетарной и фискальной политик при плавающем и фиксированном валютних курсах

Цей матеріал містить лекцію Р.Г. Коуза, виголошену на церемонії вручення йому Нобелевської премії 1991 року

 РєРЅРёР·С– викладено підґрунтя теорії інфляції, механізми С—С— розвитку, причини РІРёСЃРѕРєРѕС— та тривалої інфляції РІ Україні. Проаналізовано антиінфляційну політику держави, С—С— помилки та наслідки. Виявлено внутрішні протиріччя С– практичну незаможність багатьох рекомендацій монетаризму, що підтверджено РґРѕСЃРІС–РґРѕРј РЅРёР·РєРё країн.

Для політиків, робітників державних органів управління, науковців та студентів економічних спеціальностей.

Розраховано на розуміння без професійної підготовки

Синхронізація соціально-політичних катастрофічних подій з реперними періодами зміни сонячної активності, які вже навчились прогнозувати астрономи, нагадує нам дуже актуальний на сьогодні вислів Чижевського: “Державна влада повинна знати стан Сонця у будь-який момент і зіставляти з ним рішення, що приймаються нею, оскільки свідчення Сонця безпомилкові та універсальні у просторі та часі”. Впровадження механізму відслідковування динаміки сонячної активності та інших космофізичних факторів, що впливають на природні та суспільні процеси на Землі, дозволить попереджати катастрофічні події з включенням засобів їх пом’якшення та ліквідації негативних наслідків, запобігти яких повністю неможливо.

У монографії розглянуто актуальні питання теорії і практики інноваційної діяльності як системного процесу в конкурентній економіці. Базовою ідеєю роботи є виявлення синергетичних ефектів, які спостерігаються в процесі економічного зростання. Висвітлено основні риси інноваційної політики як ключового фактору соціально-економічного розвитку держави у перехідний період. Обговорено організаційно-нормативні принципи зниження техногенного ризику в умовах реалізації інноваційної моделі економічного розвитку. Обґрунтовано інформаційні принципи умов ефективної реалізації інтелектуального потенціалу в контексті побудови інноваційної економіки. Проаналізовано механізми управління трансфером технологій з врахуванням світових тенденцій побудови міжнародних мереж передачі інновацій. Виходячи з міжнародного і вітчизняного досвіду запропоновано нові підходи до ефективної організації експертизи обєктів інноваційної діяльності. Особливу увагу приділено методологічним основам побудови системи оцінки ефективності інновацій. У заключних розділах монографії викладено методи формалізації інноваційних процесів та інтелектуалізації системи управління інноваційним розвитком на різних функціональних рівнях з врахуванням синергетичних ефектів інновацій.

(тільки на російській мові)

Наприкінці 2003 року прогноз, що економічне зростання в Україні перевищить рубіж 10%, видавався надто радикальним. Тепер, навіть коли рік ще не закінчився, такий прогноз вже не викликає ніяких сумнівів. Пропонуємо вашій увазі інші коментарі, що прозвучали у цьому прогнозі

Автори пропонують рішення актуальних проблем бюджетно-фінансової політики України з використанням інструментарію проектного менеджменту. В основу написання статті покладено матеріали з результатами власних досліджень інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств, а також бачення проблеми з огляду на багаторічний досвід авторів у галузі фінансового аналізу та проектного менеджменту.

Чи може сприяти оздоровленню економіки в наступному фінансовому році зниження ставки оподаткування доходів фізичних осіб? Питання, на яке ще й сьогодні немає однозначних відповідей у політиків. Від “так”, коли йдеться про сприяння економічній динаміці, до “ні”, коли йдеться про наповнення Державного бюджету короткотерміновому періоді.

Якщо по іншому поставити питання, то воно, при тому ж значенні, звучатиме так, - хто отримає від цього доход: домашні господарства (населення)?, держава (сектор загального державного управління)?, фірми (бізнес)?, національна економіка в цілому? А які тут взагалі є критерії?

В механизмах эволюции экономики ключевую роль играют инновационные процессы. �менно они позволяют говорить о времени как о материальной категории, где инновационный переход из одного качества в другое неразрывно связывается с его носителем – инновационным процессом. �нформация о процессе, а также время, таким образом вместе формируют эволюционное пространство технологического развития и экономики в целом. Проблема преодоления фрагментарности этого пространства пока в Украине не решена.

Пропонується матрично-структурний аналіз в якості інструмента прогнозування економічних криз.
Розглядаються: системний підхід до антикризового управління економікою та фірмою. (Тільки російською мовою)

Термін “стратегія” перетерплює сьогодні знецінювання. Його часто вживають ті, хто вимірює розвиток прибутком і владою, маючи на увазі перерозподіл згідно з тимчасовими цінностям, а не відповідно до закономірностей розвитку. В умовах глобального ринку тільки правильна стратегія невпинного інноваційного руху вперед має шанси утримати й може поліпшити позиції підприємства та країни.

Книга по психологи и посвящена методикам и технике управления вниманием, формирования психологических состояний личности и построения новых форм мышления.

Про сутність вчення та закономірності соціально економічних циклів, повторюваності виробничих процесів, їхнє відтворення на кожному новому виткові розвитку

Пошук шляхів входження економіки України Сѓ світовий, Р° особливо, РІ європейський простір вимагає прийняття цінностей, що сформувалися РІ «Старому Світі» протягом століть С– С” простими для С—С…РЅСЊРѕРіРѕ СЂРѕР·СѓРјС–РЅРЅСЏ, якщо дотримуватися сформованих традицій. Наївно думати, що «стара» Європа РїСЂРёР№РјРµ РґРѕ себе народ, СЏРєРёР№ РЅРµ РІРјС–С” цінувати надбання С—С— цивілізації. Навіть велика армада економічно активних людей, РЅРµ впоравшись Р· цією системою цінностей, вирушила Р·Р° океан будувати СЃРІРѕСЋ РЅРѕРІСѓ країну — РЎРЁРђ. Р† хоча Р· тих РїС–СЂ РІ Європі багато чого змінилося, але традиції завжди залишатимуться РІ культурній пам’яті народу.  Р’  чому полягають ці цінності?