Україна. Нацбанк гальмує реальне відновлення

Василь Юрчишин, Центр Разумкова 28.05.2012

При обговоренні проекту змін до Держбюджету України на початку весни 2012 року Микола Азаров доводив доцільність збільшення видатків держбюджету на 33 мільярдів гривень, базуючись ніби-то на позитивній економічній динаміці української економіки у поточному році.

У Мінфіні прогнозували, що за рахунок зростання "чисте" нарощування видатків можна збільшити на 21 мільярд гривень. Однак, подібні оптимістичні оцінки одразу породжували сумніви у їх реалістичності.

І дійсно, більш уважний і неупереджений погляд на дані офіційної статистики радше вказує на посилення ризиків рецесії, аніж покращання макроекономічного середовища в Україні.

Сфери зростання

Хоча у 2011році динаміка у різних економічних сферах була "неоднорідною", та все ж досить стійко утримувалася у тренді зростання. При цьому, у першій половині минулого року, по суті, закладалася більш висока база порівняння у більшості економічних сфер, окрім аграрного сектору.

У другій половині 2011 році ситуація змінилася - характерною стала спадна динаміка нарощування виробництва у промисловості, будівництві, вантажообороті, проте покращилася ситуація в аграрному секторі, у тому числі. завдяки досить доброму врожаю другий рік поспіль.

Однак, для економічної ситуації 2012 року характерні інші, достатньо негативні тенденції. Насамперед, протягом перших чотирьох місяців були відсутні будь-які позитивні тенденції у промисловості - зростання склало всього 0,7% порівняно з відповідним періодом попереднього року і аграрному секторі, де зростання склало 1,1%.

Також було помітне економічне гальмування у будівництві, де падіння склало 3% і вантажообороті - падіння на 9,2%.

Відсутність зростання у промисловості та зниження рівня перевезень, а значить і товарообороту чітко визначає стагнаційну ситуацію у економіці загалом.

Сфери зростання, кумулятивно, % з початку року

Джерела: Держстат, НБУ

Тому кумулятивні показники як окремих економічних сфер, насамперед, промисловості, так і економіки загалом у 2012 році, найвірогідніше, залишаться на рівні перших місяців року.

Слід нагадати, що у першому кварталі було зафіксовано навіть падіння у двох ключових галузях - металургії (-1,6%) та машинобудуванні (-5,6%), у тому числі внаслідок скорочення поставок на російські ринки.

Поки на світових ринках металу поліпшення виглядає малоймовірним, проте в умовах нехай і повільного, проте все ж відновлення світової економіки, можна сподіватися на аналогічне повільне відновлення світового попиту на метал, що, у кращому разі, проявиться не раніше осені 2012 року.

Причому, навіть не видно за рахунок чого може відбутися пожвавлення у наступні місяці - адже ефект Євро-2012 для будівництва вичерпується, а в аграрному секторі важко сподіватися на черговий добрий врожай адже прогнози врожаю цього року суттєво нижчі, від попереднього року.

Для внутрішнього використання обсяги продукції аграрного сектору будуть задовільними, проте, зважаючи на структуру попиту-пропозиції зерна у попередні роки, можна очікувати помітно менших обсягів експорту, що позначиться також на ВВП.

Попит і пропозиція зерна в Україні, мільйонів тон.

* Середньорічні обсяги використання зерна на продукти харчування складає 7,1-7,4 мільйонів тон

Джерело: Grain Market Report – Apr. 2012.

Більше того, за оцінками експертів, сьогодні можна говорити про відсутність пожвавлення на зовнішніх ринках, що могло б підтримати виробництво, і звуження попиту на внутрішньому ринку. Останнє викликано низькою купівельною спроможністю населення та посиленням тінізації економіки.

Ще "гірші" умови склалися для бізнесу - оборотні кошти підприємств вимиваються, у тому числі внаслідок посилення фіскальних заходів для "наповнення" бюджетів, а поповнити їх практично немає ресурсів, оскільки обсяги кредитування малі.

В економіці спостерігається лише символічне зростання загальних обсягів кредитування, до якого має доступ лише великий або "провладний" бізнес, а для населення навіть помітним є зниження обсягів кредитування

Самі ж кредити - надмірно дорогі, а механізм повернення ПДВ, як ресурсу бізнесу, залишається непрозорим і незадовільним.

Ще одна складність пов’язана з тим, що до закінчення виборчого циклу не слід очікувати інвестиційного пожвавлення, що могло б надати певний імпульс промисловості.

Тому у найближчі місяці середні темпи промислового виробництва коливатимуться у вузькому діапазоні ±1%. Що, в цілому, підтверджує тезу про стагнаційний характер української економіки у поточному 2012 році.

Це вказує на те, що урядові прогнозні показники 3%-зростання ВВП у 2012 році можуть виявитися надмірно оптимістичними. Зважаючи ж на складний у політичному сенсі рік, що слугуватиме значимим гальмом і для економіки, можемо стверджувати, що об’єктивних підстав для позитивного економічного сценарію в 2012 році Україна немає.

Результативність монетарного стимулювання

Складність впровадження політики відновлення в Україні поглиблюється тим, що керівництво країни заполітизувало, а з тим, і стало заручником, завдання соціального захисту - не маючи належного рівня ресурсів, влада зобов’язалася забезпечити значне покращання добробуту.

Сьогодні у багатьох сфера економічної політики відбувається "переосмислення" пріоритетів і першорядних напрямків дій влади для макроекономічної стабілізації й пост-кризового розвитку.

Раніше в багатьох стійких та успішних економіках серед пріоритетів макроекономічної стабілізації називалися інфляція, бюджетний дефіцит та зовнішньоторговельні дефіцити. Пост-кризовий період спонукає до переосмислення "ієрархії" таких пріоритетів.

Представляється, що і НБУ мав би більш прискіпливо визначатися із оновленими завданнями і повноваженнями. Насамперед, не "замкнувшись" на завданнях втримання інфляції шляхом монетарних обмежень, а саме спробувавши представити зрозумілі й публічні характеристики та інструменти досягнення фінансової стабільності.

При цьому низька інфляцію видається регулятором за власне досягнення, хоча насправді нинішнє монетарне звуження насамперед є гальмом відновлення та економічного зростання.

Однак, теза про "таргетування інфляції" продовжує бути домінантою документів монетарної політики НБУ.

Зауважимо, що така акцентація досить зручна для вітчизняного центробанку - в умовах звуження ринків і низького життєвого рівня інфляційні ризики вже достатньо низькі.

А з тим, у НБУ є можливість при мінімальних зусиллях представляти себе в якості основного стабілізуючого фактору українського економічного середовища.

Взагалі теза про монетарне управління інфляцією могла б бути хоча б частково виправдана, якби дійсно спостерігався зв’язок між пропозицією грошей та інфляцією.

Насправді ж ситуація помітно відмінна. Так, номінальне зростання ВВП супроводжувалося певним "пропорційним" нарощуванням грошової маси - грошового агрегату М3 - так, що швидкість обігу широких грошей досить стійко у 2007-2011 роках утримувалася на рівні 2,0-2,2.

Це достатньо позитивний рівень і він, важливо, є досить стійким, що може слугувати стримуючим чинником інфляції. Однак порівняння динаміки пропозиції грошей безпосередньо з інфляційною динамікою надає інші спостереження - нарощування грошових агрегатів не мало помітного впливу на інфляційну динаміку.

Впродовж 2000-х років, аж до кризового 2008 року річне нарощування пропозиції грошей сягало 30-50%, середньорічна інфляція ж залишалася на рівні 10-11%.

Тому й нинішні спроби НБУ монетарного "управління" інфляційними процесами з ігноруванням потреб монетарного стимулювання реального сектору не виглядають вивіреними і результативними і помітно відрізняються від напрямків розвитку монетарної політики провідних розвинутих і висхідних країн.

Напрями розвитку України – думка громадян

Вкажемо на одну важливу особливість соціального середовища України, пов’язану з високою невизначеністю можливостей і шляхів розвитку країни.

Події в Україні розвиваються в правильному чи неправильному напрямі, % всіх відповідей

Так, напередодні чергових "важливих" виборів очікування громадян стосовно позитивного розвитку і позитивних перспектив помітно покращуються.

Проте у пост-виборчий період відсутність реального покращення переформатованих владних структур, а в багатьох випадках навіть погіршення системи державного управління, не кваліфікованості управлінських рішень, поширення корупції не лише не спонукає до позитивних змін у суспільстві та економіці, але й посилює розчарування громадян.

Як наслідок - втрата перспектив, а з тим і погіршення оцінки соціально-економічного стану країни. На початок 2012 року стан і тенденції розвитку України громадянами оцінюються ледь не найнижчими оцінками.

real-economy

Опубликовано на сайте: 2012-06-04