Інноваційна економіка "по-українськи"

Микола Нордвік, для РЕ

Сьогодні на світовому ринку продукти інтелектуальної праці мають більш високу вартість у порівнянні з іншими видами продукції.

Сучасність все активніше вимагає від влади створення умов, що забезпечать розвиток та використання інновацій на міжнародному ринку, який щороку стає більш відкритим, а для деяких країн дуже вразливим.

Зробити економіку України конкурентноздатною намагалися чимало урядів, але весь час реалізації цієї мети щось заважало.

Нещодавно урядом було прийнято програму, завданням якої є змінити українську економіку на краще.

Загальмована активізація

У квітні 2013 року набрала чинності постанова уряду щодо активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки.

Попри окремі захмарні орієнтири цього документу дивує той факт, що він був розроблений для виконання програми економічних реформ на 2010-2014 років, тобто замість програмної діяльності протягом чотирьох років влада, фактично, займатиметься активізацією економіки лише рік, максимум півтора.

Можливо цей документ був гостро потрібний ще в 2011 році для того, щоб уникнути гірких результатів в економіці у 2012 році, коли зростання ВВП впало практично до нульової позначки.

Серед великої кількості очікуваних результатів програми активізації, поточний стан економіки ставить під сумнів окремі з них. Наприклад, влада обіцяє стабілізувати дефіцит державного бюджету, а саме утримувати його на рівні, що не перевищуватиме 3,2% від ВВП.

При цьому розрахунки бюджету на 2013 рік передбачали ВВП в обсязі 1576 мільярдів гривень, тобто дефіцит не повинен перевищувати 50,4 мільярда гривень.

Однак за січень-червень поточного року дефіцит вже становив 22,5 мільярда гривень, а зібрані за офіційною інформацією доходи, становили лише 44,8% від річного плану.

Ми могли б сподіватися на покращення, але останні макроекономічні показники свідчать, на жаль, про інше.

Так, індекс промислової продукції у січні-червні 2013 року, порівняно з відповідним періодом 2012 року, становив лише 94,7%.

Індекс будівельної продукції становив 80,8%, що свідчить про продовження нелегких часів для будівельної галузі. Підприємствами транспорту перевезено 356,1 мільйона тон вантажів, що склало 93,5% від обсягу перевезень вантажів у січні-червні 2012 року.

Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило -2,4 мільярда доларів. Фізичний обсяг оптового товарообігу склав 94% порівняно з січнем-червнем 2012 року і свідчить про падіння можливостей споживачів.

Враховуючи такі показники цілком можливим є припущення, що ВВП України може бути значно меншим за 1576 мільярдів гривень, а от видатки бюджету навряд чи стануть меншими, оскільки, здійснити секвестр бюджету влада може побоятися з політичних міркувань.

Повертаючись до програми активізації економіки, важко сперечатися, що основою для підвищення її конкурентоспроможності та забезпечення розвитку високотехнологічних секторів є інноваційна складова.

Така позиція відображається практично в усіх розділах Програми активізації. Разом з цим будь-яка підтримка починається з фінансового забезпечення, без якого неможливо сподіватися на позитивні зрушення.

Спробуємо з цієї точки зору проаналізувати видатки державного бюджету у першому півріччі 2013 року.

Структура витрат

Найбільша за обсягом видатків бюджету у першому півріччі була соціальна сфера. Так, на дотації для виплати пенсій та покриття дефіциту Пенсійного фонду витрачено 30,7 мільярда та 10,9 мільярда гривень відповідно.

Субвенції місцевим бюджетам на допомогу сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам склали 19,1 мільярда гривень, а на пільги з житлових субсидій населенню - 3,5 мільярда гривень.

Разом це приблизно складає 64,2 мільярда гривень, або 38,4% від здійснених фактичних витрат бюджету у вказаному періоді.

На цьому тлі необхідно відзначити значний обсяг дотацій, так званого вирівнювання, з державного бюджету місцевим бюджетам. Їх обсяг склав 27,3 мільярда гривень, що становить 16,3%.

Значним напрямом державних витрат було обслуговування державного боргу та виконання боргових зобов’язань за державними гарантіями - розвиток мережі автомобільних доріг та ЄВРО 2012.

На них було витрачено відповідно: 14,7 та 3,2 мільярда гривень, що разом становить 17,9 мільярдів гривень, або 10,7%.

На силові відомства, "захист прав і свобод громадян, охорону правопорядку" було витрачено 10,7 мільярда гривень - і це без врахування 4,7 мільярда гривень, спрямованих на забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовку військ. Разом це приблизно ще 9,2%.

Оцінюючи поточний стан фінансування, помітно, що окремі напрями суттєво відрізняються від інших.

Наприклад, за півроку найкращий стан фінансування мають такі програмні напрями: виконання рішень судів на користь суддів - 87,4%, керівництво та управління у сфері митної справи - 81,7%, міжнародна діяльність у галузі рибного господарства – 81,1%, вдосконалення системи соціальної допомоги - 80,3 %, субвенції обласному бюджету Донецької області - 75,5%, субвенції місту Севастополь 73,1%, а також будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Севастополі – 67,6%.

І всі ці відсотки стосуються не 6-ти місячного, а річного плану.

При цьому слід відзначити, що заходи, пов’язані з реалізацією "Програми активізації економіки" протягом перших шести місяців було профінансовано значно скромніше.

Так, сума відповідних видатків бюджету, наведена у таблиці, становить лише 1,1 відсотка від загального обсягу фактичних витрат державного бюджету у першому півріччі.

Видатки бюджету на дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, мільйонів гривень, 1 півріччя 2013 року

Оцінюючи структуру витрат, звернемо увагу на виконання плану фінансування та його обсяг.

Так, найбільші за обсягом, а також за відсотком виконання плану, мають видатки, спрямовані до Національної академії наук України - 1,1 мільярда гривень, і це - 90,5% від плану фінансування на півріччя.

Також значними за обсягом видатків та виконанням плану фінансування були показники Національної академії аграрних наук - 209,4 мільйона гривень, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту - 141,8 мільйона гривень, Національної академії медичних наук - 100,9 мільйона гривень, Національної академії педагогічних наук - 56 мільйонів гривень та Мінагрополітики - 36,9 мільйона гривень.

При цьому низькі обсяги фінансування мали Мінрегіонрозвитку, Мінекономрозвитку, Мінекології, Державне космічне агентство. Зовсім не отримали ж коштів Держагентство з енергоефективності та енергозбереження та Міністерство інфраструктури.

Хоча Програма активізації економіки серед своїх основних завдань виділяла необхідність стимулювання інвестиційної активності суб’єктів малого підприємництва, однак фактично це не було підтримано жодною гривнею.

На відміну від України, у європейських країнах цьому напряму приділяється значна увага.

Так, Сьома рамкова програма ЄС щодо науково-технічного розвитку на 2007-2013 роки з бюджетом у 53,2 мільярда євро, є найбільшою в світі.

Метою цієї програми є створення європейського наукового простору та підвищення конкурентоспроможності економіки.

На цьому тлі Україна з її підтримкою інноваційних процесів та розвитку економіки в цілому виглядає більше ніж скромно, якщо не соромно.

Доходів, що збирає бюджет, катастрофічно не вистачає, але при цьому влада, здається, сьогодні не дуже опікується підтримкою інтелектуального напряму, надаючи перевагу "силовим захисникам демократії" та оплаті рахунків за не реформовані пенсійну систему та ЖКГ.

real-economy

Опубликовано на сайте: 2013-08-13